про залишення позовної заяви без руху
09 жовтня 2018 рокум. Ужгород№ 0740/1050/18
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_1 до Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області , в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Берегівської ОДПІ ГУ Міндоходів України в Закарпатській області №003861700 від 23.09.2014 року про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 7766,97 грн.
Відповідності до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем долучено копію доказу сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж.
У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.
Таким чином, суд зазначає, що належним доказом сплати судового збору є оригінал платіжного документа, засвідчений належних чином та скріплений печаткою установи банку.
Тому для усунення вищевказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно подати оригінал документа про сплату судового збору.
Також ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 КАС України).
Порядок та строки оскарження рішень контролюючих органів визначений нормами ст. 56 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (далі - ПК України).
Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України (в редакції, чинній на момент звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду, як і станом на день прийняття оскарженого рішення), рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Нормами п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Разом з тим, п. 56.19 ст. 56 ПК України встановлені скорочені строки оскарження рішень контролюючого органу у разі, коли платних податків скористався правом на досудове врегулювання спору. Так, зазначеною нормою ПК України передбачено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Пп. 56.17.3 п. 56.17 ст. 56 ПК України визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує рішення Берегівської ОДПІ ГУ Міндоходів України в Закарпатській області №003861700 від 23.09.2014 року. За результатами адміністративного оскарження вказаного рішення контролюючого органу скаргу ОСОБА_1 рішенням Головного управління Міндоходів у Закарпатській області №420/М/07-16-10-05-48 від 31.10.2014 р. залишено без задоволення.
В позовній заяві позивач вказує на те, що 09 листопада 2017 року звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Берегівського відділення Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про оскарження рішення №003861700 від 23.09.2014 року, за результатами розгляду якого постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено. Однак рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року вказану постанову суду першої інстанції скасовано з підстав заявлення позову до неналежного відповідача.
Ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує рішення контролюючого органу від 23.09.2014 р., оскаржене в адміністративному порядку, однак з позовною заявою до суду звернулася тільки 01 жовтня 2018 року, що вбачається з дати, проставленої органом поштового зв'язку. Таким чином, позов був поданий з пропущенням строків на звернення, встановлених ст. 56 ПК України.
Одночасно зі зверненням з даним позовом до суду позивач заяву про поновлення процесуальних строків із зазначенням поважності причин пропуску не подала.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищенаведене, позивачу необхідно обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду та подати відповідну заяву.
У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи вимоги ст.ст. 123, 169 КАС України, позовну заяву належить залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом подачі до суду оригіналу документа про сплату судового збору, а також заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву Приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_1 до Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу подати до суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку; а також оригінал документа про сплату судового збору.
Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню заявнику.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя ОСОБА_2