про повернення без розгляду заяви про забезпечення позову
09 жовтня 2018 року м. Київ № 320/5256/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у м. Києві заяву про забезпечення позову Міністерства аграрної політики та продовольства України до Приватного акціонерного товариства «Старокримський», Міністерства аграрної політики та продовольства України в АР Крим, Управління агропромислового розвитку Кіровоградської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності та встановлення відсутності підстав,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Міністерство аграрної політики та продовольства України з позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокримський», Міністерства аграрної політики та продовольства України в АР Крим, Управління агропромислового розвитку Кіровоградської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності та встановлення відсутності підстав.
Одночасно з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення вказаного позову шляхом зупинення виконання ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013 у справі №801/132/13-а.
Розглядаючи вимоги заявника про вжиття забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з частиною 3 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Таким чином, заява про забезпечення позову за формою та змістом має відповідати вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з цим, подана позивачем заява про забезпечення позову вказаним вимогам не відповідає, оскільки не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову, зокрема, обставин, що свідчать про неможливість відновлення порушених прав позивача у випадку, якщо обрані заходи забезпечення позову не будуть вжиті. Не містить заява про забезпечення позову й доказів на користь тверджень про необхідність значних зусиль, часу та витрат для відновлення порушених прав позивача у випадку задоволення позову.
Крім того, частиною 4 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Доказів сплати позивачем судового збору за подання заяви про забезпечення позову позивач до суду не подав.
Таким чином, подана заява не відповідає вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 7 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 150, 151, 152, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву Міністерства аграрної політики та продовольства України про забезпечення позову повернути без розгляду.
2. Копію ухвали разом з заявою про вжиття заходів забезпечення позову та додатками до неї невідкладно надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.