(про закриття провадження у справі)
04 жовтня 2018 року м. Житомир справа № 0640/3741/18
категорія 6.2.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Токаревої М.С.,
секретар судового засідання Мельниченко О.В.
за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області третя особа: ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_4 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області третя особа: ОСОБА_5 про визнати протиправним та скасувати рішення від 15.05.2018 року (п. 2.7 та п.2.8) зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування позову позивач вказує, що рішенням Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області від 15.05.2018 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" було надано ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0150 га, яка розташована по вул.Паперовій,52а в межах міста Коростишева, також було надано ОСОБА_5 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0150 га за тією самою адресою, для ведення особистого селянського господарства з метою надання її у власність, за рахунок земель комунальної власності Коростишівської міської ради.
Представником третьої особи було заявлено клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Представники позивача у судовому засіданні щодо вирішення заявленого клопотання поклались на розсуд суду.
Відповідач направив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Заслухавши думку представників позивача щодо заявленого клопотання, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити з огляду на наступне.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовує свою позицію щодо протиправності оскаржуваного рішення тим, що ним надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0150 га, як позивачу так і третій особі за відсутності у третьої особи права на приватизацію земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача.
Наведені обставини дають суду підстави до висновку, що на даний час між позивачем та третьою особою є невирішеним спір щодо права користування або права власності щодо земельної ділянки дозвіл на розроблення технічної документації щодо якої надано оскаржуваним рішенням.
За приписами п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.
Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки вчиненню реєстраційних дій передує невирішений спір про право.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 13 сервня 2018 року в справі № 583/2715/16-ц.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04), фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, Європейський суд з прав людини у справі "Занд проти Австрії" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом (Zand v. Austria № 7360/76).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі.
Керуючись статтями 72, 80, 180, 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Клопотання третьої особи задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Коростишівської міської рад Коростишівського району Житомирської області третяь особа: ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії закрити.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текс ухвали складено 10 жовтня 2018 року.
Суддя М.С. Токарева