Справа № 168/644/18
Провадження № 2/168/248/18
09 жовтня 2018 року смт. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Назарука О.В.,
секретар судових засідань - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по вул.Юхимука, 38, в с.Залюття Старовижівського району Волинської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 червня 2008 року померла її матір ОСОБА_3. За життя вона склала заповіт, за яким все належне їй майно заповіла позивачу. Зазначає, що прийняла спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок. Вважає, що за таких підстав має право на дане спадкове майно.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області в підготовче судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечив.
Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в підготовче судове засідання не з'явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог статтей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Судом, з матеріалів справи та наданої в підготовче судове засідання нотаріусом копії спадкової справи № 67-2018, заведеної після смерті ОСОБА_3, встановлені наступні обставини.
Спадкодавець ОСОБА_3 померла 11 червня 2008 року (аркуш справи 8). Заповіт, складений ОСОБА_3 (аркуш справи 9), не змінений та не відмінений (аркуш справи 30). Спадкоємець за заповітом ОСОБА_2, відповідно до заяви, наявної в матеріалах спадкової справи та поданої до нотаріуса, прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (аркуш справи 32-зворот, 36-зворот). Інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 немає.
Таким чином судом встановлено, що позивач в установленому законом порядку прийняла спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, зокрема житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по вул.Юхимука, 38, в с.Залюття Старовижівського району Волинської області, через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів, про що нотаріусом винесена відповідна постанова (аркуш справи 21).
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Довідкою, виданою виконавчим комітетом Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області від 10 травня 2018 року № 1016 (аркуш справи 10) та випискою з погосподарської книги № 3-1 за 2018 рік (аркуш справи 11) підтверджується право ОСОБА_4, яке успадкувала за законом ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по вул.Юхимука, 38, в с.Залюття Старовижівського району Волинської області. Позивачем виготовлено Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 38 по вул.Юхимука в с.Залюття Старовижівського району Волинської області (аркуш справи 12-19).
Із заяви, поданої відповідачем до суду убачається, що Дубечненській сільській раді Старовижівського району Волинської області було відомо про відкриття спадщини, позовні вимоги визнаються в повному обсязі (аркуш справи 40). Дані обставини, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки на момент відкриття спадщини ОСОБА_3 була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, якому належало право на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по по вул.Юхимука, 38, в с.Залюття Старовижівського району Волинської області (в силу вимог статті 1218 ЦК України), суд дійшов висновку, що право власності на нього переходить до позивача ОСОБА_2 як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_3, а тому є всі законні підстави для визнання за нею права власності на це майно в порядку спадкування.
Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по вул.Юхимука, 38, в с.Залюття Старовижівського району Волинської області, що залишилося після смерті ОСОБА_3, яка померла 11 червня 2008 року.
Керуючись статтями 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, статтями 11, 13, 200, 206, 229, 247, 352-355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія АС № 181108, виданий Старовижівським РВ УМВС України у Волинській області 16 березня 1998 року, в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по вул.Юхимука, 38, в с.Залюття Старовижівського району Волинської області.
Рішення може бути оскаржене до Волинської апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_5