Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/1405/18
Провадження № 2-а/273/26/18
09 жовтня 2018 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Новицького Є. А. , секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, поліцейського Яремчанського ВП ГУНП ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі,-
У вересні 2018 року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 серпня 2018 року поліцейським СРПП №2 м. Яремче Івано-Франківської області ОСОБА_3 було винесено постанову №053756 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 255 грн. Відповідно до змісту постанови, керуючи транспортним засобом у м. Яремче на вул. Свободи неподалік АЗС ОККО, він перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки.
Позивач не заперечує, що під час руху автомобілем він дійсно перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, оскільки вул. Свободи у м. Яремче має по одній смузі руху в кожну сторону. Перед ним рухався автомобіль і перед заправочною станцією цей автомобіль показав правий поворот, збавив швидкість до 20-25 км./год. і, на думку позивача, мав намір зупинитися, а тому, він включив лівий поворот і почав його обїзджати. Оскільки ширина смуги руху транспортного засобу не дозволяє розташовуватися на ній двом транспортним засобам в межах цієї смуги, тому він був змушений лівою частиною автомобіля перетнути суцільну лінію дорожньої розмітки.
Крім того, позивач зазначає, що ПДР дозволяють перетинати цю розмітку у випадку, "як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
З огляду на викладене, позивач вирішив звернутися до суду із вказаним позовом.
Позивач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідачі про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, відзиви на позовну заяву не подавали.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та інші.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст. 77 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно зазначити опис обставин , установлених під час розгляду справи.
Суд звертає увагу на те, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_2 20.08.2018 року о 18.30 год. в м. Яремче по вул. Свободи неподалік АЗС ОККО здійснив обгін транспортного засобу перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки.
При цьому, згідно Правил дорожнього руху України як вийняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Позивач зазначає, що перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки з метою обгону транспортного засобу який рухався зі швидкістю 20-25 км/год., у свою чергу, відповідачами не надано доказів скоєння позивачем вказаного правопорушення шляхом нехтування та порушення ПДР.
Даний факт являється визначальним, адже від цього залежить наявність складу адміністративного правопорушення.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
У відповідності до вимогст. 77 ч. 2 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.283та284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, докази надані позивачем в обгрунтування своїх вимог свідчать про необгрунтованість винесеної постанови в той час, як відповідачем жодних доказів для спростування доводів позивача суду надано не було.
На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вимог ст. 280 КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
На підставі вище зазначеного суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 УпАП, є недоведеним.
Окрім зазнаного вище, суд звертає увагу на положення ст. 245 КУпАП, якою визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же час, в порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
У частині позову про закриття провадження по адміністративній справі слід відмовити, оскільки в даному випадку у провадженні суду розглядається справа щодо оскарження правомірності винесення рішення суб'єкта владних повноважень, а не провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14,72-77,90,241,242,243 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, поліцейського Яремчанського ВП ГУНП ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі задовольнити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 29.08.2018 року серії НК №053756.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Є.А. Новицький