Справа № 127/20172/18
Провадження № 2-а/127/370/18
01.10.2018 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
при секретарі Конецул О.А.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2,
представника відповідача Департаменту архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради Коваленка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-
10.08.2018 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надіслав на адресу суду позов ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови.
Позов мотивований тим, що постановою № 58 від 24.07.2018 року Департаменту архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. Відповідно до зазначеної постанови 10.07.2018 року ОСОБА_1 відмовила посадовій особі органу державного архітектурно - будівельного контролю у доступі до обов'язкових для обстеження об'єктів під час проведення позапланової перевірки про АДРЕСА_1, відповідно до виданого направлення № 148-ПП від 25.06.2018 року, чим порушила п.п. 1 ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» п.п. 1, п. 11 Постанови КМУ № 533 від 23.05.2011 року.
Позивач вважає, що зазначена постанова є незаконною, а тому підлягає скасування з огляду на наступне.
Як вбачається з вищезазначеної постанови, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 відмовила посадовій особі органу державного архітектурно - будівельного контролю у доступі до обов'язкових для обстеження об'єктів під час проведення позапланової перевірки про АДРЕСА_1, чим порушила п.п. 1 ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».
Представник позивача зазначає, що відповідно до ст. 32 ЗУ ««Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої домоволодіння, що складається з одноповерхового приватного будинку буде відноситися до класу СС1 - незначні наслідки. Тобто, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 не є об'єктом, що підлягає обов'язковому обстеженню.
ОСОБА_1 не була присутня під час складання протоколу та акту про недопущення до перевірки, оскільки 10.07.2018 року була на роботі, не була повідомлена про необхідність забезпечити присутність суб'єкта містобудування чи його представника у певний час для проведення перевірки, а відтак не вчиняла та фізично не могла вчинити адміністративне правопорушення - у вигляді не допуску посадових осіб на об'єкт будівництва.
Позивач ОСОБА_1 не була завчасно повідомлена про час та місце розгляду справи, а відтак начальник Департаменту був не вправі розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з вищенаведеним позивач звернулася до суду та просила поновити їй строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення; визнати протиправною та скасувати постанову директора департаменту державного архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради Чернеги О.М. по справі про адміністративне правопорушення № 58 від 24.07.2018 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань департаменту державного архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали та просили задоволити. Також просили стягнути судовий збір, витрати на правову допомогу у розмірі 14500,00 грн. та витрати на проїзд з м. Одеси до м. Вінниці та з м. Вінниці до м. Одеси 332,00 грн.
Представник департаменту державного архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради Коваленко В.В. заперечив проти задоволення позову, надавши суду відзив. Відзив мотивований тим, що заходи, що вживалися представником ДАБК при здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю 10.07.2018 року по АДРЕСА_1 були направлені на реалізацію законного права посадової особи органів державного архітектурно - будівельного контролю безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, з метою проведення державного архітектурно - будівельного контролю, а не права доступу до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню з метою проведення такого обов'язкового обстеження. Проте, позивач, яка була присутня на місці розташування об'єкта будівництва про АДРЕСА_1, не допустила представника ДАБК до проведення позапланової перевірки, а саме відмовила у доступі до об'єкта будівництва. Також представник відповідача зазначає, що посадова особа ДАБК, при фіксуванні факту недопущення до об'єкту будівництва та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, та відповідач, при винесенні оскаржуваної постанови, діяли відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553 (із змінами) та КУпАП. Тому відсутні обставини, що вказують на протиправність оскаржуваної постанови.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що директором Департаменту архітектурно - будівельного контролю видано наказ № 162 від 25.06.2018 року про проведення позапланової перевірки на об'єкті «АДРЕСА_1».
25.06.2018 року Департаментом архітектурно - будівельного контролю складене направлення для проведення позапланового заходу № 148-ПП для здійснення перевірки на будівництві по АДРЕСА_1 щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, строк дії якого визначений з 25.06.2018 до 10.07.2018 року.
Постановою № 58 від 24.07.2018 року Департаменту архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. Відповідно до зазначеної постанови 10.07.2018 року ОСОБА_1 відмовила посадовій особі органу державного архітектурно - будівельного контролю у доступі до обов'язкових для обстеження об'єктів під час проведення позапланової перевірки про АДРЕСА_1, відповідно до виданого направлення № 148-ПП від 25.06.2018 року, чим порушила п.п. 1 ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» п.п. 1, п. 11 Постанови КМУ № 533 від 23.05.2011 року.
Постанова винесена відповідачем на підставі матеріалів позапланової перевірки від 10.07.2018 року. Відповідач склав акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: - усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудування діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Абзацом 5 пункту 14 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 передбачено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Аналізуючи зазначені правові норми, суд вбачає, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил складається лише у випадку (виключно у випадку) виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП може мати місце лише у випадку невиконання такого припису.
Відповідно до п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ № 533 від 23.05.2011 року встановлено, що посадова особа органу «у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно - будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт».
Нормами КУпАП, що встановлюють правила провадження у справах про адміністративні правопорушення: а саме: ст. 254, ст. 256, ст. ст. 248, 249, п. 5 ч. 1 ст. 278, ст. 268, ст. ст. 276, 279, 283, 284, 258 КУпАП зазначено, зокрема, що перед розглядом справи про адміністративне правопорушення після представлення посадової особи, яка розглядає справу, оголошується протокол, роз'яснюються права особі, що притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, заслуховуються пояснення даної особи, досліджуються докази, вирішуються клопотання, тощо; розгляд справи про адміністративне правопорушення повинен бути відкритим, всебічним, повним, вирішення справи повинно відбуватися у точній відповідності із законом, тощо.
Суд, перевіривши оскаржувану постанову на відповідність визначеним ч. 3 ст. 2 КУпАП критеріям, дійшов висновку, що при винесенні даної постанови відповідачем порушено ряд процесуальних вимог до провадження у справі про адміністративне правопорушення, а саме: ст. ст. 245, 279, 280 КУпАП, що вказує на формальність притягнення особи до адміністративної відповідальності; як наслідок - порушено права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, оскільки акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва від 10.07.2018 року, на підставі якого складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова відносно ОСОБА_1 складався без її участі. На підтвердження того, свідчить також той факт, що відсутній підпис позивача у вказаних документах та такі направлені поштою.
В даних документах зокрема, не визначено особу, у присутності якої було складено протокол, відсутні підписи особи, яка притягується до відповідальності про ознайомлення з протоколом та допущено ряд інших порушень.
Подібна правова позиція міститься в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» від 24 червня 1988 року № 6.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 не була завчасно повідомлена про час та місце розгляду справи, а відтак начальник Департаменту був не вправі розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Копію протоколу та повідомлення про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 24.07.2018 року було отримано ОСОБА_1 у поштовому відділенні лише 27.07.2018 року, тобто вже після того, як відбувся розгляд справи, чим підтверджується інформацією з сайту «Укрпошта».
Як передбачено у п.п. 17, 19 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
За правилами п. 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику субєкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 188-42 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва.
Таким чином, орган який розглядав справу про адміністративне правопорушення не сповістив ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи, позбавивши таким чином її прав на здійснення свого захисту, тобто порушив її права передбачені ст. 268 КУпАП та Конституцією України.
Згідно ст. 278 КУпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Також відповідачем не надано доказів та не вказано, які саме дії були допущені позивачем, які б спричинили недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва. В акті про недопуск не має жодних даних про те, які саме дії, вчинені позивачем, унеможливили допуск на місце будівництва працівників Департаменту державної архітектурно-будівельного контролю, відсутні такі дані в протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення.
Факт не повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі № 813/3355/16.
За таких обставин, суд, також визнає, що твердження позивача про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, є достовірними, а отже, позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими і з цих підстав, ухвалює рішення про їх повне задоволення.
Суд також вважає, що 10-денний термін оскарження постанови про адміністративне правопорушення позивачем був пропущений з поважної причини, оскільки про існування постанови ОСОБА_1 дізналася 08.08.2018 року, що підтверджується копією поштового конверту, та звернулась до суду 10.08.2018 року згідно поштового відправлення. Враховуючи наведене, суд вважає необхідним поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Правовідносини, які склались між сторонами, відповідають вимогам ст. 289 КУпАП, згідно з якою скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В звязку із задоволенням позову стягненню підлягають зі сплати судового зборуза подачу позовної заяви та витрати на оплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову
Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Адвокат ОСОБА_2, який в свою чергу є представником ОСОБА_1, в судовому засіданні просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу, понесені ОСОБА_1 При цьому надав ордер, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги, розрахунки за надану правову допомогу, квитанцію до прибуткового касового ордера № 5 на суму 8500 гривень та квитанцію до прибуткового касового ордера № 6 на суму 6332 гривні.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, № 33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, № 37246/04).
Суд, виходячи із суті спору та зважаючи на складність цієї справи, значення її для позивача, тривалість час розгляду та участі в справі адвоката, вважає, що позивачем ОСОБА_1 не обґрунтовано зазначений затрачений час на надання цих послуг і їх об'єм, а тому визначена представником позивача сума витрат на правову допомогу є дещо завищеною.
Відтак, ураховуючи засади виваженості, розумності та справедливості, а також те, що ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 14500,00 грн. суд приходить до висновку до часткового задоволення вимог про стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача в сумі 3000,00 грн.
Також з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на компенсацію адвокату витрат на прибуття у судове засідання в інший населений пункт у розмірі 332,00 грн., що підтвержені наданийми квитками.
За таких обставин суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати зі сплати судового зборуза подачу позовної заяви в сумі 704,80 грн. та витрати на оплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 528,60 грн. витрати на правову допомогу у сумі 3000,00 грн., витрати на прибуття представника позивача у судове засідання в інший населений пункт у розмірі 332,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-246, 250, 293, 295 КАС України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову директора департаменту державного архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради Чернеги Олександра Михайловича в справі про адміністративне правопорушення № 58 від 24.07.2018 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державного архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 528 (п'ятсот двадцять вісім) гривень 60 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, витрати на прибуття представника позивача у судове засідання в інший населений пункт у розмірі 332 (триста тридцять дві) гривні 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Вінницький міський суд Вінницької області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1
Відповідач Департамент архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 41042555, адреса: м. Вінниця, вул. Театральна, 29.
Суддя