Справа № 127/24815/18
Провадження № 2-н/127/533/18
10 жовтня 2018 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйова В.В., ознайомившись із заявою комунального підприємства «Вінницяводоканал» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення, -
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось комунальне підприємство Вінницяводоканал» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
Вивчивши матеріали заяви, дослідивши наявні у останній докази, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних міркувань.
Згідно п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Згідно із п.5 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Крім того, відповідно до розрахунку суми заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення, наданого заявником, у відповідача утворилась заборгованість в період з серпня 2015 року (з сальдо 1055,25 грн.). Натомість ст.ст. 256, 257 ЦК України визначають, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Отже, заявник просить стягнути заборгованість за період, який перевищує строк позовної давності
А відтак, вищезазначена заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ст.163 ЦПК України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі п.п.1, 5 ч.1 ст.165 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку..
Суд вважає за можливе роз'яснити стягувачу, що відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.163, 164, 165, 166, 260 ЦПК України, суддя,-
Відмовити комунальному підприємству «Вінницяводоканал» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: