Справа № 128/3439/17
Провадження№ 1-кп/127/842/18
03 жовтня 2018 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2013 р. за № 12013010100002048 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_6 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачає. Просить призначити судовий розгляд кримінального провадження, в який викликати сторони кримінального провадження та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Крім того, прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки останній може ухилятися від суду, впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважає, що наявний ризик переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 перебував у міжнародному розшуку та був затриманий в Російській Федерації. З метою попередження вчинення нових правопорушень просить продовжити строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Проти задоволення клопотання представника потерпілого про витребування документів та виклик свідків заперечив, оскільки вважає, що такі докази можуть бути недопустимими.
У підготовчому судовому засіданні представник потерпілого адвокат ОСОБА_5 клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого просить задовольнити, проти призначення судового розгляду кримінального провадження заперечив. Крім того, заявив клопотання про витребування з медичних установ медичних карток потерпілого, оскільки такі документи будуть необхідні у випадку призначення судово-медичної експертизи, документів з органів поліції, а також про виклик свідків.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_6 вважають за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження. В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого просили відмовити.
Крім того, захисник ОСОБА_6 , позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт за місцем проживання у певний період доби, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, одружений, має неповнолітню дитину. Вважає, що клопотання представника потерпілого про витребування документів та виклик свідків не підлягає задоволенню, оскільки стороні захисту не було відомо про дані матеріали, а клопотання в частині витребування матеріалів вважає передчасним.
У підготовче судове засідання потерпілий ОСОБА_7 , який належним чином був повідомленим про дату, час і місце судового засідання, не прибув, однак надав до суду заяву, в якій просить розгляд кримінального провадження здійснювати без потерпілого, у присутності його представника адвоката ОСОБА_5 .
Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається, зокрема, за участю потерпілого. Відповідно до ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення підготовчого судового засідання без потерпілого, вважає за можливе проведення підготовчого засідання без потерпілого, у присутності його представника адвоката ОСОБА_5 .
Заслухавши думку прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого та його захисника, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15.12.2017 року до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 25 днів до 07.01.2018 року.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 26.12.2017 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23.02.2018 року.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 21.02.2018 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.04.2018 року.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 17.04.2018 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15.06.2018 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.06.2018 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.08.2018 року.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 13.08.2018 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.10.2018 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, раніше не судимий, перебував у міжнародному розшуку та був затриманий у м. Москві Російської Федерації і доставлений в Україну в порядку екстрадиції, на території України офіційно працевлаштований не був та тривалий час не проживав, перебуває в зареєстрованому шлюбі, має неповнолітню дитину, які проживають в Російській Федерації, власного нерухомого майна на території м. Вінниці немає. Відтак, соціальні зв'язки обвинуваченого не можна визнати стійкими.
При цьому суд, враховучи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого судовий розгляд не розпочато, обвинувачений, потерпілий та свідки на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, встановлені під час розгляду клопотання прокурора, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
На думку суду, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження.
Оскільки позицію сторони захисту про можливість зміни запобіжного заходу не можливо визнати такою, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду, суд вважає за необхідне клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у пвний період доби слід залишити без задоволення.
Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Що стосується клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 про витребування з медичних установ медичних карток потерпілого, документів з органів поліції та виклик свідків, суд зазначає таке.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий зокрема має право подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
Суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання, суд не може оцінювати фактичні обставини кримінального провадження, оскільки це відповідно до вимог ст. ст. 314, 315 КПК України не є предметом дослідження під час підготовчого судового засідання, а підлягає встановленню під час судового розгляду кримінального провадження, шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів.
Оскільки під час підготовчого судового засідання дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів, зокрема, висновків експертів, не здійснювалося, суд не вбачає підстав для витребування медичних та інших документів.
Крім того, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Частинами 11, 12 статті 290 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
З клопотання представника потерпілого не вбачається, що особам, яких представник потерпілого просить викликати як свідків для давання показань, відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження та що дані матеріали відкриті іншій стороні кримінального провадження.
Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 про витребування документів та виклик свідків є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.
Клопотання про доручення органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого сторонами кримінального провадження не заявлялися.
Враховуючи вимоги ст. 27 КПК України, судовий розгляд слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання необхідно викликати сторони судового провадження та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження суд вважає, що слід призначити судовий розгляд кримінального провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 314-316 КПК України,
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України у відкритому судовому засіданні о 15 год. 00 хв. 12 жовтня 2018 року в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, зал судових засідань №28.
В судове засідання викликати сторони судового провадження та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого задовольнити.
В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби відмовити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, починаючи з 03.10.2018 року до 01.12.2018 року включно.
В задоволенні клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 про витребування документів та виклик свідків - відмовити.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1) для відома та виконання.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу - з 03.10.2018 року до 01.12.2018 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя