125/1939/18
2-з/125/5/2018
про забезпечення позову
05.10.2018 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Хитрука В.М.
при секретарі Хода Д.О.
розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖЛІССЯ» про забезпечення позову до пред'явлення до суду позовної заяви за його позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання її усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою
05.10.2018 до суду надійшла вказана заява в порядку ч. 2 ст. 149 ЦПК України.
За перевіркою заяви встановлено, що її подано з дотриманням правил територіальної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна та вона відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.
За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову до пред'явлення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії та роботи, пов'язані з обробкою земельної ділянки кадастровий номер 0520280600:01:004:0036 площею 1,2056 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області.
Заява мотивована тим, що 01 листопада 2007 року між ТОВ «МІЖЛІССЯ» та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі земельної ділянки, кадастровий номер 0520280600:01:004:0036, площею 1,2056 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області. Згідно пункту 40 Договору оренди землі від 01 листопада 2007 року він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, остання проведена Вінницької регіональною філією центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис номером 040880600363 від 01.02.2007 року. Пунктом 7 даного Договору оренди землі визначено строк його дії - 20 (двадцять) років, який починає діяти з моменту його державної реєстрації. Таким чином строк дії даного Договору оренди землі від 01 листопада 2007 року - до 01 лютого 2028 року. Однак, згідно акту виявлення факту перешкоджання ТОВ «Міжлісся» в користуванні орендованою земельною ділянкою від 28.08.2018 року було встановлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 0520280600:01:004:0036, її власник ОСОБА_1, здійснила оранку всієї площі земельної ділянки тим самим втрутившись в господарську діяльність ТОВ «Міжлісся» як орендаря землі, вказані роботи не виконувалися Заявником. Своїми діями ОСОБА_1 допустила порушення наступних умов укладеного договору оренди землі від 01 листопада 2007 року та прав Заявника, так згідно п.28 договору оренди землі від 01 листопада 2007 року, вказано що, орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою і не створювати йому будь-яких перешкод при виконанні умов цього договору.
За приписами ч.ч.1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.
Обставини, покладені ТОВ «Міжлісся» в основу обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову підтверджуються доказами долученими до заяви, зокрема копією договору оренди від 01 листопада 2007 року; копією державного акту серії ЯА № 822789; копією акту від 28.08.2018 р. з фотознімками.
У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Як убачається зі змісту даної заяви, ОСОБА_1 вже розпочала самостійно використовувати земельну ділянку для власних потреб, провела оранку, тобто здійснили підготовчі осіньо-польові роботи. В подальшому за відсутності судової заборони, це може призвести до того що ОСОБА_1, виконає посів с/г культур що в свою чергу унеможливить виконання Заявником запланованих на 2018-2019 рр агроробіт, крім того це суттєво утруднить виконання рішення суду по даній справі адже при наявності на земельній ділянці с/г культу посіяних ОСОБА_1, як їх власник може чинити перешкоди Заявнику в доступі до земельної ділянки.
Обставина виконання на орендованій земельній ділянці підготовчих осіньо-польових робіт, - є очевидною небезпекою заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Заявника , як орендаря земельної ділянки.
Суд знаходить достатніми та обґрунтованими доводи (мотиви) заяви ТОВ «Міжлісся» про вжиття заходів забезпечення позову та приходить до висновку про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких вона має намір звернутися до суду, а тому заява підлягає задоволенню.
При цьому суд переконаний, що обраний вид забезпечення позову є співмірним із гіпотетичними позовними вимогами та буде достатнім інструментом забезпечення ефективності судового захисту порушеного майнового права.
Значення обов'язковості виконання рішення суду висловлено в правовій позиції Європейського суду з прав людини в Рішенні у справі «Деркач та Палек проти України» (Заяви №№ 34297/02 та 39574/02) від 21 грудня 2004 року. Суд знову наголошує, що пункт 1 статті 6 пункту 1 ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (надалі Конвенція), яка ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 №475/97-ВР) гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 (див. «Бурдов проти Росії», заява №589498/00, п. 34). Аналогічний висновок міститься і в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції»", Reports of Judgments and Decisions, 1997-II, с. 510, п.40).
У справі Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) [ВП], §§ 83-86, Суд визначив, що застосування статті 6 до попередніх заходів залежить від виконання певних умов. По-перше, право, з приводу якого проводяться, як основні процедури, так і процедури щодо забезпечення розгляду справи, має бути «цивільним» відповідно до Конвенції. По-друге, має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право. Якщо попередній захід можна вважати ефективним для визначення цивільного права чи зобов'язання у справі, незважаючи на термін його дії, застосовується стаття 6. Проміжне рішення може бути еквівалентне попереднім або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначенні застосування статті 6 (Mercieca and Others v. Malta, (Меркіка та інші проти Мальти) § 35).
Одночасно суд роз'яснює ТОВ «Міжлісся», що відповідно до правил ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
За змістом ч. 7 ст. 153, ч. 6 ст. 154 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Перелік випадків у яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений ч. 3 ст. 154 ЦПК України та є вичерпним.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч. 4 ст. 154 ЦПК України).
Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову дозволяє належним чином захистити майнові інтереси всіх осіб, а також відсутність обставин визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖЛІССЯ» про забезпечення позову до пред'явлення до суду позовної заяви за його позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою - задовольнити повністю.
Заборонити ОСОБА_1, адреса місця проживання: 23032 с. Міжлісся, вул. Св. Михайла 24, інд код. НОМЕР_1, вчиняти будь-які дії та роботи, пов'язані з обробкою земельної ділянки кадастровий номер 0520280600:01:004:0036 площею 1,2056 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області.
Направити належним чином завірену копію ухвали до Барський районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області для організації її виконання та сторонам до відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: