Рішення від 02.10.2018 по справі 917/485/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2018 Справа № 917/485/18

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченка, 18, м.Київ, 01601 в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул. Соборності, 33, м. Полтава, 36000

до Телерадіокомпанії "Астра", вул. Сонячна, 1А, м. Заводське (Червонозаводське), Лохвицький район, Полтавська область, 37240

про стягнення 51296,12 грн.

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Рожко О.П.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Обставини справи: ПАТ "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Телерадіокомпанії "Астра" стягнення 51296,12 грн., з них: 43362,00 грн. - основного боргу, 4153,90 грн. - інфляційних нарахувань, 936,08 грн. - 3% річних від простроченої суми, 2844,14 грн. - пені за неналежне виконання умов договору оренди нерухомого товариства для розміщення антенно-фідерних пристроїв №240-09 від 26.05.2015р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.05.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в засідання у порядку загального позовного провадження на 31.05.2018р.

Розгляд справи №917/485/18, призначений на 31.05.2018р. не відбувся, оскільки суддя перебував на лікарняному. У зв'язку із закінченням лікарняного судді, справу призначено на 31.07.2018р. Розгляд справи №917/485/18, призначений на 31.07.2018р. не відбувся, оскільки суддя знаходився у відпустці. У зв'язку із закінченням відпустки та лікарняного судді, справу призначено на 30.08.2018р.

Ухвалою від 30.08.2018 закрито підготовче засіданні та призначено її до судового розгляду по суті на 02.10.2018р.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання згідно договору оренди нерухомого товариства для розміщення антенно-фідерних пристроїв №240-09 від 26.05.2015р., у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 51296,12 грн.

Відповідач в судове засідання не заявився, відзив на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Копія ухвали суду від 30.08.2018р., направлена на адресу відповідача, повернулася не врученою.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса відповідача, зазначена у позовній заяві, відповідає місцезнаходженню Телерадіокомпанії "Астра" відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Згідно ч.2 ст.178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

26.05.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Полтавської філії ПАТ «Укртелеком» та Телерадіокомпанією «Астра» був укладений договір оренди нерухомого майна товариства для розміщення антенно-фідерних пристроїв № 240-09 строком дії до 31.12.2015р.

Згідно п.1.1. Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування частину нерухомого майна - антено-місця (надалі - Майно), розташоване за адресою: Полтавська обл., Лохвицький р-н, м. Червонозаводське, РРС-81, вул. Червоноармійська, 8, для встановлення двох антенно-фідерних пристроїв, що підтверджується актом приймання-передачі майна, підписаним уповноваженими представниками сторін договору, та наведений в Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 565-09.04 від 01.12.2015 року пункт 3.1. та додаток № 3 Договору викладено в новій редакції, якими передбачено, що орендна плата встановлюється Позивачем за домовленістю Сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованої орендної плати із застосуванням коефіцієнта вітрового навантаження (парусності) становить 2409,00 грн. з ПДВ за 2 антено-місця та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього терміну дії Договору.

В пунктах 3.6. та 3.7. Договору закріплена домовленість сторін в тому, що орендна плата перераховується Відповідачем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Позивача не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Щомісячна сума, яка підлягає оплаті, визначається у розмірі 100% орендної плати за попередній місяць та збільшується (зменшується) на суму заборгованості (переплати) за фактично надані послуги попереднього місяця, яка утворилась на 1 число розрахункового місяця.

Позивач станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги, та не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з рахунком надає його Відповідачу. Відповідач протягом 2 робочих днів з дати отримання підписує та повертає Позивачу перший примірник акту про надані послуги.

Відповідно до п. 6.1.3. Договору, Відповідач зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі вносити Позивачу орендну плату, передбачену цим Договором.

Додатковою угодою № 670-09.04 від 24.12.2015 року термін дії Договору було продовжено до 31.12.2016 року включно.

Пунктом 2.3. Договору встановлено умови повернення Майна з оренди, відповідно до яких Майно, передане Відповідачу, повертається Позивачу не пізніше дати закінчення терміну дії Договору (якщо не укладено новий договір або додаткову угоду до цього договору щодо його продовження) за Актом передачі-приймання.

Оскільки, після закінчення терміну дії Договору, Відповідач не повернув Позивачу ОСОБА_1 за Актом передачі-приймання, як це передбачено п. 2.3. Договору, та частиною другою ст. 795 Цивільного кодексу України, тому, починаючи з 01.01.2017 року і по день подання цього позову Відповідач продовжує користуватися вищевказаним ОСОБА_1 Позивача.

Отже, припинення Договору в даному випадку не відбулося, так як відповідно до норм ст. 795 Цивільного кодексу України, припинення договору найму відбувається лише з моменту повернення наймачем предмета договору найму з оформленням відповідного документу (акту), який підписується сторонами договору.

Тому, в даному випадку, як вважає позивач, настали правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму, встановлені статтею 764 Цивільного кодексу України, а саме, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Виходячи з вищезазначеного, у Відповідача з 01.01.2017 року не припинилися зобов'язання, передбачені Договором, щодо своєчасності внесення Позивачу орендної плати в повному обсязі.

Протягом дії Договору Позивач належним чином виконував свої зобов'язання по Договору. Відповідач претензій щодо наданих послуг згідно із Договором Позивачу не пред'являв.

Відповідач в порушення умов Договору не своєчасно та не в повному обсязі вносив плату за користування орендованим ОСОБА_1 в період з 01.07.2016р. по 28.02.2018р., у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 43362,00 грн., яка на час пред'явлення позову не сплачена.

Так, 20.07.2016 р. відповідно до призначення платежу Відповідач здійснив оплату у сумі 2409,00 грн. згідно рахунку № 53-КОВ16-277 від 31.05.2016 р., тобто за послуги надані у травні 2016 року. Таким чином, вказана оплата не враховується при розрахунку суми заборгованості за послуги, надані в період з 01.07.2016р. по 28.02.2018р.

12.09.2016 р. відповідно до призначення платежу Відповідач здійснив оплату у сумі

2409,00 грн. згідно рахунку № 53-КОВ126-423 від 30.06.2016 р., тобто за послуги надані у червні 2016 року, але пізніше Відповідач в своєму листі (вхід. № 993 від 24.04.2018) прохав вказану оплату зарахувати, як оплату по рахунку № 53-КОВ16-645 від 31.08.2016, тобто за послуги надані по у серпні 2016 року.

04.10.2016 р. відповідно до призначення платежу Відповідач здійснив оплату у сумі

2409,00 грн. згідно рахунку № 53-КОВ16-547 від 31.07.2016 р., тобто за послуги надані у липні 2016 року.

Зазначені вище обставини, підтверджуються наступними документами:

- Договором від 26.05.2015р. № 240-09

- Додатковою угодою від 01.12.2015 р. № 565-09.04,

- Додатковою угодою від 24.12.2015 р. № 670-09.04,

- Рахунками на оплату послуг, наданих з 01.05.2016р. по 28.02.2018р.;

- Витягом з виписок банків щодо платежів Відповідача по договору від 26.05.2015р.№ 240-09;

- Копією листа Телерадіокомпанії «Астра» про зарахування оплати (вх. № 993 від 24.04.2018),

- Розрахунком суми боргу.

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що у разі наявності заборгованості по орендній платі за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, Відповідачу нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Крім того, згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно розрахунків позивачем нарахована пеня в сумі 2844,14 грн., інфляційні нарахування в сумі 4153,90 грн., 3% річних в сумі 936,08 грн.

Таким чином, Позивач просить стягнути з Відповідача борг у розмірі 51296,12 грн., з них: 43362,00 грн. - основного боргу, 4153,90 грн. - інфляційних нарахувань, 936,08 грн. - 3% річних від простроченої суми, 2844,14 грн. - пені.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України вказано, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 чт.762 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання шляхом передачі Майна в оренду відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає штрафні санкції за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань. Штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги про стягнення 51296,12 грн., з них: 43362,00 грн. - основного боргу, 4153,90 грн. - інфляційних нарахувань, 936,08 грн. - 3% річних від простроченої суми, 2844,14 грн. - пені підлягають задоволенню.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 51296,12 грн., з них: 43362,00 грн. - основного боргу, 4153,90 грн. - інфляційних нарахувань, 936,08 грн. - 3% річних від простроченої суми, 2844,14 грн. - пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Телерадіокомпанії "Астра" (вул. Сонячна, 1А, м. Заводське (Червонозаводське), Лохвицький район, Полтавська область, 37240, код ЄДРПОУ 21066658 інші відомості: відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Соборності, 33, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 01186975, інші відомості: відсутні) 51296,12 грн., з них: 43362,00 грн. - основного боргу, 4153,90 грн. - інфляційних нарахувань, 936,08 грн. - 3% річних від простроченої суми, 2844,14 грн. - пені, 1762,00 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Паламарчук В.В.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Попередній документ
77011544
Наступний документ
77011546
Інформація про рішення:
№ рішення: 77011545
№ справи: 917/485/18
Дата рішення: 02.10.2018
Дата публікації: 10.10.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини