08.10.2018 р. Справа№ 914/1880/18
м.Львів
За заявою: Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія», с.Сілець Сокальського району Львівської області
про: забезпечення позову
у справі №914/1880/18
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія», с.Сілець Сокальського району Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Енерго Тандем», м.Червоноград Львівської області
про: стягнення заборгованості. Ціна позову 1014424,70 грн.
05.10.2018 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Енерго Тандем» про стягнення заборгованості у розмірі 1014424,70 грн., з якої: 877000,00 грн. боргу; 34815,70 грн. 3% річних; 102609,00 грн. інфляційних втрат. Позов мотивовано невиконанням відповідачем вимог договору купівлі-продажу вугілля №02/8 від 10.01.2017р.
У пункті 2 прохальної частини позовної заяви та, відповідно, до додатково поданої заяви від 02.10.2018 №09/1037 (вх.№2628/18 від 05.10.2018) з аналогічними вимогами, Публічне акціонерне товариство «Шахта «Надія» заявило клопотання про забезпечення позову публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» до товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Енерго Тандем» в частині стягнення основного боргу в розмірі 877 000,00 грн. та накладення арешту на майно відповідача, що знаходиться за адресою: 80100, м. Червоноград, вул. Корольова, 16/47 та накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1, МФО 334851 в ПАТ «ПУМБ» та всі інші наявні рахунки ТзОВ «Корпорація Енерго Тандем».
Подана заява мотивована тим, що заборгованість, що є предметом позову, виникла внаслідок неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація Енерго Тандем» договору купівлі - продажу вугілля за № 02/8 від 10.01.2017 року.
Як зазначає заявник, ним виконано зобов'язання щодо поставки товару, а саме вугілля на загальну суму 1 932 000,00 грн., що підтверджується відповідними накладними. Однак, в порушення умов договору, відповідачем було здійснено оплату за поставлений товар лише частково на загальну суму 1 055 000,00 грн., що підтверджується платіжними документами, які долучено до позовної заяви. Таким чином, ПАТ «Шахта «Надія» сума боргу відповідача за поставлене вугілля становить: 877 000,00 грн.
Як зазначає заявник, відповідач не проводить ефективної господарської діяльності, що в свою чергу погано відображається на його фінансовому становищі. Так у своєму листі від 15.09.2017 року вих. № 15/09/1, який додано до позовної заяви, ТзОВ «Корпорація Енерго Тандем» зазначає, що не має змоги повернути борг, у зв'язку із важким фінансовим становищем та наявністю дебіторської заборгованості інших контрагентів перед товариством.
Згідно названого факту ПАТ «Шахта «Надія» вважає за доцільне застосувати до відповідача норми статті 136-139 ГПК України з метою виконання рішення суду в повному обсязі.
Розглянувши подану заяву суд зазначає наступне.
Стаття 136 ГПК України визначає підстави для забезпечення позову, так зокрема, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.п. 2, 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
З огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2018 р. N 910/7708/17.
Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.
В свою чергу слід відзначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Виходячи з предмета позову, з яким позивач звернувся до суду не вбачається правового зв'язку між таким заходом до забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача, що знаходиться за адресою: 80100, м. Червоноград, вул. Корольова, 16/47 та накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1, МФО 334851 в ПАТ «ПУМБ» та всі інші наявні рахунки ТзОВ «Корпорація Енерго Тандем» і предметом зазначеної позовної вимоги про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат за договором купівлі - продажу вугілля за № 02/8 від 10.01.2017 року. До того ж, накладення арешту на майно та на рахунки відповідача може мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання - відповідача, що є неприпустимим.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Окрім того, всупереч наведених положень, а також положень статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, заява про забезпечення позову не обґрунтована такими доказами та базується лише на власних міркуваннях та припущеннях позивача.
Мотивація заявника, що невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення, яка ґрунтується на обставинах, а саме, що відповідач на протязі тривалого періоду часу уникає від погашення існуючої заборгованості, зазначення того, що відповідач не проводить ефективної господарської діяльності, що в свою чергу погано відображається на його фінансовому становищі, зазначення у листі ТзОВ «Корпорація Енерго Тандем» від 15.09.2017 року вих. № 15/09/1, про те, що воно не має змоги повернути борг, у зв'язку із важким фінансовим становищем та наявністю дебіторської заборгованості інших контрагентів перед товариством, грунтуються на припущеннях та заявником не підтверджено вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, як то реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо.
Крім того, у п.п. 7.1. п.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", роз'яснено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Отже, вимога про забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі розрахункові рахунки, в тому числі і рахунок №2600821080, МФО 334851 в ПАТ «ПУМБ» ТзОВ «Корпорація Енерго Тандем» не відповідає вимогам діючого законодавства.
Щодо вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що знаходиться за адресою: 80100, м. Червоноград, вул. Корольова, 16/47, то оскільки заявник не вказує, яке конкретне майно знаходиться за вказаною адресою та що воно належить ТзОВ «Корпорація Енерго Тандем», а також враховуючи, що зазначений захід до забезпечення позову не відповідає вимогам на забезпечення яких він вживається (предметом позову є стягнення заборгованості), суд не вбачає підстав для задоволення заяви в цій частині та «накладення арешту на майно, що знаходиться за адресою: 80100, м. Червоноград, вул. Корольова, 16/47».
Дослідивши та надавши оцінку матеріалам позовної заяви щодо забезпечення позову в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в заяві відсутнє належне обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також обгрутування того, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області, суд
1. У задоволенні клопотання, яке викладене в п.2 прохальної частини позовної заяви та у заяві від 02.10.2018 №09/1037 (вх.№2628/18 від 05.10.2018) Публічне акціонерне товариство «Шахта «Надія» про забезпечення позову - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
3. Ухвала може бути оскаржена у порядку ст.256,257 ГПК України
Повний текст ухвали виготовлено 08.10.2018 р.
Суддя Кітаєва С.Б.