вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" вересня 2018 р. Справа № 911/1555/17
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Петренко А. А.
за участю представників учасників справи:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 03-02/01 від 02.01.2018 р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 121 від 10.05.2018 р.), ОСОБА_3 (довіреність № 121 від 10.05.2018 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом Гостомельської селищної ради, смт Гостомель
до Приватного акціонерного товариства „Ветропак Гостомельський склозавод”, смт Гостомель
про зобов'язання укласти договір
Гостомельська селищна рада звернулась в господарський суд Київської області із позовом до ПАТ „Ветропак Гостомельський склозавод” про зобов'язання укласти договір про залучення коштів замовників будівництва об?єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель у запропонованій редакції.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем безпідставним ухиленням відповідачем від укладення із позивачем договору про залучення коштів замовників будівництва об?єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель.
Рішенням господарського суду Київської області від 23.06.2017 р. (суддя Мальована Л. Я.) у справі № 911/1555/17 за позовом Гостомельської селищної ради до ПАТ „Ветропак Гостомельський склозавод” про зобов'язання укласти договір відмовлено у задоволенні позову повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 р. рішення господарського суду Київської області від 23.06.2017 р. у справі № 911/1555/17 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 13.03.2018 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 23.06.2017 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 р. у справі № 911/1555/17, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, скасовуючи рішення господарського суду Київської області від 23.06.2017 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 р. у справі № 911/1555/17, Верховний Суд у своїй постанові від 13.03.2018 р. зазначив, що суд погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції про те, що за змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Водночас Суд звертає увагу, що не зважаючи на викладене, у постанові суду апеляційної інстанції відсутні конкретні зазначення про наявність порушеного права Позивача, за захистом якого він звернувся. Суд першої інстанції також відмовив у задоволенні позову в справі з підстав пропуску Позивачем позовної давності, конкретно не зазначивши про порушення певних прав Позивача.
Разом з тим Суд вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про сплив позовної давності 30 травня 2016 року з посиланням на факт реєстрації декларації про готовність відповідного об'єкта до експлуатації 29 травня 2013 року та факт направлення претензії 3 листопада 2016 року. Твердження судів про початок перебігу позовної давності з 30 травня 2013 року не засноване на встановленні передбачених частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України обставин щодо дня, коли Позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права.
При цьому суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою доводи Позивача щодо необізнаності його про порушення своїх прав до проведення ревізії Державною фінансовою інспекцією в Київській області у зв'язку з тим, що органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію та позбавлені можливості контролювати його здійснення. У мотивувальних частинах судових рішень відсутні зазначення про врахування зазначених аргументів або обґрунтування підстав їх відхилення.
Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 43, 47, 43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент ухвалення відповідних судових рішень) щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до ст. ст. 6, 32 Господарського процесуального кодексу України справу № 911/1555/17 передано для розгляду судді Бацуці В. М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.05.2018 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № 911/1555/17 за позовом Гостомельської селищної ради до ПАТ „Ветропак Гостомельський склозавод” про зобов'язання укласти договір, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 23.05.2018 р.
17.05.2018 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли письмові пояснення № 07/839 від 11.05.2018 р. з урахуванням Постанови Верховного Суду від 13.03.2018 р., у яких він також повідомив суд про зміну свого найменування з Публічного акціонерного товариства „Ветропак Гостомельський склозавод” на Приватне акціонерне товариство „Ветропак Гостомельський склозавод”, що було враховано і прийнято судом до уваги, що долучені судом до матеріалів справи, та відзив № 07/838 від 11.05.2018 р. на позовну заяву від 12.04.2018 р., заява про застосування строку позовної давності, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю у зв?язку із пропущенням позовної давності.
23.05.2018 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 13.06.2018 р.
12.06.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь № 03-02/1265 від 06.06.2018 р., що долучена судом до матеріалів справи, та заява № 0302/1264 від 06.06.2018 р. про уточнення позовних вимог, у якій він просить суд зобов??язати відповідача укласти договір про залучення коштів замовників будівництва об?єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель у запропонованій (викладеній) редакції.
13.06.2018 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив № 07/1023 від 11.06.2018 р. на заяву про уточнення позовних вимог від 06.06.2018 р., у якому він просить суд залишити заяву позивача про уточнення позовних вимог без задоволення, та заперечення № 07/1024 від 11.06.2018 р. на відповідь на відзив від 06.06.2018 р., що долучені судом до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.06.2018 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 04.07.2018 р.
Заява № 0302/1264 від 06.06.2018 р. позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
04.07.2018 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 18.07.2018 р.
18.07.2018 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 29.08.2018 р.
20.07.2018 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання № 07/2113 від 19.07.2018 р. про приєднання доказів до матеріалів справи із доданими до нього документами, що долучено судом до матеріалів справи.
29.08.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшов лист № 03-02/2060 від 29.08.2018 р. із доданими до нього документами, що долучено судом до матеріалів справи.
29.08.2018 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 06.09.2018 р.
03.09.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшов лист № 03-02/2161 від 03.09.2018 р. із доданими до нього документами, що долучено судом до матеріалів справи.
06.09.2018 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.09.2018 р.
19.09.2018 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
07.12.2011 р. Відділом містобудування та архітектури Ірпінської міської ради було погоджено та затверджено містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 0133-12-2011 від 07.12.2011 р. на будівництво Складу-навісу для зберігання готової продукції на території АТ „Ветропак Гостомельський Склозавод”, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область.
Рішенням № 426-18-6 від 24.05.2012 р. „Про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель” Гостомельської селищної ради затверджено Положення про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель.
29.05.2013 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було зареєстровано та видано АТ „Ветропак Гостомельський склозавод” декларацію про готовність об?єкта до експлуатації, який належить до ІІІ категорії складності - „Склад-навіс для зберігання готової продукції на території АТ „Ветропак Гостомельський Склозавод”, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область, згідно якої вказаний закінчений будівництвом об'єкт загальною площею 9 072, 00 кв.м загальною кошторисною вартістю 14 700 000, 00 грн є готовим до експлуатації, присвоєно їй номер реєстрації № КС 143131490070.
У листопаді 2016 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 3968 від 03.11.2016 р., у якій просив останнього негайно з?явитись до селищної ради для підписання доданого до претензії проекту договору про залучення коштів замовників будівництва об?єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель.
У листопаді 2016 р. у відповідь на претензію № 3968 від 03.11.2016 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 07/2204 від 15.11.2016 р., у якому зазначив, що договір про залучення коштів замовників будівництва об?єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель міг бути укладеним тільки до 28.05.2013 р., але не пізніше.
Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить зобов'язати відповідача укласти договір про залучення коштів замовників будівництва об?єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель у запропонованій (викладеній) редакції.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами 3, 7 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
7. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 180 цього ж кодексу зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Статтею 181 цього ж кодексу передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
2. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
3. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
4. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:
1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;
3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;
4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;
5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;
6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;
7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;
9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);
10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.
5. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
6. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:
1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;
2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
7. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.
8. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.
9. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Істотними умовами договору є:
1) розмір пайової участі;
2) строк (графік) сплати пайової участі;
3) відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
10. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
Згідно з п. 2.4. Порядку залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель, затвердженого рішенням № 426-18-6 від 24.05.2012 р. Гостомельської селищної ради, граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури сел. Гостомель з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:
1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;
2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для багатоповерхових житлових будинків;
3) 0, 5 відсотка загальної кошторисноївартості будівництва об'єкта - для індивідуальних житлових будинків будинків без врахування допоміжних господарських будівель та/або споруд загальною площею від 300 кв.м. до 350 кв.м.;
4) 1 відсоток загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для індивідуальних житлових будинків будинків без врахування допоміжних господарських будівель та/або споруд загальною площею від 351 кв.м. до 400 кв.м.;
5) 1, 5 відсотка загальної кошторисноївартості будівництва об'єкта - для індивідуальних житлових будинків будинків без врахування допоміжних господарських будівель та/або споруд загальною площею від 401 кв.м. до 450 кв.м.;
6) 2 відсотки загальної кошторисноївартості будівництва об'єкта - для індивідуальних житлових будинків будинків без врахування допоміжних господарських будівель та/або споруд загальною площею від 451 кв.м. до 500 кв.м.;
7) 3, 2 відсотка загальної кошторисноївартості будівництва об'єкта - для індивідуальних житлових будинків будинків без врахування допоміжних господарських будівель та/або споруд загальною площею від 501 кв.м. і більше.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, об'єкт - „Склад-навіс для зберігання готової продукції на території АТ „Ветропак Гостомельський Склозавод”, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область, був прийнятий в експлуатацію 29.05.2013 р., що підтверджується декларацією № КС 143131490070 від 29.05.2013 р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, наявною у матеріалах справи.
У встановлених законодавством порядку та строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо укладення із позивачем договору про залучення коштів замовників будівництва об?єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель у затвердженій редакції (типова форма) не виконав, що підтверджується претензією № 3968 від 03.11.2016 р. Гостомельської селищної ради, листом № 07/2204 від 15.11.2016 р. ПАТ „Ветропак Гостомельський склозавод”, відсутністю підписаного і укладеного обома сторонами відповідного договору про залучення коштів замовників будівництва об?єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель.
Заперечення відповідача щодо того, що у спірних відносинах у нього не виник та відсутній обов'язок щодо укладення із позивачем договору про залучення коштів замовників будівництва об?єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель так як об'єкт - „Склад-навіс для зберігання готової продукції на території АТ „Ветропак Гостомельський Склозавод”, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область, був прийнятий в експлуатацію 29.05.2013 р., що підтверджується декларацією № КС 143131490070 від 29.05.2013 р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, і до вказаного моменту а ні позивач а ні відповідач не звертались щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, то у відповідача не виникав та відсутній обов'язок щодо укладення спірного договору після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію і відповідно у позивача відсутнє право вимагати від відповідача укладення спірного договору, є необґрунтованими, оскільки у відповідності до положень ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” строк для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, а саме не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, - встановлений для добровільного виконання стороною вказаного обов'язку і невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника від укладення договору, адже невиконання замовником обов'язку, передбаченого законом, не може надавати йому переваг перед замовником, який виконав обов'язок.
Вищевказана правова позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у його постанові від 16.11.2016 р. у справі № 922/5937/15 (3-1281гс16), постанові від 30.11.2016 р. у справі № 922/6409/15 (3-1323гс16), постанові від 01.02.2017 р. у справі № 922/753/16 (3-1441гс16).
Отже, вимога позивача про зобов'язання відповідача укласти договір про залучення коштів замовників будівництва об?єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель у запропонованій редакції є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також, як було зазначено вище, відповідач у своїх відзиві № 07/838 від 11.05.2018 р. на позовну заяву від 12.04.2018 р. та заяві про застосування строку позовної давності просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю у зв?язку із пропущенням позовної давності.
З приводу вказаної заяви відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 цього ж кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 261 цього ж кодексу встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Отже, виходячи із вищевказаних положень ч. 9 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) обов'язок відповідача щодо укладення із позивачем договору про залучення коштів замовників будівництва об?єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель виник від дня початку реконструкції об?єкта (від дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт) і до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, і з 29.05.2013 р. (день прийняття об?єкта в експлуатацію) почалось прострочення виконання обов'язку відповідачем укладення із позивачем договору про залучення коштів замовників будівництва об?єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель, та відповідно з 29.05.2013 р. починається у даному випадку перебіг загальної позовної давності за зобов'язанням відповідача щодо укладення із позивачем договору про залучення коштів замовників будівництва об?єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач довідався саме про обставини прийняття в експлуатацію об'єкта - „Склад-навіс для зберігання готової продукції на території АТ „Ветропак Гостомельський Склозавод”, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область, лише у вересні 2016 р. у зв'язку із проведенням Державною фінансовою інспекцією України у Київської області відповідної ревізії окремих питань селищного бюджету та фінансово-господарської діяльності Гостомельської селищної ради за період з 01.01.2013 р. по 01.07.2016 р., що підтверджується актом № 08-21/28 від 28.09.2016 р. ревізії окремих питань селищного бюджету та фінансово-господарської діяльності Гостомельської селищної ради за період з 01.01.2013 р. по 01.07.2016 р., наявним у матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували інший момент та факт обізнаності позивача про обставини прийняття в експлуатацію об'єкта - „Склад-навіс для зберігання готової продукції на території АТ „Ветропак Гостомельський Склозавод”, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область.
Заперечення відповідача щодо того, що у спірних відносинах позивач був обізнаний про обставини прийняття в експлуатацію об'єкта - „Склад-навіс для зберігання готової продукції на території АТ „Ветропак Гостомельський Склозавод”, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область, ще у вересні 2012 році у зв?язку із присутністю Гостомельського селищного голови на святкуванні сторічного ювілею склозаводу та відкритті за наслідками завершення будівництва об'єкта - „Склад-навіс для зберігання готової продукції на території АТ „Ветропак Гостомельський Склозавод”, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область, є необґрунтованими, оскільки сама присутність Гостомельського селищного голови на святкуванні сторічного ювілею склозаводу та відкритті за наслідками завершення будівництва вказаного об'єкта не підтверджують обізнаність його чи Гостомельської селищної ради про безпосередній момент, складання, підписання і реєстрацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області декларації про готовність об?єкта до експлуатації, який належить до ІІІ категорії складності - „Склад-навіс для зберігання готової продукції на території АТ „Ветропак Гостомельський Склозавод”, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область, і до того ж вказаний об?єкт - „Склад-навіс для зберігання готової продукції на території АТ „Ветропак Гостомельський Склозавод”, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область, був прийнятий в експлуатацію 29.05.2013 р., що підтверджується декларацією № КС 143131490070 від 29.05.2013 р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, наявною у матеріалах справи.
Докази, додані позивачем до позовної заяви та надані ним у процесі розгляду справи, на підтвердження факту обізнаності позивача про обставини прийняття в експлуатацію об'єкта - „Склад-навіс для зберігання готової продукції на території АТ „Ветропак Гостомельський Склозавод”, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область, ще у вересні 2012 році, а саме відповідні публікації в пресі та фотографії щодо святкування сторічного ювілею склозаводу підтверджують лише присутність Гостомельського селищного голови на святкуванні сторічного ювілею склозаводу, та не є належними та достатніми доказами, що підтверджували б обізнаність його чи Гостомельської селищної ради про безпосередній момент завершення будівництва вказаного об?єкта та складання, підписання і реєстрацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області декларації про готовність об??єкта до експлуатації, який належить до ІІІ категорії складності - „Склад-навіс для зберігання готової продукції на території АТ „Ветропак Гостомельський Склозавод”, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область.
Оскільки, як було зазначено вище, відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували інший момент та факт обізнаності позивача про обставини прийняття в експлуатацію об'єкта - „Склад-навіс для зберігання готової продукції на території АТ „Ветропак Гостомельський Склозавод”, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область, а тому суд дійшов висновку, що позивач довідався саме про обставини прийняття в експлуатацію об'єкта - „Склад-навіс для зберігання готової продукції на території АТ „Ветропак Гостомельський Склозавод”, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область, лише у вересні 2016 р. у зв'язку із проведенням Державною фінансовою інспекцією України у Київської області відповідної ревізії окремих питань селищного бюджету та фінансово-господарської діяльності Гостомельської селищної ради за період з 01.01.2013 р. по 01.07.2016 р. і відповідно загальна позовна давність по зобов'язанню відповідача щодо укладення із позивачем договору про залучення коштів замовників будівництва об?єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель не спливла і розпочала свій перебіг з моменту, коли позивач довідався про порушення своїх прав і інтересів, і тому позивач в межах строків позовної давності звернувся в господарський суд із позовом до відповідача за захистом прав і інтересів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство „Ветропак Гостомельський склозавод” (08290, площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область; ідентифікаційний номер 00333888) укласти договір про залучення коштів замовників будівництва об?єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель в наступній редакції:
„
Договір
про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури
селища Гостомель
селище Гостомель „___” ___________ 2018 року
Гостомельська селищна рада (сел. Гостомель, вул. Свято-Покровська, 125), в особі селищного голови ОСОБА_4, який діє у відповідності до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” та керується статтями 30 та 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”, рішеннями сесії Гостомельської селищної ради № 426-18-УІ від 24.05.2012 р. „Про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель”, № 121-06-УІІ від 24.03.2016 р. „Про внесення змін до рішення Гостомельської селищної ради № 426-18-УІ від 24.05.2012 р. „Про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель”, з однієї сторони, та замовник Приватне акціонерне товариство „Ветропак Гостомельський склозавод” в особі голови правління ОСОБА_5, ідентифікаційний код 00333888, юридична адреса: 08290 Київська обл. смт. Гостомель, площа Рекунова, 2 (надалі Замовник) уклали цей договір про наступне:
1. Предмет договору
1.1. Залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури сел. Гостомель.
1.2. Місце розташування об'єкта: селище Гостомель, площа Рекунова, 2.
1.3. Цільове призначення об'єкта: склад - навіс для зберігання готової продукції на території Приватного акціонерного товариства „Ветропак Гостомельський склозавод”.
2. Ціна договору й умови оплати
2.1. Загальна вартість будівництва об'єкта, (розраховано згідно кошторисної вартості будівництва, яка зазначена в декларації): 14 700 000 грн. 00 коп.
2.2. Розмір пайового внеску становить : 10 % (десять відсотків).
2.3. Для даного об?єкту будівництва величина пайової участі складає:
ПУ = ЗКВБ * РПУ% = 14 700 000, 00 х 10 % = 1 470 000, 00 грн. (один мільйон чотириста сімдесят тисяч грн. 00 коп.), де:
ПУ - розмір пайової участі;
ЗКВБ - загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта;
РПУ % - розмір пайової участі у розвиток інфраструктури селища Гостомель.
2.4. Сплата коштів Замовником на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста сплачується шляхом безготівкового перерахування в сумі 1 470 000, 00 грн. до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем.
Зазначені кошти замовник перераховує на розрахунковий рахунок:
Одержувач: МБ Ірпінь - Гостомель, Код ЗКПО: 37911135, р/р: 31518921700010, МФО: 821018, Банк: УДКСУ в Київській області м. Ірпінь, Код платежу: 24170000.
2.5. Гостомельська селищна рада й Замовник уклали цей Договір добровільно. При укладанні цього Договору майнових прав і претензій не мають.
2.6. За порушення строків сплати пайового внеску стягується пеня у розмірі 0,1% від нарахованої суми за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.
3.Обов?язки сторін
3.1. Замовник зобов'язується:
- при проведенні будівництва об'єктів архітектури дотримуватись вимог затвердженої містобудівної й іншої проектної документації, діючих правил забудови й вимог вихідних даних;
- сплатити кошти на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури сел. Гостомель відповідно до пп. 2.3 цього договору;
- дотримуватись встановленого порядку користування й володіння земельною ділянкою, на якій проводиться будівництво об'єктів архітектури.
3.2. Гостомельська селищна рада зобов'язується кошти, що надійшли від Замовника на розвиток інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури селища, використати за цільовим призначенням.
4. Розгляд спорів
4.1. Всі спори, які можуть виникнути з даного Договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами, або у судовому порядку.
5. Інші умови
5.1. Невід'ємною частиною Договору є наявність проектно - кошторисної документації.
5.2. Договір може корегуватись у разі, коли фактична кошторисна вартість буде більша, або менша після закінчення об'єкта будівництва.
5.3. Приймання об'єкта в експлуатацію здійснюється після сплати повної суми пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури сел. Гостомель відповідно до пп. 2.3 цього договору.
6. Цей Договір складено в двох примірниках, один із яких залишається у Гостомельській селищній раді, інший у Замовника.
7. Договір набирає чинності з моменту його підписання.
Підписи сторін
Селищний голова Замовник
ПРАТ „Ветропак Гостомельський склозавод”
Голова правління
__________________Ю. ОСОБА_6 ОСОБА_7
Договір зареєстровано у відділі обліку та звітності при виконавчому комітеті Гостомельської селищної ради за № ______________ від _____________________
(посада) (підпис) (прізвище, ім?я, по батькові)
”.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Ветропак Гостомельський склозавод” (08290, площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область; ідентифікаційний номер 00333888) на користь Гостомельської селищної ради (08290, вул. Свято-Покровська, 125, смт Гостомель, Київська область; ідентифікаційний код 04360617) судові витрати 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 (нуль) коп. судового збору.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
08 жовтня 2018 р.