ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.09.2018Справа № 910/9291/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М., при секретарі судового засідання Мартинюк М.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (29013, Хмельницька обл., місто Хмельницький, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 75; код ЄДРПОУ 02898152)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (03049, м. Київ, ВУЛИЦЯ КУРСЬКА, будинок 10; код ЄДРПОУ 35007886)
про стягнення 52 865,45 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: Бельський-Панасюк О.О. - довіреність №2091 від 11.12.2017 року;
від відповідача: не з'явилися.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" про стягнення 52 865,45 грн.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 17.01.2017 року в частині своєчасного внесення орендної плати за період з листопада 2017р. по травень 2018 року (включно), внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, за наявності якої позивачем нараховано пеню та штраф.
З цих підстав позивач просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь: 41 311,69 коп. - суми заборгованості по орендній платі за листопад 2017 року - травень 2018 року, 7 422,59 грн. - пені, 4 131,17 грн. - штрафу, 1 762,00 грн.. - судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2018 року позовну заяву Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; судове засідання (розгляд справи по суті) призначено на 11.09.2018 року.
В судовому засіданні 11.09.2018 року оголошено перерву до 26.09.2018 року.
14.09.2018 року через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про збільшення розмірі позовних вимог.
В судове засідання 26.09.2018 року представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 26.09.2018 року суд на місці ухвалив клопотання про збільшення розміру позовних вимог не приймати до розгляду, оскільки останнє, всупереч вимогам ч. 2 ст. 46 ГПК України, подано після початку першого судового засідання (розгляду справи по суті)
В судовому засіданні 26.09.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 26.09.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
17.01.2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (далі по тексту - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» (далі по тексту - відповідач, орендар) укладено Договір №1860 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі по тексту - договір), за умовами якого (п.1.1.) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - приміщення, реєстровий номер 08597049.1.ЖЖАИКУ693 (майно), загальною площею 260,7 кв. м., яке розміщене за адресою: вул. Данила Галицького, 6 у м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, на третьому поверсі адміністративної будівлі, що перебуває на балансі Управління поліції охорони в Хмельницькій області (в редакції Додаткового договору від 17.07.2017р.) (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно висновком про вартість на 31.07.2016 і становить 435 569,74 грн.
Згідно з п. 1.2. Договору майно передається в оренду з метою розміщення приватного закладу охорони здоров'я.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому-передавання майна.
Згідно акту приймання-передавання індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 17.01.2017р. балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування приміщення, реєстровий номер 08597049.1.ЖЖАИКУ693 (майно), загальною площею 260,7 кв. м., яке розміщене за адресою: вул. Данила Галицького, 6 у м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, на третьому поверсі адміністративної будівлі.
Згідно з п. 3.1. Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями) і становить за базовий місяць оренди - грудень 2016 року - 7 259,50 грн.
Відповідно до п. 3.2. Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. Договору).
Згідно п. 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним у співвідношенні 70% та 30% відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Пунктом 10.1. Договору передбачено, що договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 17.01.2017р. до 16.12.2019р. включно.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності сплати орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем за період з листопада 2017 року по травень 2018 року виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 41 311,69 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності
Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача орендну плату за період з листопада 2017 року по травень 2018 року (включно), в зв'язку з чим має перед позивачем заборгованість з її сплати в розмірі 41 311,69 грн.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 41 311,69 коп. (суми заборгованості по орендній платі за листопад 2017 року - травень 2018 року) нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідач припустився прострочення оплати орендних платежів, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф, які за розрахунками позивача становлять: 7 422,59 грн. (пені) та 4 131,17 грн. (штрафу).
Згідно з п. 3.7. Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Пунктом 3.8. Договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.
Право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати у договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного суду від 08.08.2018 у справі 908/1843/17, постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі №3-88гс11, постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі №3-24гс12, постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №910/6046/16, постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивач в частині стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 7 422,59 грн. (пені) та 4 131,17 грн. (штрафу), нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 126, 129, 233, 236 - 241, 256 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (03049, м. Київ, ВУЛИЦЯ КУРСЬКА, будинок 10; код ЄДРПОУ 35007886) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (29013, Хмельницька обл., місто Хмельницький, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 75; код ЄДРПОУ 02898152) 41 311 (сорок одну тисячу триста одинадцять) грн. 69 коп. - суми заборгованості по орендній платі за листопад 2017 року - травень 2018 року, 7 422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. 59 коп. - пені, 4 131 (чотири тисячі сто тридцять одну) грн. 17 коп. - штрафу, 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 Господарського процесуального кодексу України)
Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» та ст. 256 Господарського процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.М. Якименко
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 10.10.2018 року.