ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.10.2018Справа № 910/6716/18
Господарський суд міста Києва у складі:
судді - Бондаренко Г. П.,
за участю секретаря - Бабаджанян М.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали господарської справи
За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (вул. Козельницька, 15, Львів, 79026)
До Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська 5, Київ 1, 01001)
Про стягнення 10 988,54 грн
Представники сторін:
Від позивача: Пінчук-Ніколайчук Ю. В., довіреність № 104 від 04.10.17;
Від відповідача: не прибув.
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 10 988,54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за договором перевезення, щодо доставки вантажу та його збереження, позивачем були понесені збитки під час перевезення у вигляді недостачі вантажу.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.2018 відкрито провадження у справі № 910/6716/18, підготовче засідання призначено на 06.07.2018.
21.06.2018 від відповідача через відділ канцелярії Суду надійшов відзив на позовну заяву вих. № НЮ-1263 від 15.06.2018, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав відсутності його вини в нанесенні шкоди позивачу, відсутністю наявності "реальної шкоди" та недоведеності розміру шкоди.
27.06.2018 від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання, що призначене на 06.07.2018 у режимі відеоконференції.
Підготовче засідання 06.07.2018 не відбулося, у зв'язку з перебування судді Мельника В.І. на лікарняному.
23.07.2018 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з ЄДР та зазначення у всіх судових документах найменування позивача як: Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго", у зв'язку із зміною найменування та організаційно - правової форми позивача.
Відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у зв'язку з лікарняним судді Мельника В.І., на підставі розпорядження керівника апарату суду № 05-23/1328 від 31.07.2018 справу № 910/6716/18 направлено на повторний автоматичний розподіл.
За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/6716/18, визначено суддю Бондаренко Г. П. для подальшого її розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2018 прийнято справу № 910/6716/18 до свого провадження та призначено підготовче засідання на 04.09.2018.
У судове засідання 04.09.2018 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення ухвали суду від 03.08.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/6716/18 до судового розгляду по суті на 25.09.2018.
В судовому засіданні 25.09.2018 Суд відклав розгляд справи по суті на 09.10.2018, про що постановив відповідну ухвалу.
09.10.2018 через відділ канцелярії господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
В судове засідання 09.10.2018 відповідач не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
Позивач в судове засідання прибув, надав суду усні пояснення по справі, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Заслухавши вступне слово позивача, з'ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, Суд -
Відповідно до залізничних накладних № 53643508 від 31.12.2017, № 48242499 від 08.02.2018 та № 48222459 від 07.02.2018 відправником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Донінтервугілля" зі станції відправлення Кривий торець Донецької залізниці відправлено на станцію "Бурштин" Львівської залізниці вугілля надіслано залізничним транспортом вагони № 57922817, №61635009 та №55119978 з вантажем "вугілля кам'яне" загальною масою 200 000 кг. Одержувачем є ДТЕК Бурштинська ТЕС Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго".
На станції Лиман Донецької залізниці були складені комерційні акти, а саме комерційний акт від 02.01.2018 № 490000/2/3 про недостачу вантажу в вагоні № 57922817 в кількості 1 300 кг, комерційний акт від 09.02.2018 № 490000/37/21 про недостачу вантажу в вагоні № 61635009 в кількості 1 300 кг та комерційний акт від 08.02.2018 № 490000/32/20 про недостачу вантажу в вагоні № 55119978 в кількості 3 300 кг.
Позивач зазначив, що відповідач, як перевізник, належним чином не виконав зобов'язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв'язку з чим зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 10 988, 54 грн, заподіяних незбереженням прийнятого до перевезення вантажу згідно залізничних накладних № 53643508 від 31.12.2017, № 48242499 від 08.02.2018 та № 48222459 від 07.02.2018.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Згідно з пунктом 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційними актами 02.01.2018 № 490000/2/3, від 09.02.2018 № 490000/37/21, від 08.02.2018 № 490000/32/20, а саме:
- у комерційному акті 02.01.2018 № 490000/2/3 зазначено що при комісійному огляді вагону 57922817 виявилось: вантаж вугілля кам'яне. Завантаження на рівні бортів, розрівняно, маркірована бороздами. Справа над 7 люком заглиблення 1500*1500*500 мм. Люки зачинені, вагон бездверний. Течії вантажу не має. По документам значиться вага: тара - 23 300 кг, нетто - 67 000 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 89 000 кг, тара з документа - 23 300 кг, нетто - 65 700 кг, що менше документу на 1 300 кг;
- у комерційному акті від 09.02.2018 № 490000/37/21 зазначено що при комісійному огляді вагону 61635009 виявилось: вантаж вугілля кам'яне. Завантаження на рівні бортів, розрівняно, маркірована бороздами. Справа над 7 люком заглиблення 1000*1500*500 мм. У місці заглиблення маркування відсутнє. Люки зачинені, вагон бездверний. Течії вантажу не має. По документу значиться вага: тара - 23 500 кг, нетто - 69 000 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 91 200 кг, тара з документа - 23 500 кг, нетто - 67 700 кг, що менше документу на 1 300 кг;
- у комерційному акті від 08.02.2018 № 490000/32/20 зазначено що при комісійному огляді вагону 55119978 виявилось: вантаж вугілля кам'яне. Завантаження на рівні бортів, розрівняно, маркірована бороздами. Справа зазор між кришкою люка № 5 та армованим листом проміжної балки 50*500 мм. Зазор закладений паклею. Інші люки зачинені, вагон бездверний. Течії вантажу не має. Завантаження на рівні бортів, розрівняно, маркірована прокольними бороздами, скоси природні. Справа над 4-5 люками заглиблення 1500*1500 мм на конус до люку № 5. По документу значиться вага: тара - 23 600 кг, нетто - 64 000 кг. При переважуванні фактична вага виявилася: брутто - 84 300 кг, тара з документа - 23 600 кг, нетто - 60 700 кг, що менше документу на 3 300 кг.
Відповідно до пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну).
Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно з пунктом 2.1 Правил оформлення перевізних документів, відправником заповнюються, зокрема, такі графи накладної як "Маса вантажу, визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом) , а також "Спосіб визначення маси".
При цьому, правильність вказаних у накладній відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом засвідчує представник відправника.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Судом встановлено, що на станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, оскільки протилежного Укрзалізницею не доведено. Перевізником не було зроблено будь-яких зауважень до стану вагонів та вантажу і на проміжних станціях. Комерційні акти 02.01.2018 № 490000/2/3, від 09.02.2018 № 490000/37/21, від 08.02.2018 № 490000/32/20 не містить відомостей про те, що вагони: № 57922817, № 61635009, 55119978 мають технічні несправності, які могли призвести до втрати вантажу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 917 Цивільного кодексу України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу. Згідно з ч. 1 ст. 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу (вагонів) для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці
Пунктом 3.8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» № 04-5/601 від 29.05.2002 зазначено, що відповідно до §1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Таким чином, відповідачем усупереч вищевказаним положенням Закону та статті 78 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у не забезпеченні схоронності переданого йому вантажу.
Приписами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Вартість 1 тони вантажу по накладній № 53643508 у вагоні № 57922817, відповідно до довідки вантажовідправника складає 2 977, 67 грн (в т.ч. ПДВ).
Вартість 1 тони вантажу по накладній № 48242499 у вагоні № 61635009, відповідно до довідки вантажовідправника складає 2 845, 65 грн (в т.ч. ПДВ).
Вартість 1 тони вантажу по накладній № 48222459 у вагоні № 55119978, відповідно до довідки вантажовідправника складає 2 773, 22 грн (в т.ч. ПДВ).
Згідно до комерційного акта 02.01.2018 № 490000/2/3 недостача у вагоні № 57922817 склала 1 300 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто (від маси нетто 67 000 кг) складає: 67 000 кг * 1% = 670 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 1 300 кг - 670 кг = 630 (0,630 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 57922817 складає: 0,630 т * 2 977, 67 = 1 875, 93 грн.
Згідно до комерційного акту від 09.02.2018 № 490000/37/21 недостача у вагоні № 61635009 склала 1 300 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто (від маси нетто 69 000 кг) складає: 69 000 кг * 1% = 690 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 1 300 кг - 690 кг = 610 (0,610 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 61635009 складає: 0,610 т * 2 845, 65 = 1 735, 85 грн.
Згідно до комерційного акта від 08.02.2018 № 490000/32/20 недостача у вагоні № 55119978 склала 3 300 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто (від маси нетто 64 000 кг) складає: 64 000 кг * 1% = 640 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 3 300 кг - 640 кг = 2 660 (2,660 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 55119978 складає: 2, 660 т * 2 773, 22 = 7 376, 77 грн.
З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач допустив нестачу вантажу та спричинив позивачеві збитки в розмірі вартості нестачі вантажу (вугілля кам'яне) у 5, 9 т загальною вартістю 10 988, 54 грн.
Крім того, відповідно до статті 130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються обставинами, встановленими судом, доказів на підтвердження того, що недостача поставленого вантажу сталася не з вини відповідача, залізницею не подано.
Разом з тим, суд не приймає твердження відповідача про те, що позивачем невірно розрахована норма гранично допустимої (природної) втрати вантажу під час перевезення, яка повинна становити 2% від маси вантажу, а не 1%, як розраховано позивачем з огляду на наступне.
Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажу, зданого до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, для мінерального палива.
Судом встановлено, що вантажовідправники передали відповідачу для перевезення вугілля кам'яне, яке відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) та Митного тарифу України, встановленого Законом України № 584-VII від 19.09.2013 (Група 27 Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні) є мінеральним паливом.
Крім того, беручи до уваги найменування вантажу, зазначене у залізничних накладних, без будь-якої вказівки на його завантаження у вологому стані, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто як для вологого вантажу.
З врахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позивачем доведено наявність прямого та безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та сумою збитків у розмірі 10 988, 54 грн, які поніс позивач в якості нестачі вантажу (вугілля кам'яне), у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 10 988, 54 грн заподіяних відповідачем незбереженням прийнятого до перевезення вантажу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" внормовано, що зайво сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. За таких підстав, позивачу слід повернути зайво сплачений судовий збір, але оскільки позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору, зайво сплачений судовий збір не повертається судом до заявлення відповідного клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 10988,54 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, Львівська обл., місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 15, ідентифікаційний код 23269555) збитки, заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу у сумі 10 988 (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн 54 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 10.10.2018.
Суддя Г. П. Бондаренко