Справа № 569/12804/18
16 липня 2018 року Рівненський міський суд Рівненської області
у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
захисника - адвоката ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора при здійсненні досудового розслідування,
Адвокат ОСОБА_3 діючи в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Рівненського міського суду зі скаргою на бездіяльність прокурора при здійсненні кримінального провадження, а саме відмову прокурора у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження від 25 червня 2018 року, просить її скасувати.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні скаргу підтримали з викладених у ній обставин просили скасувати постанову прокурора від 25 червня 2018 року.
В обґрунтування скарги вказали, що в межах кримінального провадження №1201319001001216 від 23 лютого 2013 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.5 ст.191, ч.1 ст.209 КК України.
Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадженнявідомо, що підставою для набуття права власності на об'єкти вказані в повідомленні про підозру стали не документи, які нібито підробив ОСОБА_4 , а Рішення Рівненського міського суду Рівненської області в справі № 569/14997/14, яке містить відмітку суду про набрання ним чинності, гербову печатку суду та всі реквізити законності рішення суду, а саме за своїм змістом подання Апеляційної скарги потерпілим ОСОБА_6 не дає підстави вважати, що воно скасоване, ухвал Апеляційного суду про зупинення такого рішення немає та не було, а відтак воно набрало законної сили в у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що законність рішення суду стороною обвинувачення не оспорюється, дії державного реєстратора також, а відповідно до положень ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації - є очевидною відсутність в діянні ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення.
В зв'язку із чим 23.06.2018 року стороною захисту на адресу прокуратури було направлено відповідне клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 в частині інкримінування злочину передбаченого ч.5 ст.191 КПК України.
25 червня 2018 року постановою прокурора Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_7 відмовлено у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.
Заслухавши скаржника, прокурора, підозрюваного, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити із наступних підстав.
Вичерпний перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, передбачений положеннями п.п. 1-8 ч.1 ст. 303 КПК України, а відповідно до ч. 2 цієї статті скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.ст. 314-316 цього Кодексу.
Як вбачається з скарги адвоката ОСОБА_3 , останній просить скасувати постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження від 25 червня 2018 року, однак відповідно до ст..303 КПК України таке рішення слідчого не входить в перелік рішень, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмовити у задоволенні скарги.
Враховуючи те, що адвокат ОСОБА_3 подав скаргу на рішення прокурора про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, а таке рішення прокурора не підлягає оскарженню у порядку встановленому главою 26 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 303, 304, 307,309 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора при здійсненні досудового розслідування - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя