Справа № 368/1319/18
Провадження № 2/368/584/18
Рішення
Іменем України
(Заочне)
"09" жовтня 2018 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
при секретарі Назаренко А.І.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
позивач просить суд шлюб між нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою с. Шубівки Кагарлицького району Київської області та ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем с. Шубівки Кагарлицького району Київської області, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кагарлицького районною управління юстиції у Київській області, актовий запис № 28 від 27.04.2004 року розірвати без надання терміну на примирення, залишити прізвище ОСОБА_2 та судові втрати покласти на відповідача, стягнувши з ОСОБА_2 на її користь 704 гривні 80 коп. сплаченого нею судового збору, та 400 гривень 00 коп., які вона сплатила за надання правничої допомоги адвоката згідно наданих документів, а всього 1 104 гривні 80 коп., обґрунтовуючи позов наступним.
З відповідачем по справі вона перебуває у шлюбі з 27.04.2004 року, який того ж дня був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 28 від 27.04.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1.
Від спільного шлюбу мають п'ятеро неповнолітніх дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про його народження, виданим виконавчим комітетом Шубівської сільської ради Кагарлицького району Київській області 03 листопада 2004 року актовий запис № 07; син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвом про його народження, виданим виконавчим комітетом Шубівської сільської ради Кагарлицького району Київській області 18 травня 2006 року актовий запис № 04; донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про її народження, виданим виконавчим комітетом Шубівської сільської ради Кагарлицького району Київській області 28 грудня 2004 року актовий запис № 05; син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про його народження, виданим виконавчим комітетом Шубівської сільської ради Кагарлицького району Київській області 17 грудня 20010 року актовий запис № 08; донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, що підтверджується свідоцтвом про його народження, виданим відділом державної реєстрації актів, цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції в Київській області 14 серпня 2012 року, актовий запис № 116.
Всі їхні діти на сьогоднішній день проживають з нею і зареєстровані та місцем її фактичного проживання, тому питання визначення місця проживання неповнолітніх дітей вона в позові не піднімає.
Сімейне життя розладналося ще в 2012 році, тобто більше шести років назад, а з листопада 2016 року вони разом не проживають, фактичні шлюбні відносини між нею та відповідачем припинені ще з 2016 року, спільне господарство також не ведеться.
Спільне подружнє життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. У них різні погляди на життя і сімейні цінності, тому часто виникали непорозуміння та сварки, які, як правило, закінчувалися тим, що відповідач піднімав руку не тільки на неї, а й на дітей.
Їхнє сімейне життя стало нестерпним для неї вже шість років тому назад. Так, в 2012 році відповідач її побив, вона звернулася тоді до міліції, у зв'язку з цим він відбував адмінарешт. Але, це позитивно зовсім не вплинуло на його поведінку, а навпаки він під час кожного скандалу згадував їй той випадок і насилля з його боку побільшало. Тому, протягом останніх шести років вона не зверталася до поліції, але в селі всім відомо, що відповідач схильний до насилля в сім'ї, при чому як відносно неї, так і дітей. Тому таку поведінку відповідача вона може підтвердити лише показаннями свідків.
Два роки тому після чергового побиття, вона забрала дітей та пішла від відповідача і стала проживати у найманому будинку, а зараз вона з дітьми проживає у власному будинку. За два роки окремого проживання від відповідача, вона зрозуміла, що їй і дітям краще жити без чоловіка та батька.
За таких обставин вважає, що подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим і суперечить її інтересам та інтересам їхніх дітей.
У них також різні погляди на життя і сімейні цінності. З точки зору і дій відповідача для нього є неприйнятним положення ст.55 Сімейного кодексу України про те, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях таємної любові, поваги, дружби.
Спору про поділ майна поки що немає.
Питання про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей буде розглядатися в окремому провадженні.
Підстав для примирення не вбачає.
Про її намір розірвати їхній шлюб вона повідомила відповідача, і він з цим згоден, але особисто ніяких дій із цьому питанні не робить, тому, даний позов до суду подає саме вона.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України однією з підстав припинення шлюбу є його розірвання.
Частиною 3 ст. 105 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейною кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Попередній розрахунок судових витрат складається із судового збору 704 грн. 80 коп., та витрат па професійну правову допомогу 400 грн.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що в матеріалах є повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що відповідач в засідання суду не з'явився без поважних причин і ухвалює заочне рішення на підставі наявних в справі матеріалів.
Вислухавши позивача, яка не заперечує проти заочного розгляду справи, та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити.
В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Сторони - позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2, перебувають у зареєстрованому у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 27.04.2004 р., згідно з актовим записом № 28.
Від спільного шлюбу сторони мають п'ятеро неповнолітніх дітей: а асаме:
?сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про його народження, виданим виконавчим комітетом Шубівської сільської ради Кагарлицького району Київській області 03 листопада 2004 року актовий запис № 07;
?сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвом про його народження, виданим виконавчим комітетом Шубівської сільської ради Кагарлицького району Київській області 18 травня 2006 року актовий запис № 04;
?доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про її народження, виданим виконавчим комітетом Шубівської сільської ради Кагарлицького району Київській області 28 грудня 2004 року актовий запис № 05;
?сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про його народження, виданим виконавчим комітетом Шубівської сільської ради Кагарлицького району Київській області 17 грудня 20010 року актовий запис № 08;
?доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, що підтверджується свідоцтвом про його народження, виданим відділом державної реєстрації актів, цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції в Київській області 14 серпня 2012 року, актовий запис № 116.
Всі діти сторін на сьогоднішній день проживають з позивачем і зареєстровані та місцем її фактичного проживання.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з приписами статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до статті 10 Цивільного кодексу України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За частиною 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями статті 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема статей 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що шлюбно-сімейні відносини сторонами не підтримуються, шлюб між сторонами фактично розпався, сім'я носить формальний характер, рішення про звернення до суду із даним позовом є виваженим та відповідає волевиявленню чоловіка, а тому позов підлягає задоволенню. Позивач ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишається на прізвищі ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, що підтверджено квитанцією про його сплату, в сумі 704 грн. 80 коп.
Що стосується вимог на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
То згідно ст.. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
18 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та адвокатом Токовенком С.А. було укладено договір про надання правничої допомоги.
Згідно розрахунку вартості адвокатських послуг - за консультацію, правовий аналіз та підготовку позову вартість складає 400,00 грн., а тому вказані витрати необхідно відшкодувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
На підставі ст.. ст. 110, 112 СК України, Законом України «Про Державну реєстрацію актів цивільного стану», керуючись ст. ст. 251-265, 293 ЦПК України суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженкою с. Шубівка Кагарлицького району Київської області, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженцем с. Шубівка Кагарлицького району Київської області, який був зареєстрований 27.04.2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 28 - розірвати.
Позивач ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишається на прізвищі ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704 грн. 80 коп. витрати по сплаті судового збору та 400,00 грн. витрати понесені на правничу допомогу, а всього 1104 (одну тисячу сто чотири) грн. 80 коп.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 09.10.2018 р.
Суддя І.І. Шевченко