Справа № 545/3750/17
Провадження № 2/545/340/18
"28" вересня 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Шелудякова Л.В.,
секретарів - Сіраченко М.І., Бутиріної М.С., Нагорної І.Ю.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_3, інтереси якої представляє адвокат ОСОБА_1, до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, виконавчий комітет Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України про визнання недійсним державного акту про право приватної власності на землю і про скасування реєстрації державного акту про право приватної власності на землю,-
Позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області у якому просив визнати недійсним державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №004428 від 26 лютого 2002 року, скасувати реєстрацію вказаного державного акту про право приватної власності на землю.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 жовтня 2013 року набрала законної сили постанова Полтавського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2013 року у справі №2а/545/13 (провадження №2а-5237/11), якою визнано неправомірним та скасовано рішення виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району від 24 січня 2002 року за №6 «Про внесення змін до рішення виконкому сільської ради №135 від 24 грудня 1999 року «Про приватизацію земельних ділянок» щодо безоплатної передачі у приватну власність громадянину ОСОБА_6 земельної ділянки, розміщеної в с.Терешки, по вул. Річній, 4, площею 0,1158 га по фактичному користуванню, в тому числі: для ведення особистого підсобного господарства 0,1158 га та щодо видачі в установленому порядку ОСОБА_6 державного акту на право приватної власності на землю.
З урахуванням того, що рішення на підставі якого видано державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №004428 від 26 лютого 2002 року визнано неправомірним та скасовано, просив визнати недійсним державний акт, виданий на підставі скасованого рішення та скасувати його реєстрацію в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю під №725.
Ухвалою суду від 08 лютого 2018 року до участі в справі залучено третю особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_4.
Ухвалою суду від 06 березня 2018 року замінено неналежного відповідача виконавчий комітет Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області на Терешківську сільську раду Полтавського району Полтавської області.
Ухвалою суду від 22 березня 2018 року задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України.
У судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
У відзиві на позовну заяву, поданої представником відповідача - виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, який в подальшому замінений на належного відповідача - Терешківську сільську раду Полтавського району Полтавської області, зазначено, що державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №004428 від 26 лютого 2002 року, виданий ОСОБА_6 на підставі рішення виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району від 24 січня 2002 року за №6, яке було чинним на момент видачі акту, тому відповідач діяв в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства, та ніяким чином не порушив права позивача.
Крім того, відповідач вважає, що позивачем порушено строк на звернення до суду з даним позовом, оскільки свої позовні вимоги він обґрунтовує тим, що про порушення своїх права позивач знала з дня винесення постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2013 року у справі №2а/545/13 (провадження №2а-5237/11. Враховуючи, що згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки, строк позовної давності для звернення з даним позовом сплив ще в 2016 році, тому є підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених ст.267 ЦК України (а.с.43-46).
В судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, надав заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги не визнав з підстав, які були викладені у вказаному вище відзиві на позовну заяву. При вирішення справи поклався на розсуд суду (а.с.150-152, 250).
Представник третьої особи - ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_2 підтримала позицію представника відповідача, вважала необхідним застосувати позовну давність. Вказане обґрунтувала тим, що ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 15 березня 2008 року ОСОБА_3 було відмовлено у відкритті провадження у справі за її позовом до Терешківської сільської ради, ОСОБА_6, в тому числі і про визнання недійсним державного акта про право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №004428 від 26 лютого 2002 року. Вказана ухвала залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2018 року. В серпні 2008 року ОСОБА_3 знову звернулася до суду з аналогічним позовом, провадження у справі ухвалою суду від 04 березня 2009 року закрите, вказана ухвала залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року. Таким чином, позивачу ще в 2008 році було відомо про існування оскаржуваного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_6, яким нібито порушено її права, та порядок їх захисту, однак вона не звернулася до суду в межах строку встановленого чинним законодавством.
Третя особа - Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7, в судове засідання не з'явилася, в письмових поясненнях, наданих в попередніх судових засіданнях, просила справу розглядати без її участі.
Третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України, явку представника в судове засідання не забезпечила, в письмових поясненнях наданих суду, просила справу розглядати без участі представника.
Представник третьої особи - Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету №135 від 24 грудня 1999 року Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області ОСОБА_6 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого
підсобного господарства площею 0,10 га, яка розташована по вул. Річкова, 4 в с.Терешки Полтавського району.
До вказаного рішення, рішенням того ж виконавчого комітету №6 від 24 січня 2002 року «Про внесення змін до рішення виконкому сільської ради №135 від 24 грудня 1999 року» внесено зміни та вирішено передати ОСОБА_6 земельну ділянку, розміщену в с.Терешки площею 0,1158 га по фактичному користуванню для ведення особистого підсобного господарства.
На підставі рішення виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району від 24 січня 2002 року за №6 «Про внесення змін до рішення виконкому сільської ради №135 від 24 грудня 1999 року «Про приватизацію земельних ділянок», громадянину ОСОБА_6 видано державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №004428 від 26.02.2002 року, реєстрацію якого проведено в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю під №725.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру 15 лютого 2010 року ОСОБА_6 помер, у зв'язку з чим його донька, ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія ВРА №796787, зареєстрованого в реєстрі за №3-1063 від 23 листопада 2010 року, успадкувала земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: с. Терешки, вул. Річна, 4 на території Терешківської сільської ради Полтавського району (а.с.50, 175, 176).
Позивач 22 грудня 2011 року звернулася до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_4 про скасування та визнання протиправним (неправомірним, незаконним, недійсним) рішень суб'єкта владних повноважень - виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 24 січня 2002 року №6 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету сільської ради №135 від 24 грудня 1999 року «Про приватизацію земельних ділянок» щодо безоплатної передачі у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,1158 га, розміщеної в с.Терешки Полтавського району по фактичному користуванню; від 24 грудня 1999 року №135 «Про приватизацію земельних ділянок» в частині передачі ОСОБА_6 безкоштовно у приватну власність земельної ділянки площею 0,12 га для ведення особистого підсобного господарства, розташованої в с.Терешки Полтавського району; від 24 січня 2002 року №16 «Про зміну цільового призначення земельної ділянки, переданої в приватну власність ОСОБА_6
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2013 року вищевказані позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 24 січня 2002 року за №6 «Про внесення змін до рішення виконкому сільської ради №135 від 24 грудня 1999 року «Про приватизацію земельних ділянок» щодо безоплатної передачі у приватну власність громадянину ОСОБА_6 земельної ділянки, розміщеної в с.Терешки площею 0,1158 га по фактичному користуванню, в тому числі: для ведення особистого підсобного господарства 0,1158 га та щодо видачі в установленому порядку ОСОБА_6 державного акту на право приватної власності на землю.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
14 грудня 2017 року позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати недійсним державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №004428 від 26 лютого 2002 року, що виданий на підставі рішення виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 24 січня 2002 року за №6, яке визнано неправомірним та скасовано постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2013 року, скасувати реєстрацію вказаного державного акту про право приватної власності на землю
Право власності на земельну ділянку посвідчувалося державним актом, відповідно до ч.1 ст.126 ЗК України (в редакції чинній на час видачі спірного державного акту).
Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, що посвідчує право власності, то у спорах, пов'язаних із правом власності
на земельні ділянки, останній може визнаватися недійсним, що є законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», судам підсудні справи щодо визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками і спори пов'язані із земельними правовідносинами розглядаються в позовному провадженні.
Згідно ст.152 Земельного Кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Законом України «Про державний земельний кадастр» припинено посвідчення прав на землю шляхом видачі державних актів, раніше видані правовстановлюючі документи на землю залишаються чинними, а відповідно до наказу Держкомзему України №325 від 2 червня 2009 року, який діяв до 1 січня 2013 року виправлення в державному акті не допускаються.
Згідно п.9 ст.28-1 ЗаконуУкраїни «Про державний земельний кадастр» до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.
В правовій позиції Верховного Суду України, наданої у справі № 6-319цс15, зазначено, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Статтею 14 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи той факт, що постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2013 року визнано неправомірним та скасовано рішення виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 24 січня 2002 року за №6 «Про внесення змін до рішення виконкому сільської ради №135 від 24 грудня 1999 року «Про приватизацію земельних ділянок» щодо безоплатної передачі у приватну власність громадянину ОСОБА_6 земельної ділянки, розміщеної в с.Терешки площею 0,1158 га по фактичному користуванню, в тому числі: для ведення особистого підсобного господарства 0,1158 га, на підставі якого видано ОСОБА_6 спірний державний акт на право приватної власності на землю, то відповідно і сам державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №004428 від 26 лютого 2002 року має бути визнано недійсним, а реєстрація вказаного державного акту про право приватної власності на землю підлягає скасуванню.
Щодо клопотання представника третьої особи про застосування наслідків спливу позовної давності суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч.3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частиною 1 статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Аналізуючи вказані норми чинного законодавства, суд не може приймати до уваги клопотання представника третьої особи про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки третя особа не є стороною у справі, а тому позбавлена права заявляти вказане клопотання.
Стосовно заяви представника відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності суд зазначає наступне.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Певний період часу, початок якого визначений календарною датою або подією, починається з наступного дня після вказаної дати або дня події, які, в свою чергу, до цього строку не включаються.
Частиною 1 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність відповідно до ч.1 ст.260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом.
Відповідно до ч.1 ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Судом встановлено, що постанова Полтавського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2013 року у справі №2а/545/13 (провадження №2а-5237/11), якою визнано неправомірним та скасовано рішення виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району від 24 січня 2002 року за №6, на підставі якого видано оскаржуваний позивачем державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №004428 від 26 лютого 2002 року, ухвалена за участі представника позивача - ОСОБА_1, який, згідно повного тексту постанови, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
З урахуванням вищевказаних обставин, трирічний строк позовної давності у спорі, що виник між сторонами, сплинув. Разом з тим, в судовому засіданні 28 вересня 2018 року представником позивача заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку, і обґрунтовано тим, що копію постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2013 року, якою визнано неправомірним та скасовано рішення виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району №6 від 24 січня 2002 року з відміткою про набрання чинності позивач отримала після 07 грудня 2017 року. Після скасування вказаного рішення відповідач не вживав відповідних заходів для визнання недійсним оскаржуваного державного акту, і про бездіяльність відповідача позивачу стало відомо лише у грудні 2017 року з відповіді на адвокатський запит від 12 грудня 2017 року.
З урахуванням вказаного, причини пропущення позовної давності, наведені представником позивача, суд визнає поважними, а тому пропущений строк підлягає поновленню.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволенням позову, із Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_3 слід стягнути документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового
збору у розмірі 1280 грн. (а.с.23).
На підставі вкладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК, ст.ст. 253, 254, 256, 257, 260, 261, 267 ЦК України, -
Поновити ОСОБА_3 строк звернення до суду.
Позовні вимоги ОСОБА_3, інтереси якої представляє адвокат ОСОБА_1, до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, виконавчий комітет Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України про визнання недійсним державного акту про право приватної власності на землю і про скасування реєстрації державного акту про право приватної власності на землю - задовольнити.
Визнати недійсним державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ- ПЛ №004428 від 26.02.2002 року, виданий ОСОБА_6 на підставі рішення виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області щодо земельної ділянки площею 0,1158 га, розташованої в с.Терешки Полтавського району Полтавської області по вул. Річній,4, з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю під №725.
Скасувати реєстрацію у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю під №725 державного акту про право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №004428 від 26.02.2002 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області щодо земельної ділянки площею 0,1158 га, розташованої в с.Терешки Полтавського району Полтавської області по вул.Річній,4, з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства.
Стягнути із Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_3 1280 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.
Повний текст рішення складено 08 жовтня 2018 року.
Суддя: ОСОБА_8