Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 жовтня 2018 р. Справа№0540/8001/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; м. Донецьк, вул. Ново-Одеська, б. 67/18) до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171290; 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, б. 103) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій щодо невиплати пенсії за віком з червня 2017 року протиправними та зобов'язання виплатити пенсію за віком з червня 2017 року з урахуванням фактично проведених виплат.
В обґрунтування позову посилається на те, що він є пенсіонером за віком та внутрішньо переміщеною особою і, відповідно до довідки від 25.10.2017 № НОМЕР_2, як внутрішньо переміщена особа зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак з 01.06.2017 відповідачем припинено виплату пенсії. У червні 2018 позивач отримав пенсію в межах одного місяця, але заборгованість по пенсії за період з грудня 2017 по травень 2018 так і не була виплачена з невідомих позивачеві підстав, що є порушенням діючого законодавства та його конституційних прав.
В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, вмотивований тим, що позивач перебуває на обліку в Великоновосілківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. Позивачу нарахована пенсія за період з 01.12.2017 по 31.03.2018. Однак, окремий порядок виплати суми пенсії за минулий період не визначений, а тому виплатити її неможливо. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 07.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розгляд справи проведено за правилами ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 67/18; фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 24.
Відповідач в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п.7 ч.1 ст.4 КАС України.
Відповідачем разом з відзивом на позовну заяву надано рішення № 18 від 20 червня 2017 року про припинення соціальних виплат ОСОБА_1, відповідно до якого позивачеві з 01.07.2017 припинено виплату пенсії з підстав не встановлення місця фактичного проживання.
Як вбачається з матеріалів справи, в ній відсутні належні докази неотримання позивачем пенсії за червень 2017 року.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем саме з липня 2017 року призупинена виплата ОСОБА_1 пенсії.
Як зазначено у відзиві відповідача, позивач з 19.02.2018 перебуває на обліку у відповідача. Позивачеві нарахована пенсія за період з 01.12.2017 по 31.03.2018. Однак, окремий порядок виплати суми пенсії за минулий період не визначений, а тому виплатити її неможливо.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Право на соціальний захист, а саме на отримання пенсії, гарантовано Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами України.
Згідно статті 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Стаття 4 Закону № 1058-ІV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 Закону 1058-ІV, а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009); у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
Отже, Законом № 1058-ІV не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як не підтвердження місця фактичного проживання. Відповідач при прийнятті рішення про призупинення виплати пенсії і при наданні роз'яснення про причини призупинення виплати пенсії не послався на Закон та його норму, що передбачає таке припинення, тобто не вказав, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону, стала підставою для невиплати позивачу пенсії.
Також відповідачем не вказано будь-якої іншої норми закону, яка б визначала таку підставу невиплати вже призначеної пенсії, як не підтвердження місця фактичного проживання.
Посилання представника Управління на положення постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, суд не приймає до уваги з огляду на те, що вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, який має нижчу юридичну силу ніж Закон, який значно звужує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем, а тому право позивача на отримання пенсії було безпідставно порушено відповідачем.
Отже, зазначені відповідачем підстави не є належними для припинення пенсійних виплат в розумінні статті 49 Закону № 1058.
За таких обставин суд, виходячи з пріоритетності норм, застосовує вимоги ст.49 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” та не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України.
Відповідно до встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що нездійснення відповідачем виплати позивачу раніше призначеної пенсії є безпідставним.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що відповідач, припиняючи виплату пенсії позивачеві, діяв у спосіб, не передбачений законодавством.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у рішенні від 03.05.2018 у зразковій справі № 805/402/18, яке, у відповідності до постанови ОСОБА_2 Верховного Суду, набрало законної сили 04.09.2018.
У відповідності до приписів ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Отже, оскільки дана адміністративна справа є типовою, суд, при ухваленні рішення враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у вищевказаному рішенні за результатами розгляду зазначеної зразкової справи.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до ст. 47 Закону № 1058-ІV, пенсія виплачується щомісяця у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, уповноваженим банком є АТ Ощадбанк.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до постанови КМУ від 13 вересня 2017 року № 689 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів Державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.
Як вбачається з довідки від 25.10.2017 № НОМЕР_2 про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 24.
Згідно із ч. 1 і ч. 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем разом з відзивом на позовну заяву надано протокол від 25.05.2018 відповідно до якого, позивачеві нараховано та виплачено пенсію з 01.07.2017 по 31.03.2018. Виплата пенсії за квітнень та травень 2018 року не здійснювалась.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що у червні 2018 року йому здійснено виплату пенсії в межах одного місяця.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність дій щодо припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 за період квітень - травень 2018 року, та за період починаючи зі здійснення останньої виплати у червні 2018 року, отже позов підлягає частковому задоволенню.
Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 20 липня 2018 року позивачеві відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення по справі.
Частиною 2 ст. 133 КАС України визначено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07.12.2017 № 2246-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року складає 1762 грн.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Позивачем заявлені позовні вимоги щодо виплати пенсії за період з червня 2017 року по травень 2018 року, тобто за 12 місяців. Судом задоволені позовні вимоги позивача щодо виплати пенсії за два місяці - квітень-травень 2018 року.
Отже, виходячи з розміру задоволених позовних вимог, суд розраховує розмір судових витрат, які повинні бути стягнуті зі сторін, наступним чином: 704,80:12х2=117,47 (витрати, що підлягають стягненню з відповідача); 704,80-117,47=587,33 (витрати, що підлягають стягненню з позивача).
Таким чином, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір у сумі 117,47 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України, а судовий збір у сумі 587,33 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; Донецька область, м. Донецьк, вул. Ново-Одеська, б. 67/18) до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171290; 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, б. 103) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171290, юридична адреса: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, б. 103) щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; Донецька область, м.Донецьк, вул. Ново-Одеська, б. 67/18) з квітня 2018 року.
Зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171290, юридична адреса: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, б. 103) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; Донецька область, м. Донецьк, вул. Ново-Одеська, б.67/18) пенсію за віком, починаючи з квітня 2018 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171290, юридична адреса: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, б.103) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31215256700001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 117 (сто сімнадцять) гривень 47 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; Донецька область, м. Донецьк, вул. Ново-Одеська, б.67/18) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31215256700001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 587 (п'ятсот вісімдесят сім) гривень 33 копійки.
Звернути до негайного виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08 жовтня 2018 року.
Суддя Ушенко С.В.