18 вересня 2018 року Справа № 804/4013/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБоженко Наталії Василівни
за участі секретаря судового засіданняТрошиної А.С.
за участі:
представника позивача представника відповідача Бажан В.П. Дерець Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Дніпропетровській митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської митниці ДФС, в якій просить:
- скасувати Рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.01.2018 року № UA110150/2018/200007/1;
- скасувати картку відмови Дніпропетровської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2018 року № UA110150/2018/00015.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.01.2018 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення товару: «посуд та прибори столові або кухонні, з кераміки іншої: - арт. ВВ-FК0373 - Бульйонниця з ручками - 42 048 шт., Торгівельна марка: «NINGBO B@B Виробник: INTERNATIONAL TREDI NG CO.LTD, Китай», шляхом електронного декларування за ЕМД №UA110150/2018/201381 визначивши митну вартість за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ у розмірі 1,1853 дол. США/кг. Для підтвердження заявленої митної вартості та з метою митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України. На думку позивача, відповідач безпідставно не визнав заявлену позивачем митну вартість товару та прийняв рішення № UA110150/2018/200007/1 від 22.01.2018 року, яким визначено митну вартість товару за резервним методом (шостим) на рівні 1,9636 дол. США за кг. На підставі вказаного рішення 22.01.2018 року відповідачем направлено позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2018/00015. Позивач вважає, вказані рішення суб'єкту владних повноважень необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки, тощо. Крім того, позивач стверджує, що оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень формально не оформлені належним чином: не заповнена графа №33 рішення про коригування митної вартості товарів, в тому числі відповідачем не вірно розрахована вартість товару.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.07.2018 року.
Від представника відповідача 27.06.2018 року надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що за результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД №UA110150/2018/201381 від 19.01.2018 року було згенеровано обов'язкову форму контролю 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів». В результаті такого контролю було встановлено що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості містять розбіжності, а саме: 1) оцінюваний товар поставлено відповідно до зовнішньоекономічного договору від 12.02.2015 року № 2886-NB/CH, пунктом 3.1. якого передбачено, що оплата товару здійснюється протягом 70 днів з дати коносаменту, якщо інше не передбачено в специфікаціях. Разом з тим, п. 4.1 контракту передбачає поставку вантажу протягом 40 днів з дати отримання передоплати. Окрім того, згідно п. 4.3 - після отримання передоплати, протягом 2-х робочих дів, продавець зобов'язаний направити покупцю оригінали товаросупровідних документів. Також наведений пункт контракту містить посилання на п. 3.1.2 контракту, який взагалі відсутній. Наданим доповненням до контракту від 04.12.2017 року № 148 передбачено інший термін розрахунків - протягом 5 банківських днів з дати митного оформлення на території України. Вищезазначені розбіжності в обов'язкових документах, в розумінні ч. 2 ст. 53 МКУ, ставлять під сумнів інформацію специфікації, інвойсу та відповідність вимогам контракту, де зазначено, що строки поставки залежать від наявності передоплати; 2) надані копії коносаментів від 04.12.2017 року № 138 N-ODS, від 17.01.2018 року № SZ17120018A свідчать про те, що товар к контейнері було перевантажено в порту перевалки Стамбул (Туреччина) на судно «YM INCREMENT», що не дає можливість впевнитися в достовірності назви судна, на якому після перезавантаження переміщувався товар; 3) в наданій копії коносаменту від 17.01.2018 року № SZ17120018A виявлено розбіжності в графах, де зазначено відправника товару, а також відмітки про оплату перевантаження товару на інше судно. Також, коносамент не має дати складання. Так, декларантом у графі 44 зазначено дату складання 17.01.2018 року, що відповідають даті, вказаній у ПМК інспекторів Одеської митниці ДФС; 4) до митного оформлення надано Заявку на страхування вантажу від 06.12.2017 року № 4787, де зазначено вартість вантажу 805 139,96 грн. та зазначено страховий платіж у розмірі 362,31 грн. згідно страхового тарифу у розмірі 0,045%. Однак, наведений розмір страхового тарифу не відповідає розміру наведеному у Генеральному договорі добровільного страхування вантажів від 01.02.2016 року № 01г6д - п. 2.5 - 0,05%, що може свідчити про невірний розрахунок суми страхових платежів; 5) до митного оформлення надано договір на транспортно-експедиційні послуги від 02.07.2015 року № 02-2015-7 між ООО «Фасдайк Груп» та ТОВ «АТБ-маркет», п. 1.2 якого обумовлюється здійснення транспортування та оплати за кожну окрему поставку згідно заявки. П. 3.1 обумовлюється, що сплата послуг за транспортування здійснюється згідно акта здачі-приймання, однак даний документ для підтвердження транспортних витрат не надано; 6) до митного оформлення надано два транспортних документа (коносамента) № 138 N-ODS від 11.01.2018 року та № SZ17120018A від 17.01.2018 року. Наявність різних коносаментів та різних морських транспортних засобів свідчить про проведення відповідних вантажно-розвантажувальних операцій. В документах, наданих до митного оформлення, не вказано витрати на вантажно-розвантажувальні операції по перевантаженню контейнера, що здійснено до моменту перетину кордону України; 7) у наданих листах відсутня інформація дати складання на коносаментах № 138 N-ODS та № SZ17120018A; 8) не надано висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
05 липня 2018 року підготовче засідання відкладено на 31 липня 2018 року, у зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача про його відкладення.
30 липня 2018 року до суду надано відповідь на відзив відповідача, в якій зазначено, що відзив є формальним та необґрунтованим, викладені у відзиві факти та обставини жодним чином не спростовують фактів та обставин, зазначених у позовній заяві та не вказують на наявність обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
31 липня 2018 року від представника відповідача надішли заперечення проти відповіді на відзив на позов, в яких зазначено, що при прийнятті рішення, які є предметом оскарження відповідач діяв на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.
Ухвалою суду від 31 липня 2018 року задоволено заяву представника позивача та продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 16 серпня 2018 року.
Ухвалою суду від 16 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 06 вересня 2018 року.
У судовому засіданні 06 вересня 2018 року оголошено перерву до 18 вересня 2018 року.
Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, скасувавши рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки відповідачу були наданні всі документи, які підтверджують вартість товару визначену позивачем.
Представник відповідача у судових засіданнях позов не визнала, просила в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов та в запереченнях проти відповіді на відзив та зазначила про правомірність рішень відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19.01.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» надало до Дніпропетровської митниці ДФС митну декларацію № UA110150/2018/201381 на наступний товар: «посуд та прибори столові або кухонні, з кераміки іншої: - арт. ВВ-FК0373 - Бульйонниця з ручками - 42 048 шт., Торгівельна марка: «NINGBO B@B Виробник: INTERNATIONAL TREDI NG CO.LTD, Китай».
Позивач визначив митну вартість товару у розмірі 578 504, 13 грн. або 20 102,66 доларів США. Вказана митна вартість складається із ціни товару за контрактом (544 516,0602 грн. або 18 921,6000 доларів США), витрат на транспортування у розмірі 33 756, 37791 грн. та витрати на страхування в розмірі 231, 2954 грн. Вартість визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).
Для митного оформлення позивачем були подані документи, а саме: декларація митної вартості, контракт № 2886-NB/СН від 12.02.2015 року, Специфікація до контракту № 148 від 04.12.2017 року, рахунок-фактура (інвойс) № АТВ155 від 04.12.2017 року, коносамент № 7216/2 від 17.01.2018 року, коносамент № SZ17120018A, коносамент № 138 N-ODS, рахунок на оплату № 69/1 від 19.01.2018 року, рахунок на оплату № 69/2 від 19.01.2018 року, рахунок на оплату від 02.07.2015 року № 02-2015-7, Генеральний договір добровільного страхування вантажів № 01г6д від 01.02.2016 року, заява на страхування окремого перевезення вантажу №4787 від 06.12.2017 року.
19 січня 2018 року відповідач направив позивачу повідомлення (ідентифікатор повідомлення 099е82b0-e262-4cd7-9945-d5a479692e31) в якому зазначено, що відбулось генерування форми митного контролю 106-2 витребування документів, які підтверджують митну вартість товару, враховуючи попередні митні оформлення, згідно п.3 ст. 337 МКУ здійснюється контроль співставлення-порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданих для митного оформлення контролю або митного оформлення, з даними, які наявні у митного органу. Інформуємо про необхідність подання документів зазначених в графі 44 ЕМД.
У відповідь на зазначене повідомлення позивач листом від 19.01.2018 року за № 19/1 ТОВ «АТБ-Маркет» додатково надав:
- переклад коносаменту № 138 N-ODS від 11.01.2018 року;
- переклад коносаменту № SZ17120018A від 17.01.2018 року.
Також, 19 січня 2018 року відповідачем було направлено друге повідомлення (ідентифікатор повідомлення 8b2fe8c2-41cc-487c-b6b0-6daa3fe293a9) в якому зазначалось, що за результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД №UA110150/2018/201381 від 19.01.2018 року було згенеровано обов'язкову форму контролю 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів", в зв'язку з чим позивача зобов'язано за наявності надати додаткові документи: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписки з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; документи, що підтверджують вартість транспортування (перевантаження); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Також, у відповідь на зазначене повідомлення листом від 22.01.2018 року № 22/1 ТОВ «АТБ-Маркет» митному органу надані наступні документи:
- заявка на перевезення вантажу № 22432/75885 від 09.12.2017 року;
- лист про перевантаження № 46 від 19.01.2017 року;
- прас-лист б/н від 01.12.2017 року від продавця оцінюваних товарів;
- митну декларацію країни відправлення № 310120170516607495 від 04.12.2017 року;
- переклад митної декларації країни відправлення;
- додаткова угода № 2 від 01.02.2017 року до генерального договору страхування вантажів № 01г6д від 01.02.2016 року;
- додаткова угода № 3 від 05.06.2017 року до контракту № 2886-NB/СН від 12.02.2015 року.
Однак, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2018 року № UA110150/2018/200007/1, яким визначено митну вартість товару: «посуд та прибори столові або кухонні, з кераміки іншої: - арт. ВВ-FК0373 - Бульйонниця з ручками - 42 048 шт., Торгівельна марка: «NINGBO B@B Виробник: INTERNATIONAL TREDI NG CO., LTD, Китай, Країна походження: CN. - за резервним методом (шостим) на рівні 1,9636 дол. США за кг.
У зв'язку з прийняттям вищезазначеного рішення Дніпропетровською митницею було направлено позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2018 року № UA110150/2018/00015.
У зв'язку з незгодою з прийнятим рішенням про коригування митної вартості, за заявою Декларанта (ТОВ «АТБ-МАРКЕТ»), оцінювана партія товару була випущена у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією з митною вартістю, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом відповідно до прийнятого рішення про коригування митної вартості шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ.
У відповідь на рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2018 року протягом строку дії гарантійних зобов'язань позивач звернувся до митниці з листом від 02.04.2018 року № ДП00042 для підтвердження заявленої митної вартості ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» надіслано до митного органу копії наступних документів:
- платіжне доручення в іноземній валюті від 23.01.2018 року № 121;
- заява про купівлю іноземної валюти від 23.01.2018 року № 121;
- swift від 25.01.2018 року;
- виписка з бухгалтерської документації станом на 01.04.2018 року (картка рахунку 63.2);
- платіжні доручення від 30.01.2018 року № 232738, № 232728;
- акти прийому-передачі виконаних робіт від 20.01.2018 року № 97, № 98 до договору транспортного експедитування №02-2015-7 від 02.07.2015 року;
- висновок експерта ТПП від 30.03.2018 року № ГО-742;
- лист ТОВ «Фосдайк Груп» від 19.01.2018 року № 46.
Також, даним листом ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» просило митний орган переглянути рішення від 22.01.2018 року №UA110150/2018/200007/1.
Однак, листом №832/10/04-50-19-01 від 11.04.2018 року «Про результати розгляду додаткових документів», митний орган повідомив про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості товарів «Бульйонниця з ручками» виробництва Китай, та скасування рішення від 22.01.2018 року № UA110150/2018/200007/1 про коригування митної вартості, у зв'язку з чим дане рішення залишено чинним.
Не погоджуючись із вказаним рішенням та карткою відмови в прийнятті митної декларації позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами суд виходить із наступного.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).
Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно ч.ч. 11, 12 ст. 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Так, під час розгляду справи судом встановлено, що 12.02.2015 року ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», Україна (покупець) та NINGBO B@B INTERNATIONAL TREDI NG CO., LTD, Китай (продавець) укладено контракт на поставку продукції № 2886-NB/CH.
Згідно пп. 3.1.1 п.3.1 даного контракту оплата товару здійснюється у валюті доларах США, код валюти 840, у формі банківського переводу на рахунок продавця у наступному порядку, якщо інше не обумовлено у специфікаціях:
3.1.1. 100% від суми, вказаної у специфікації, покупець сплачує після відвантаження товару, на протязі 70 днів після дати коносаменту, якщо інше не обумовлено в специфікаціях.
04.12.2017 року сторонами підписана специфікація № 148 до контракту №2886-NB/CH, якою сторони погодили, що оплата за товар здійснюється на протязі 5 банківських днів від дати митного оформлення в Україні.
При цьому, 05.06.2017 року сторонами підписана додаткова угода № 3 до контракту №2886-NB/CH, якою п. 4.1 контракту викладено в іншій редакції, а саме: «4.1. Товар по даному Контракту має бути поставлений на умовах FOB-Ningbo, Китай ( у відповідності з «Інкотермс-2000»), якщо інше не обумовлено у специфікації».
Пункт 4.3 контракту також змінено та викладено у наступній редакції: «4.3. Продавець зобов'язаний направити Покупцю оригінали наступних документів експрес-поштою (DHL, TNT, UPS): 4.3.1 Рахунок-фактуру (інвойс); 4.3.2. Сертифікат походження товару; 4.3.3. Коносамент; 4.3.5. Пакувальний лист; 4.3.6. Сертифікат якості».
З аналізу вказаних документів вбачається, що строки поставки залежать не від наявності передоплати, а від факту підписання специфікації продавцем.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ні контракт, ні специфікація, ні додаткова угода, що були надані позивачем під час митного оформлення товару, не містять розбіжностей, не мають ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари.
Також, судом встановлено, що 01.02.2016 року ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» укладено Генеральний договір добровільного страхування вантажів №01г6д.
01.02.2017 року між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» підписано додаткову угоду № 2 до Генеральний договір добровільного страхування вантажів №01г6д, якою п. 2.2 договору викладено в наступній редакції: «страховий тариф складає 0,045 % від страхової суми відповідно до п. 2.3. договору».
06.12.2017 року сторонами договору оформлено заяву на страхування окремого перевезення вантажу №4787, якою узгодили умови страхування окремого перевезення вантажу за інвойсом від 04.12.2017 р.№АТВ155, а саме: страхова сума - 805 139,96 грн., страховий тариф - 0,045%, страховий платіж - 362,31 грн. Як вказано у заяві, вона є додатком №1 до Генерального договору добровільного страхування вантажів від 01.02.2016 року. У зв'язку із чим, суд враховує цей доказ як невід'ємну частину зазначеного договору та відповідно до цієї заяви страхова сума складає 805 139,96 грн., страховий тариф 0,045 %, страховий платіж 362,31 грн.
Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 встановлено, що якщо додатковий аркуш А заповнюється на товари декількох найменувань, то витрати на страхування товарів різних найменувань розподіляються між цими товарами пропорційно їх вартості, зазначеній у графі 15 ВМД.
Згідно пояснень представника позивача, оскільки додатковий аркуш А заповнювався на товари декількох найменувань (три товари), то витрати страхування цих товарів 362,31 грн. були розподілені між цими товарами пропорційно їх вартості, зазначеній у графі 15 ДМВ.
У зв'язку із наведеним суд відхиляє доводи митного органу щодо невідповідності розміру страхового тарифу умовам договору добровільного страхування вантажів від 01.02.2016 р. №01г6д.
Отже, витрати на страхування були вірно розраховані декларантом. Позивач у повному обсязі надав відповідачу документи, що підтверджують розмір витрат на страхування, ці документи є достовірними, не містять ознак підробки, що не спростовано відповідачем під судового розгляду справи.
Крім того, відповідно до умов контракту ціна на товар приймається на умовах FOB-Нінгбо, КНР. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, покупець зобов'язаний сплатити фрахт до країни прибуття після доставки покупцем товару та завантаження на судно у порту відправки.
Так, з метою доставки товару за маршрутом Нінгбо, Китай - Дніпро, Україна, між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (клієнт) та ТОВ «ФОСДАЙК ГРУП» (експедитор) укладено договір транспортного експедирування від 02.07.2015 року № 02-2015-7.
Відповідно до умов даного договору, експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта виконати, а за необхідності також організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, а клієнт зобов'язується прийняти та сплатити належним чином надані послуги.
02.12.2017 року сторонами цього договору підписано Заявку на перевезення вантажу морським транспортом №22432/75885 до договору № 02-2015-7, якою сторони погодили маршрут перевезення Нінгбо, Китай - Дніпро, Україна, та умови поставки FOB-Нінгбо. Погоджена вартість: еквівалент 2 500 доларів США. У гривні по курсу НБУ на дату прибуття на митний термінал Дніпро:
- 1 400 доларів США - комплекс транспортно-експедиційних послуг по перевезенню за межами території України, включаючи навантажувально-розвантажувальні роботи та доставку в порт завантаження;
- 1 100 доларів США - комплекс транспортно-експедиційних послуг по перевезенню на території України з урахуванням навантаження.
Ставка включає всі послуги, вказані в пп. 1.3.1 - 1.3.16 договору транспортного експедирування, у випадку їх фактичної наявності.
З аналізу вказаних документів вбачається, що будь-які витрати, які виникнуть або можуть виникнути під час перевезення вантажу за маршрутом Нінгбо, Китай - Дніпро, Україна, в тому числі перевантаження з одного судна на інше, покладається на експедитора, тобто ТОВ «ФОСДАЙК ГРУП».
Листом від 19.01.2018 року № 46 ТОВ «ФОСДАЙК ГРУП» підтвердило, що всі можливі затрати на перевалку, розвантаження, навантаження, зберігання контейнерів у посередницьких портах по всьому шляху слідування по контейнеру МАGU5577216, включені у вартість послуг морського перевезення, обумовлених у відповідних заявках до договору транспортного експедирування від 02.07.2015 року № 02-2015-7.
Також, факт понесення транспортних витрат підтверджується актами надання послуг (звіт експедитора) від 20.01.18 року № 97 та № 98, а також платіжними дорученнями № 232728 та № 232738 від 30.01.18 року, копії яких містяться в матеріалах справи та були надані відповідачу листом від 02.04.2018 року.
Зауваження до недоліків оформлення коносаментів, судом не приймаються, як доказ не підтвердження витрат на транспортування, оскільки коносаменти оформлювались безпосереднім перевізником товару та позивач не приймав участь у їх оформленні та дійсність наданих позивачем коносаментів не спростована відповідачем під час судового розгляду справи належними доказами.
Таким чином, твердження відповідача про не підтвердження витрат на транспортування, є необґрунтованими та спростовуються вищевказаними документами.
Отже, розрахунок транспортних витрат зроблений позивачем підтверджується матеріалами справи, розбіжність відсутня.
Щодо твердження відповідача про те, що у наданому позивачем висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 30.03.2018 року №ГО-742 відсутнє підтвердження заявленої митної вартості з урахуванням її складових, а також щодо неможливості впевнитися у достовірності заявлених у такому висновку даних, суд виходить з наступного.
Листом від 02.04.2018 року №ДП00042 позивач надав відповідачу висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 30.03.2018 року №ГО-742, яким визначено ринкову вартість задекларованого товару, що імпортується за контрактом № 2886-NB/CH від 12.02.2015 року.
Дослідивши вказаний доказ, суд приходить до висновку, що він є додатковим документом, передбаченим п.8. ч.3. ст. 53 Митного Кодексу України, що подається декларантом на вимогу органу доходів і зборів, а саме: висновком про вартісні характеристики товарів, підготовленим спеціалізованими експертними організаціями. Даний доказ підтверджує ринкову вартість товару, та не містить розрахунку митної вартості товару з урахуванням її складових за конкретним декларуванням.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
У зв'язку із наведеним, даний доказ враховується судом на загальних підставах, зауваження надані відповідачем не знайшли свого підтвердження належними доказами.
Крім того, суд звертає увагу, що ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» до митного оформлення за митною декларацією № UA110150/2018/201381 від 19.01.2018 року заявлено одразу три товари. Митна вартість всіх цих товарів визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною контракту щодо товару, який імпортується та складається з ціни товару за контрактом та витрат на страхування. Митна вартість всіх цих товарів підтверджується одними і тими же документами. Разом з тим, митним органом визнана митна вартість лише товарів № 1 та № 3, тоді як по товару № 2 прийняв оскаржуване рішення та картку відмови.
При цьому, у рішенні, що є предметом оскарження, зазначено що до товару застосовано другорядний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Відповідно до даних, визначена митна вартість товару, ґрунтується на раніше визнаній органом доходів і зборів вартості за попередніми оформленнями позивача за подібними товарами за ЕМД від 30.01.2017 року № 110100001/2017/201893. Зі змісту рішення вбачається, що відповідачем було проведено коригування відповідно до зовнішньоекономічного договору від 12.02.2015 року №2886-NB/CH за ціною 0,764 дол. США/шт., згідно комерційної пропозиції від 14.11.2016 року де зазначено фактичну вартість заявленого товару 0,764 дол. США за одиницю на умовах FOB Ningbo (Китай).
Однак, згідно пояснень представника позивача відповідно до специфікації №56 від 21.11.2016 року до контракту №2886-NB/CH та інвойсу №АТВ063 ціна товару "бульйониця з ручками. Артикул ВВ-FK0373" становить 0,42 дол. США/шт., а не 0,764 дол.США/шт.
Також відповідач здійснюючи коригування взяв за основу митну вартість товару за одиницю за ЕМД від 30.01.2017 року (без врахування витрат на транспортування та страхування) та перемножив її на кількість товару за новою ЕМД від 19.01.2018 року та додав до неї витрати на транспортування і страхування оцінюваного товару, які ставляться під сумнів відповідачем.
Таким чином, наявні матеріали справи свідчать, що у відповідача були в наявності всі основні та додаткові документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість товару.
Щодо формальної невідповідності оскаржуваних рішень вимогам законодавства за формою та за наявністю/відсутністю обов'язкових реквізитів, про що стверджував позивач, суд виходить із такого.
В Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 (надалі - "Правила № 598"), встановлено, що рішення про коригування митної вартості товарів - закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску здійснюється відповідно до вимог статей 54 і 55 Митного кодексу України.
Також Правилами № 598 встановлено, що у графі 33 рішення про коригування митної вартості зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
В сукупності із іншими вимогами митного законодавства, враховуючи принципи здійснення державної митної справи, слід зазначити, що в рішенні про коригування митної вартості митний орган зобов'язаний зазначити чітко, неподання яких саме основних документів, з тих, що підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 МК України), унеможливило визначити митну вартість за ціною договору.
При цьому слід звернути увагу на таке формулювання, як «основні документи», тобто документи, які визначені лише в частині 2 ст. 53 МК України.
Суд дослідивши зміст наданої копії оскаржуваного рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.01.2018 року № UA110150/2018/200007/1 встановив, що у графі 33 документу не вказано будь-яких обставин прийняття рішення та джерел інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.
Отже, дана графа не заповнена, що є порушенням відповідачем вказаних вище норм.
При цьому, зміст графи 33 рішення був окремо направлений позивачу повідомленням від 22.01.2018 року, в той же час чинним законодавством не передбачено можливості направлення змісту графи рішення повідомленням окремо від самого рішення.
Таким чином, позивачем в повному обсязі надано до відповідача документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, тоді як відповідач не довів належними та допустимими доказами, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що правомірність прийняття рішення Дніпропетровською митницею ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.01.2018 року № UA110150/2018/200007/1 та картка відмови Дніпропетровської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2018 року № UA110150/2018/00015, не доведена належними та допустимими доказами, рішення прийняті не обґрунтовано, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3 524,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 23.05.2018 року № 124706.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3 524,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровській район, смт. Слобожанське, вул. В. Сухомлинського, 76, код ЄДРПОУ 30487219) до Дніпропетровської митниці ДФС (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 39421732) про скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості від 22.01.2018 року № UA 110150/2018/200007/1.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови Дніпропетровської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2018 року № UA 110150/2018/00015.
Стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 39421732) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровській район, смт. Слобожанське, вул. В. Сухомлинського, 76, код ЄДРПОУ 30487219) сплачений судовий збір у розмірі 3 524,00 гривень (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн.00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 28 вересня 2018 року.
Суддя Н.В. Боженко