ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
13 вересня 2018 року № 826/6029/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Семеняці А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія
"Енергоатом"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправними дій.
за участю представників сторін:
представник позивача: Колісниченко О.Л., Гайдуков В.О.
представник відповідача: Демченко С.В.
Відповідно до частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13.09.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач, в особі Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування ДП "НАЕК "Енергоатом" пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2012 №0001224110, у сумі 500332950,05 гривні; визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо зарахування в рахунок погашення пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2012 №0001224110, платежі, платежі, зроблені ДП "НАЕК "Енергоатом" до державного бюджету у період 24.01.2017-01.02.2017 із цільовим призначенням "авансова сплата з податку на прибуток, згідно декларації за 2016 рік" у сумі 500332950,05 гривні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 19.05.2017 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 18.09.2017 р.
В судовому засіданні 18.09.2017 р. Судом прийнято рішення про відкладення розгляду справи до 21.11.2017р. та надання часу представнику Позивача ознайомитися з запереченнями на позовну заяву поданими представником Відповідача.
Так, в судовому засіданні 21.11.2017 р. Судом оголошено перерву в розгляді справи до 19.12.2017 р. та зобов'язано представника Відповідача надати суду детальний розрахунок суми пені нарахованої.
У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 19.12.2017 р. розгляд справи відкладено до 26.02.2018 р. у зв'язку з перебуванням головуючого судді Федорчука А.Б. на лікарняному.
Згідно Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 26.02.2018 р. розгляд справи відкладено до 19.03.2018 р.
В судовому засіданні 19.03.2018 р. Судом прийнято рішення про відкладення розгляду справи до 14.05.2018 р. та надання часу представнику Позивача для ознайомлення з наданими представником Відповідача детальним розрахунком нарахованої пені.
Так, в судовому засіданні 14.05.2018 р. Судом прийнято рішення про відкладення розгляду справи до 19.06.2018 р. за клопотання представника Позивача.
В судовому засіданні 19.06.2018 р. Судом оголошено перерву в розгляді справи до 07.08.2018 р. на стадії дослідження доказів.
У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 07.08.2018 р. розгляд справи відкладено до 10.09.2018 р. у зв'язку з перебуванням головуючого судді Федорчука А.Б. на лікарняному.
В судовому засіданні 10.09.2018 р. Судом оголошено перерву в розгляді справи до 13.09.2018 р. на стадії дебатів.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що пеня нараховується на суму заборгованості у періоди, коли така заборгованість існувала, тобто у період виникнення недоїмки з цього платежу, що підтверджується й даними форми розрахунку Відповідача, проте останнім цього зроблено не було.
Крім того, Позивач зазначає, що Відповідач ні в який мірі не оскаржував наявність переплат по періодах, вказаних Позивачем у своєму розрахунку пені, доданому до позову, у якому чітко визначено, що Відповідачем не враховано, що на момент винесення ППР так і протягом 2015 року у Компанії була переплата з податку на прибуток, на суму якої пеня не повинна була нараховуватися. Обчислення пені має бути розпочато не раніше, ніж з дати 05.01.2013 р. (10 днів від дати вказаного ППР), а Відповідачем застосована дата початку обчислення пені починаючи з 19.11.2011 р. за періоди, у яких така заборгованість (грошові податкові зобов'язання) у Позивача взагалі не існували.
В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначає, що пеня, яка нарахована контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується з дня граничного терміну сплати самостійно задекларованих сум податку визначених в податкових деклараціях в яких позивач допустив заниження податкових зобов'язань (1 квартал 2010 року, 2 квартал 2011 року, 2-3 квартали 2011 року, 2-4 квартали 2011 року, 1 квартал 2012 року, півріччя 2012 року). На підставі рішення суду в справі № 826/3453/13-а, в ІКП Позивача з податку на прибуток підприємств, 17.01.2017 обліковуються суми, які визначені в податковому повідомленні-рішенні, а також пеня нарахована за результатами податкової перевірки в розмірі 584965522,28 грн. Представником Відповідача надано додаткові пояснення, в яких зазначає, що при розрахунку пені програмним забезпечення АІС «Податковий блок» враховано суми заниженого грошового зобов'язання по 4 кварталу 2010 року в розмірі 15060296,00грн та завищеної суми грошового зобов'язання по 1 кварталу 2011 року в розмірі 80123915,00 грн., що в загальній сумі дало різницю на 65063619,00 грн.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
ДП «НАЕК «Енергоатом» 25.01.2017 р. звернулося Державної фіскальної служби України з заявою про розстрочення вищезазначеного зобов'язання.
Так, на підставі рішення Державної фіскальної служби України від 16.01.2017 р. № 1, між Позивачем та Офісом ВПП укладено договір № 1 про розстрочення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1521158445,98 грн, а саме, про сплату цієї суми рівними частинами протягом 2017 року, починаючи з 24.02.2017 р.
Позивач зазначає, що в інтегрованій картці платника АІС «Податковий блок» ДП «НАЕК «Енергоатом» 17.01.2017 р. Відповідачем здійснено нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму несплаченої пені - 584965522,28 грн.
Крім того, Відповідачем направлено Позивачу листа від 19.01.2017 р. № 3031/10/28-10-41-05-15, яким повідомив про те, що пеня у сумі 584965522,28 грн. розрахована в автоматичному режимі АІС «Податковий блок» після відображення в інтегрованій картці грошового зобов'язання у сумі 1537705659,00 грн. у відповідності до порядку, визначеного ст. 129 Податкового кодексу України.
В рахунок погашення пені, нарахованої Позивачу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2012 р. № 0001224110, у сумі 584965522,28 грн. Відповідачем зараховано платежі, зроблені Компанією до державного бюджету у період 24.01.2017 р. - 01.02.2017 р. із цільовим призначенням - «авансова сплата з податку на прибуток, згідно декларації за 2016 рік» на загальну суму 585,0 млн. грн.
Також, Позивач зазначає, що ДП «НАЕК «Енергоатом» проведено власний перерахунок пені, можливої до нарахування на суму податкового повідомлення-рішення від 26.12.2012 р. № 0001224110, за результатами якого встановлено, що її розмір має складати 84632572,23 грн. (розрахунок додано до позовної заяви), що на 500332950,05 грн. менше, ніж визначено Відповідачем з порушенням норм ПКУ.
Позивач вважає дії Відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Співробітником Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 12.12.2012 року № 1412/41-140/24584661, яким встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог: п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.2.2, пп. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 7.3.2, пп. 7.3.3 п. 7.3, пп. 8.6.1 п. 8.6, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.3, п. 138.6, пп. 138.8.1, пп. 138.8.5 п. 138.8, пп. 138.10.1, пп. 138.10.2, пп. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.5, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1, п. 144.2, ст. 144, п. 146.6, п. 146.11, п. 146.12 ст. 146, п. 148.5 ст. 148, абз.2 п. 15 підрозділу 4 Розділу XX ПК України, що призвело у перевіряємому періоді до заниження податку на прибуток підприємств на 1658107057,00 гривень та до завищення податку на прибуток підприємств на 79988430,00 гривень.
На підставі акту перевірки Міжрегіональним головним управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників 27.12.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001224110, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1537705659,00 гривень, у тому числі 1269078315,00 гривень основний платіж, 268627344,00 гривні штрафні (фінансові) санкції (штрафи).
ДП "НАЕК "Енергоатом" звернулось у березні 2013 року до суду з позовом до МГУ Міндоходів - ЦО ОВП про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 0001224110.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2013 року по справі № 826/3453/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року постанову суду першої інстанції від 18 вересня 2013 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2013 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 10 грудня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, вказаною ухвалою суду касаційної інстанції допущено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2016 року відмовлено повністю у задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року постанову суду першої інстанції від 13 жовтня 2016 року залишено без змін.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, в редакції станом на грудень 2016 р.) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПУ України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПК України).
Статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 р.), визначено, що Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Так відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1, п. 129 4 ст. 129 ПК України (в редакції яка діяла станом на 15 грудня 2016 р.), пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом. Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.
З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, протягом 10 календарних днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що рішення суду (Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року) по справі № 826/3453/13-а набрала законної сили 15 грудня 2016 року.
В матеріалах справи наявна роздруківка з ІКП ДП "НАЕК "Енергоатом" з податку на прибуток з 2013 р. по 2017 р. надана представником Відповідача.
Судом досліджено надані Відповідачем відомості з ІКП та встановлено, що станом на 31.12.2016 р. у Позивача наявна переплата в розмірі 16547213,02 грн, відомості про наявність боргу в сумі 1252531101,98 грн. по податковому повідомленню-рішенню 26.12.2012 року № 0001224110 (узгоджена сума підтверджена рішенням суду) - відсутні.
Проте, як встановлено Судом та не заперечується самим Відповідачем, що відомості про податковому повідомленню-рішенню від 26.12.2012 року № 0001224110 (узгоджене зобов'язання на суму 1252531101,98 грн.) внесені до ІКП ДП "НАЕК "Енергоатом" 17.01.2017 р. не через 10 днів після набрання рішення суду законної сили, а майже через місяць.
Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", зокрема внесено зміни в ст. 129 ПК України порядок нарахування пені, що набрав чинності з 1 січня 2017 року.
У відповідності до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України (в редакції яка діє з 01.01.2017 р.) нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Враховуючи відсутність прямої вказівки у ПК України на зворотну дію у часі закону, застосування положень ст. 129 ПК України у редакції, яка діє з 01.01.2017 р., застосовується до правовідносин, які виникли з 01.01.2017 р., тобто до відносин, коли строк сплати грошовою зобов'язання припадає на дату, починаючи з 01.01.2017 р.
Як вбачається з заперечень на позовну заяву та детального розрахунку наданих Відповідачем нарахування пені Позивачу здійснювалося вже з застосуванням норм ст. 129 ПК України у редакції, яка діє з 01.01.2017 р., а не в редакції станом на 25.12.2016 р. (15.12.2016 р. (набрання рішення суду законної сили) + 10 днів (грошове зобов'язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 26.12.2012 року № 0001224110), що суперечить вимогам законодавства.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що в даному випадку Відповідачем в порушення вимог законодавства неправомірно нараховано пеню, а отже позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування ДП "НАЕК "Енергоатом" пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2012 р. №0001224110, у сумі 500332950,05 гривні є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо зарахування в рахунок погашення пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2012 №0001224110, платежі, платежі, зроблені ДП "НАЕК "Енергоатом" до державного бюджету у період 24.01.2017-01.02.2017 із цільовим призначенням "авансова сплата з податку на прибуток, згідно декларації за 2016 рік" у сумі 500332950,05 гривні, Суд зазначає наступне.
Згідно з п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, насамперед зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. При повному погашенні суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, зараховуються у рахунок погашення штрафів, і лише в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
У відповідності до п. 87.9 ст. 87 ПК України при наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.97 року, набула чинності для України 11.09.97 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".
Вирішуючи питання про застосування ст. 13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Аманн проти Швейцарії" (Заява N 27798/95 п. 88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
Судом встановлено, що Відповідачем з порушенням вимог законодавства нарахував пеню Позивачу, а отже на думку Суду вважає, що Контролюючим органом в порушення вимог законодавства зараховано в рахунок погашення пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2012 №0001224110, платежі, платежі, зроблені ДП "НАЕК "Енергоатом" до державного бюджету у період 24.01.2017-01.02.2017 із цільовим призначенням "авансова сплата з податку на прибуток, згідно декларації за 2016 рік" у сумі 500332950,05 гривні.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (адреса:01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування ДП "НАЕК "Енергоатом" пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2012 №0001224110, у сумі 500332950,05 гривні.
3. Визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо зарахування в рахунок погашення пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2012 №0001224110, платежі, платежі, зроблені ДП "НАЕК "Енергоатом" до державного бюджету у період 24.01.2017-01.02.2017 із цільовим призначенням "авансова сплата з податку на прибуток, згідно декларації за 2016 рік" у сумі 500332950,05 гривні.
4. Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок державних асигнувань на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (адреса:01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) судові витрати в сумі 1600,00 грн.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.Б. Федорчук