08 жовтня 2018 року Чернігів Справа № 2540/3044/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Зайця О.В.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (просп. Миру, 44, м. Чернігів,14000) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України з відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, протиправними та зобов'язання призначити пенсію за віком з врахуванням періодів роботи на пільгових умовах по Списку № 1 з 16.03.1978 по 25.04.1978, з 01.09.1978 по 10.10.1979, з 25.08.1980 по 05.01.1981, з 08.10.1981 по 04.07.1982.
Позов мотивовано тим, що 15.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського об'єднаного управління ПФУ з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №1 зі зменшенням пенсійного віку. Листом від 27.07.2018 № 17975/06 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1 за віком зі зниженням пенсійного віку в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи по Списку №1. Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду.
Ухвалою судді від 06.09.2018 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для надання відзиву на позов.
У встановлений ухвалою суду строк представником відповідача надано відзив на позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що Управління немає підстав для зарахування періодів роботи на пільгових умовах по Списку №1 з врахуванням наданих Позивачем довідок, оскільки вони видані підприємством яке розміщується в районах проведення антитерористичної операції. Одночасно, відповідач просить провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи клопотання відповідча щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд виходив з наступного.
Частиною 1 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч.2 та ч.5 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до ч.4 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. При цьому ч.7 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що ч.2 - ч.6 цієї статті не застосовуються до справ, визначених п.п.1 - 9 ч.6 ст.12 цього Кодексу. В свою чергу, відповідно до п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексусправами незначної складності є справи щодо, в тому числі, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Справа, що розглядається, віднесена Кодексом адміністративного судочинства України до справ незначної складності, та її розгляд в порядку загального позовного провадження, з врахуванням вимог ч.7 ст.260 Кодексу, не передбачений, а отже в задоволенні клопотання відповідача належить відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Управління 15.05.2018 із заявою встановленого зразка про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №1.
Листом від 27.07.2018 № 17975/06 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1 за віком зі зниженням пенсійного віку в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи по Списку №1 (а.с. 11-12).
Так, при зверненні до Управління позивачем подано, зокрема:
довідку від 31.12.2014 № 1-1/967 про період навчання бригадним методом на робочому місці прохідника з 16.03.1987 по 25.04.1978 на посаді учня прохідника по списку № 1;
архівну довідку про особливі умови праці від 31.12.2014 № 1-1/968 у період з 16.03.1978 по 25.04.1978;
довідку від 31.12.2014 № 1-1/969 про період роботи з 01.09.1978 по 10.10.1979 на посаді гірського майстра підземного по Списку № 1;
довідку від 31.12.2014 № 1-1/970 про період навчання бригадним методом на робочому місці гірничого очисного забою в період роботи з 25.08.1980 по 05.01.1981 на посаді учня гірноробітничого очисного забою в період роботи з 25.08.1980 по 05.01.1981 на посаді учня гірноробітничого очисного забою по Списку № 1;
архівну довідку про особливі умови праці від 31.12.2014 № 1-1/971 у період з 25.08.1980 по 05.01.1981;
довідку від 31.12.2014 № 1-1/972 про період роботи з 08.10.1981 по 04.07.1982 на посаді гірського майстра підземного по Списку № 1;
довідку від 31.12.2014 у № 1-1/973 про нараховану заробітну плату у період роботи з 01.11.1981 по 30.06.1982.
Вказані довідки не були взяті до уваги відповідачем.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, суд бере до уваги те, що однією з найважливіших умов визначеності відносин між людиною і державою є закріплення у статтях 3, 21 Конституції України принципу непорушності прав і свобод людини. Визнаючи людину найвищою соціальною цінністю, Основний Закон України встановлює перелік прав і свобод, гарантує і забезпечує їх захист, у тому числі від порушення з боку держави, її органів та посадових осіб. Зазначені права і свободи визначають міру можливої поведінки людини і громадянина, відображають певні межі цих прав та можливість користуватися благами для задоволення своїх інтересів.
В свою чергу, статтею 46 Конституції України закріплено конституційне право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 9 Закону № 1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058 встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи (пункт 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах у період роботи особи до 01.01.1992 (без вимог проведення атестації робочих місць) застосовуються Списки №1 та №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.
Якщо особа працювала після 01.01.1992 у період дії Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, якими була передбачена відповідна професія, до пільгового стажу зараховується весь період роботи за цією професією до 20.08.1992 (без вимог проведення атестації робочих місць).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою відмови позивачу у призначенні пенсії стало те, що всі довідки про підтвердження пільгового стажу роботи видані ДП «Донбасантрацит», місцезнаходження якого: вул. Косиора, 10, м. Красний Луч, Луганська обл., а розпорядженням кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють в повному обсязі свої повноваження» визначено перелік на території яких органи державної лади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Однак, у перелічений вище період часу позивач працював на посадах віднесених до Списку №1 що дають можливість отримувати пенсію на пільгових умовах (механіком дільниці підготовчих робіт підземним, помічником командира взводу, респіраторником, електрослюсарем підземним, гірничим майстром підземним, командиром відділення 3 взводу гірничорятувального загону). По кожному періоду часу надані довідки з підприємств на підтвердження характеру роботи та її відповідності Списку №1.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати дії Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України з відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, протиправними.
Зобов'язати Чернігівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України (просп. Миру, 44, м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 40378209) призначити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію за віком з врахуванням періодів роботи на пільгових умовах по Списку № 1 з 16.03.1978 по 25.04.1978, з 01.09.1978 по 10.10.1979, з 25.08.1980 по 05.01.1981, з 08.10.1981 по 04.07.1982.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України (просп. Миру, 44, м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 40378209) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 704,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 08 жовтня 2018 року.
Суддя О.В. Заяць