Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/671/18
Провадження № 3/670/271/18
04 жовтня 2018 року смт. Віньківці
Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Волкова О.М., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 12.08.2018 року о 20.30 год. в с. Дашківці по вул. Леніна керував мотоблоком «Зубр» в стані алкогольного сп'яніння, що було зафіксовано за допомогою приладу «DRAGER Alkotest 6810» ARAM-3576 на місці зупинки в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся. Пояснив, що напередодні був на дні народження, де вживав горілку, а перед поїздкою випив пляшку пива. Фактичні обставини справи не оспорював.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП фактичні дані, що стосуються справи, зокрема наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, інші обставини, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду.
Заслухавши пояснення порушника, дослідивши докази по справі, доходжу висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.9 (а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а сам порядок такого огляду виписаний, зокрема, у ст. 266 КУпАП, постанові Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджені спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Відповідно до вимог цих нормативних актів, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками такого стану є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Тобто, відсутність вказаних ознак не дає підстав для огляду водія, а ознаки, які не установлені МОЗ і МВС, не можуть бути підставами вважати, що особа перебуває в стані сп'яніння.
Отже, враховуючи особливості правопорушення і виходячи з вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати, чи вчинено особою порушення ПДР, а якщо вчинено, то в чому саме полягає правопорушення і чи винна особа у цьому.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, у вину ОСОБА_1 поставлено саме керування мотоблоком в стані алкогольного сп'яніння.
Крім особистого визнання вини, його винуватість у вчиненні правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 12.08.2018 року серії БР № 054889; роздруківками приладу «DRAGER Alkotest 6810» ARAM-3576 від 12.08.2018 року, із яких вбачається, що у водія ОСОБА_1 зафіксовано стан алкогольного сп'яніння, результат тестування 1,52 % та 1,60 %; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у присутності яких проводився огляд на стан сп'яніння на місці зупинки ОСОБА_1
Проаналізувавши досліджені судом докази в їх сукупності, та давши їм належну оцінку, доходжу висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9(а) ПДР України, та відповідно вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення суд бере до уваги, що згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, обставини, при яких воно було вчинено, ступінь вини правопорушника, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та з огляду на це вважаю за необхідне накласти стягнення, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у виді штрафу.
Однак не вбачається підстав для застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки згідно довідки Віньковецького ВП Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області № 3042 від 31.08.2018 року, ОСОБА_1 посвідчення водія не видавалось.
При цьому суд керується роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно з якими позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи вищевикладене,відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ із порушника слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.
Керуючись ст. 23, ст. 33, ст. 40-1, ст. 130 ч. 1, ст. ст. 283 - 285 КУпАП, Законом України «Про судовий збір» № 3674- VІ від 08.07.2011 р., суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір у розмірі 352 гривні 40 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Хмельницької області через Віньковецький районний суд.
Суддя О.М. Волкова