Справа № 766/7344/18
н/п 2/766/6161/18
03.10.2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Дорошинської В.Е.
при секретарі Рєпа А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа що не заявляє самостійних вимог: Херсонська міська рада в особі Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа що не заявляє самостійних вимог: Херсонська міська рада в особі Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою №161 в будинку №4 по пр.Кутузова, в м. Херсоні, в якому посилається на ті обставини, що вона є власником на підставі договору дарування від 10.01.2018 року посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за р.№56. У вищезазначеній квартирі значаться зареєстрованими ОСОБА_4 (батько позивача) ОСОБА_5(мати позивача), ОСОБА_6 (донька) ОСОБА_7, (чоловік), ОСОБА_2 (брат), що підтверджується довідкою ОСББ «проспект Кутузова,4» від 05.01.2018 року. У вказаній квартирі проживають всі, окрім відповідача - ОСОБА_2, який з 2000 року виїхав з вказаної квартири, речі в квартирі відсутні, фактичне місце проживання їй не відомо. Реєстрація відповідача є формальною та в спірній квартирі він не проживає близько 18 років, крім того проведена колишніми власниками. Проте реєстрація відповідача перешкоджає у здійснені права на відчуження квартири, збільшуються витрати по комунальним платежам.
У зв'язку з наведеним просить визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою №161 в будинку №4 по пр.. Кутузова у м. Херсоні.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.05.2018 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачам було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
На адресу відповідача було направлено копію ухвали про відкриття провадження від 11.05.2018р., та матеріали позовної заяви, на адресу суду повернулися матеріали та конверт з відміткою за закінченням терміну зберігання, відзиви на позовну заяву у встановлений строк відповідачем до суду не надано.
Третій особі було направлено ухвалу про відкриття провадження та матеріали заяви, однак відзиву до суду у встановлений до суду не подано.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 10.01.2018 року посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за р.№56 та відповідно до Витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 110250566 від 10.01.2018 р..
Відповідно до довідки ОСББ «проспект Кутузова,4» №4 від 05.01.2018 р. встановлено, що в квартирі квартири АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими: позивач - ОСОБА_1, ОСОБА_4 (батько позивача), ОСОБА_5(мати позивача), ОСОБА_6 (донька), ОСОБА_7 (чоловік), ОСОБА_2 (брат).
Відповідно до Акту про фактичне проживання громадян за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що речі ОСОБА_2, за вказаною адресою відсутні.
Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997р. відповідно до Закону України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що також закріплено в статтях 316, 317, 319, 321 ЦК України.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з правом володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16, 386, 391 ЦК України. Об'єктом права власності може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира, як то передбачено ст.ст. 379, 382 ЦК України.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом. Відповідно до ст.405 ЦК України - член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Враховуючи вищевказане, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивач є власником спірної квартири, а відповідач будучи зареєстрованим, але не проживає з 2000 року у спірній квартирі, тим самим чинить перешкоди позивачу у користуванні та розпорядженні майном.
Керуючись ст.ст.6 ст.ст.6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-283, 354 ЦПК, ст.ст. 16, 316, 317, 319, 321, 379, 383, 386, 391, ЦК України, ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р., ст. 156 ЖК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа що не заявляє самостійних вимог: Херсонська міська рада в особі Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою №161 в будинку №4 по пр.. Кутузова у м. Херсоні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя В.Е. Дорошинська