Справа № 766/11378/16-ц
н/п 2/766/2614/18
04.10.2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді - Дорошинської В.Е.
при секретарі - Рєпи А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом прокурора Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просить витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Херсонської міської ради нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 50,7 кв.м., розташовані в м. Херсоні по вул. Кримська, 120, вартістю 434031 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Херсонської області судовий збір в сумі 6510,47 грн.
В мотивуванні змісту позовних вимог позивач вказав, підставою представництва інтересів громади в особі Херсонської міської ради є факт протиправного відчуження нежилого нерухомого майна територіальної громади, що відповідно до рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №566 від 20.11.2007 року, належить територіальній громаді м.Херсона в особі Херсонської міської ради.
Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради як уповноваженим органом у сфері управління комунальною власністю не забезпечено належного захисту майнових прав територіальної громади в тому числі у судовому порядку, що створило умови неодноразового переходу прав на зазначене майно та протиправного його вибуття із комунальної власності за низкою правочинів.
Так, рішенням господарського суду Херсонської області від 31.01.2008 по справі 7/69-ПН-08 задоволено позов ЗАТ «Херсонліфт» до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності та зобов'язання ХБТІ здійснити реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою:
- м. Херсон, пр. 200 років Херсону,7, к.1, під.1, площею15,4 кв.м.;
- м. Херсон, вул. Покришева, 57, к.2, під.1, площею 32,3 кв.м.;
- м. Херсон, вул. І. Кулика, 29, під.2, площею 29,5 кв.м.;
- м. Херсон, Кіндійське шосе. 40. , під.1, площею 31,5 кв.м.;
- м. Херсон, вул. Чорноморська, 27, під. 3, площею 16,6 кв.м.;
- м. Херсон, вул. Патона, 13, під.3, площею 48,3 кв.м.;
- м. Херсон, вул. Комкова, 92, під. 1, площею 34,7 кв.м;
- м. Херсон, вул. Димитрова, 9, під. 1, - 16,5 кв.м.;
- м. Херсон, вул. Гагаріна, 3, площею 17,8 кв.м.,
- м. Херсон, вул. Кримська, 120, площею 50,7 кв.м.;
- м. Xерсон, Бериславське шосе, 10 б, площею 27,1 кв.м.;
- м. Херсон, вул. Будівельників, 7, площею 32,2 кв.м.;
- м. Херсон, вул. Карбишева, 26, площею 18,1 кв.м.;
- м. Херсон, вул. Шенгелія, 8, під.1, площею 15,2 кв.м.
Не погоджуючись з рішення першої інстанції, Херсонська міська рада звернулася до Вищого Господарського суду України, з касаційною скаргою про скасування рішення господарського суду Херсонської області від 31.01.08 по справі №769-ПН-08.
Постановою Вищого Господарського суду України від 21 липня 2009 року касаційну скаргу Херсонської міської ради задоволено, вищевказане рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 15 вересня 2009 року позовну заяву ЗАТ «Херсонліфт» до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на нежитлові приміщення залишено без розгляду.
Після отримання рішення господарського суду по справі №769-ПН-08 від 31.01.2008 ЗАТ «Херсонліфт» (продавець) 21.02.2008 укладено договір купівлі-продажу з ПП «ІНСАЙТ ПЛЮС» (покупець), відповідно до якого продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 50,7 кв.м.,розташовані в місті Херсоні, вул. Кримська 120. Продаж майна здійснено за 41 068грн.
27.02.2008 ПП «ІНСАЙТ ПЛЮС» (продавець) уклав договір купівлі-продажу з ТОВ «ДК - СЕРВІСБУД» (покупець), відповідно до якого продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 50,7 кв.м., розташовані в місті Херсоні, вул. Кримська 120. Продаж майна здійснено за 49 282,00 грн.
13.03.2008 ТОВ «ДК - СЕРВІСБУД» (продавець) уклало договір купівлі-продажу з ТОВ «ВИСКОНС М» (покупець), відповідно до якого продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 50,7 кв.м., розташовані в місті Херсоні, вул. Кримська, 120. Продаж майна здійснено за 49 282,00 грн.
18.03.2008 ТОВ «ВИСКОНС М» уклало договір купівлі-продажу з ОСОБА_2, відповідно до якого продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 50,7 кв.м., розташовані в місті Херсоні, вул. Кримська, 120. Продаж майна здійснено за 49 282,00 грн.
27.05.2008 ОСОБА_2 укладено договір купівлі- продажу з ОСОБА_3, відповідно до якого здійснено продаж вищевказаного майна за 5311 грн.
15.07.2008 ОСОБА_3 з Приватним підприємством «Профбуд Плюс» укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення першого поверху площею 50,7 кв.м., розташовані в місті Херсоні, вул. Кримська, 120. Продаж майна здійснено за 434 031 грн.
30.12.2015 на підставі договору дарування ПП «Профбуд Плюс» передано у власність ОСОБА_1 зазначене майно, яка на теперішній час залишається власником даних приміщень.
ЗАТ «Херсонліфт» на час продажу майна не був його власником та не мав права продавати спірне нерухоме майно, вказана угода відповідно до вимог ст.ст. 203, 215, 236 та 657 ЦК України є нікчемною, оскільки не відповідає вимогам закону по формі, і вважається недійсною з моменту укладення.
Таким чином, оскільки угода, укладена 21.02.2008 між ЗАТ «Херсонліфт» та ПП «ІНСАЙТ ПЛЮС», є нікчемною, то до Херсонської міської ради повинно бути повернуте - спірне майно, нежитлові приміщення 1 (першого) поверху площею 50,7 кв.м., розташовані в місті Херсоні, вул. Кримська, 120.
Враховуючи всі наведені обставини, та оцінивши їх в сукупності згідно вимог статей 387, 330, 338, 392 ЦК України, можна прийти до висновку що власником спірного нерухомого майна є Херсонська міська рада і майно вибуло з її володіння не з волі власника, а у зв'язку з ухваленням судового рішення, яке у подальшому було скасовано судом касаційної інстанції та те, що ЗАТ «Херсонліфт» не було належним власником спірного нерухомогомайна і не мало права його відчужувати.
За таких обставин Херсонська міська рада, має право витребувати з володіння ОСОБА_1 нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 50,7 кв.м розташовані в місті Херсоні, вул. Кримська, 120, оскільки вказане майно вибуло з її володіння без згоди та волевиявлення.
Відповідач не погодившись з позовними вимогами подав свої заперечення та доповнення до заперечення в яких вимагає про відмову в задоволені позовних вимог з наступних підстав:
Позивачем у справі не надано доказів на підтвердження його права власності на майно - нежитлові приміщення, розташовані в м. Херсоні, по вул. Кримська, 120, площею 50,7 кв.м.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що оскільки угода, укладена 21.02.2008 між ЗАТ «Херсонліфт» та ПП «ІНСАЙТ ПЛЮС», є нікчемною, то до Херсонської міської ради повинно бути повернуте-спірне майно, нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 50,7 кв.м., розташовані вмісті Херсоні, вул. Кримська,120 .
Однак згідно із п. 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, відповідно до ст. 387 ЦК та ч. 3 ст. 10 ЦПК повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.
Відповідач придбав нерухоме майно, права на які заявляє Позивач, на підставі договору дарування від 30.12.2015р., укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 4494.
До укладення вказаного договору зазначене нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_4, на підставі Свідоцтва виданого 26.12.2015р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №1959 на підставі акта державного виконавця електронних торгів «СЕТАМ». Право власності на нежитлові приміщення 1 поверху зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_7 26.12.2015р., індексний номер витягу: 50944881, номер запису про право власності: 12777158, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 819515865101, що прямо вказано в п.2 Договору дарування від 30.12.2015р.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
У позовній заяві прокурор зазначив, що не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Херсонська міська рада звернулася до Вищого Господарського суду України з касаційною скаргою про скасування рішення Господарського суду Херсонської області від 31.01.08 року по справі №7/69-ПН-08 яким визнано право власності на спірне приміщення за ЗАТ «Херсонліфт».
Постановою Вищого Господарського суду України від 21 липня 2009 року касаційну скаргу Херсонської міської ради задоволено вищесказане рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 15 вересня 2009 року позовну заяву ЗАТ «Херсонліфт» до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на нежитлові приміщення залишено без розгляду.
Ураховуючи вищезазначене, вважають що прокуратура та орган місцевого самоврядування який вона представляє дізналися про порушення своїх прав та законних інтересів, ще у вересні 2009 року, що є підставою для відмови в задоволені позову в зв'язку з попуском строку позовної давності.
Представник позивача та представник Херсонської міської ради в судовому засіданні просили позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на заперечення.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. З підстав викладених у заперечені на позовну заяву та доповненнях до заперечення.
Дослідивши та оцінивши в сукупності докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
В межах доказування заявлених вимог та заперечень щодо вказаних вимог, сторонами було надані наступні докази:
Рішення господарського суду Херсонської області від 31.01.2008 по справі 7/69-ПН-08 позов задоволено ЗАТ «Херсонліфт» до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності та зобов'язання ХБТІ здійснити реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Херсон, пр. 200 років Херсону,7, к.1, під.1, площею 15,4 кв.м.;м. Херсон, вул. Покришева, 57, к.2, під.1, площею 32,3 кв.м.; м. Херсон, вул. І. Кулика, 29, під.2, площею 29,5 кв.м.; м. Херсон, Кіндійське шосе. 40. , під.1, площею 31,5 кв.м.; м. Херсон, вул. Чорноморська, 27, під. 3, площею 16,6 кв.м.;м. Херсон, вул. Патона, 13, під.3, площею 48,3 кв.м.;м. Херсон, вул. Комкова, 92, під. 1, площею 34,7 кв.м;м. Херсон, вул. Димитрова, 9, під. 1, - 16,5 кв.м.;м. Херсон, вул. Гагаріна, 3, площею 17,8 кв.м.; м. Херсон, вул. Кримська, 120, площею 50,7 кв.м.;м. Xерсон, Бериславське шосе, 10 б, площею 27,1 кв.м.;м. Херсон, вул. Будівельників, 7, площею 32,2 кв.м.;м. Херсон, вул. Карбишева, 26, площею 18,1 кв.м.;м. Херсон, вул. Шенгелія, 8, під.1, площею 15,2 кв.м.
Постановою Вищого Господарського суду України від 21 липня 2009 року по справі № 769-ПН-08, касаційну скаргу Херсонської міської ради задоволено, вищевказане рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 15 вересня 2009 року, позовну заяву ЗАТ «Херсонліфт» до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на нежитлові приміщення залишено без розгляду.
Після винесення рішення господарського суду по справі №769-ПН-08 від 31.01.2008 та набрання ним законної сили. Спірне нерухоме майно було відчужено за рядом договорів купівлі продажу.
Відповідно до Договору купівлі-продажу укладеного між ЗАТ «Херсонліфт» (продавець) 21.02.2008 та ПП «ІНСАЙТ ПЛЮС» (покупець), продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 50,7 кв.м., розташовані в місті Херсоні, вул. Кримська 120. Продаж майна здійснено за 41 068грн.
Відповідно до Договору купівлі-продажу від 27.02.2008 укладеного між ПП «ІНСАЙТ ПЛЮС» (продавець) та ТОВ «ДК - СЕРВІСБУД» (покупець), продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 50,7 кв.м., розташовані в місті Херсоні, вул. Кримська 120. Продаж майна здійснено за 49 282,00 грн.
Відповідно до Договору купівлі-продажу від 13.03.2008 укладеного між ТОВ «ДК - СЕРВІСБУД» (продавець) та ТОВ «ВИСКОНС М» (покупець), продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 50,7 кв.м., розташовані в місті Херсоні, вул. Кримська, 120. Продаж майна здійснено за 49 282,00 грн.
Відповідно до Договору купівлі-продажу від 18.03.2008 укладеного між ТОВ «ВИСКОНС М» та ОСОБА_2, продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення 1 (першого) поверху, загальною площею 50,7 кв.м., розташовані в місті Херсоні, вул. Кримська, 120. Продаж майна здійснено за 49 282,00 грн.
Відповідно до Договору купівлі- продажу від 27.05.2008 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, здійснено продаж вищевказаного майна за 5311 грн.
Відповідно до Договору купівлі-продажу від 15.07.2008 укладеного між ОСОБА_3 та Приватним підприємством «Профбуд Плюс», продавець передав покупцю у власність нежитлові приміщення першого поверху площею 50,7 кв.м., розташовані в місті Херсоні, вул. Кримська, 120. Продаж майна здійснено за 434 031 грн.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно від 12.09.2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зазначені вище нежитлові приміщення, яка є власником даних приміщень станом на день винесення рішення, на підставі договору дарування, серія та номер:4494, виданого 30.12.2015, приватним нотаріусом ОСОБА_5, Херсонський міський нотаріальний округ, Херсонська обл, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень(з відкриттям розділу), індексний номер: 27706529 від 30.12.2015 року.
Згідно договору дарування від 30.12.2015р., укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 4494, а саме п.2 передбачено, що відчужувані нежитлові приміщення першого поверху належать «ДАРУВАЛЬНИКУ» на Свідоцтва виданого 26.12.2015р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №1959. Право власності на нежитлові приміщення 1 поверху зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_7 26.12.2015р., індексний номер витягу: 50944881, номер запису про право власності: 12777158, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 819515865101.
Згідно звіту про незалежну оцінку об'єкту - нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 50,7 м.кв. що розташовані за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Кримська, буд. 120, визначено, що станом на 14.09.2016року (дату подання позову) вартість нежитлових приміщень складала 684 636 грн.
Вказані обставини визнають сторони,а тому вони не підлягають доказуванню відповідно до вимог ст.82 ч.1 ЦПК України: Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Вимогами статті 387 ЦК України визначено: Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Вимогами статті 388 ЦК України визначено:
1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Тобто враховуючи викладене вище, позовні вимоги є законними та обґрунтованими.
Однак, в доповнені до заперечення на позовну заяву від 03.04.2018 року представником відповідача заявлено клопотання про застосування загального строку позовної давності при розгляді даної справи. В зв'язку з чим суд зазначає наступне:
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
У позовній заяві прокурор зазначив, що не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Херсонська міська рада звернулася до Вищого Господарського суду України з касаційною скаргою про скасування рішення Господарського суду Херсонської області від 31.01.08 року по справі №7/69-ПН-08, яким визнано право власності на спірне приміщення за ЗАТ «Херсонліфт».
Крім того, у відповіді до відповіді на заперечення першого заступника прокурора вказано, що 20.10.2009 року Херсонська міська рада звернулася з листом №1042 до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації з проханням внести зміни до реєстру права власності на нерухоме майно стосовно спірного майна. На, що було отримано відповідь від 29.10.2009 року за №1986 з якої вбачається, що здійснити перереєстрацію права власності неможливо, оскільки матеріали інвентарних справ вилучено прокуратурою Херсонської області для проведення перевірки.
Таким, чином суд приходить до висновку, що Херсонська міська рада та позивач з 2009 року знали про порушення права власності на спірний об'єкт нерухомого майна. Більш того, з наданих позивачем доказів вбачається, що в період з жовтня 2009 року (звернення з листом до ХДБТІ) по вересень 2016 року (подання позову до суду) ними не вчинялося жодних дій для відновлення порушеного права на спірний об'єкт нерухомого майна.
На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що є підстави для відмови в задоволені позову в зв'язку з попуском строку позовної давності.
Керуючись ст.ст. 6-13, 81, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст 256, 257, 261, 267, 387, 388 ЦК України, суд-,
В задоволені позову прокурора Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя В.Е. Дорошинська