04.10.2018
Справа №639/4848/18
Провадження №2/639/1898/18
04 жовтня 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії,
05 вересня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 про вирішення суперечки між сторонами згідно чинних висновків суду та рівності сторін.
В своїй позовній заяві позивач просив суд:
- виконати Постанову президії Харківського обласного суду 29 вересня 2000 р., якою на перегляд було направлено справу про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_3 № 2-310/1997 (№ 2-863/11), перегляду якої по сторонам, предмету та підставам не відповідає рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 грудня 2001 р., розгляд яким тільки позову ОСОБА_4 згідно загальновідомої процесуальної та конституційної рівності сторін не може перешкоджати розгляду моїх вимог як правонаступника ОСОБА_5, права якого з 1988 р. суд порушував на користь ОСОБА_4 без дослідження встановленого рішенням від 13 листопада 1944 р. та без дослідження, що у 1988 р. його позов зі згодою з вимогами до нього ОСОБА_4 було сфальшовано;
- встановити причини, які призвели до порушення моїх прав на вчасний розгляд позовних вимог, прийнятих до провадження у 2001 р., до встановлення прав відповідача на домоволодіння на неповно встановлених обставинах справи, в порушення норм спадкового права, в порушення встановленого Постановою президії Харківського обласного суду 29 вересня 2000 р. та чинним рішенням від 13 листопада 1944 р., в порушення диспозитивності та рівності сторін.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 вересня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вирішення суперечки між сторонами згідно чинних висновків суду та рівності сторін залишено без руху.
20 вересня 2018 року на виконання вищезазначеної ухвали від ОСОБА_1 надійшла доповнена позовна заява, відповідно до якої він просив суд:
-зобов'язати відповідача належними та допустимими доказами спростувати звинувачення позивача, що ОСОБА_2 отримав права на 1/3 домоволодіння шахрайством та зловживання довірою ОСОБА_5, який довірив ОСОБА_2 ведення справи, що зазначено у рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 липня 1997 року в частині посилань на пояснення представника позивача та відповідача, оскільки за відсутністю таких доказів його права, отримані в результаті надання суду сфальшованого позову ОСОБА_5 та спотворення чинного рішення від 13 листопада 1944 року, отримані в порушення ст. 41 конституції України, згідно ч. 1 п. 3 ст. 346 ЦК України підлягають припиненню;
-залишити без розгляду вимоги про встановлення причин порушення його процесуальних прав на позов та рівність сторін, порушення його матеріальних прав на користь відповідача, порушення чинних рішень суду, оскільки ці вимоги не є вимогами до відповідача та мають розглядатися у іншому судовому порядку.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 вересня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
02 жовтня 2018 року на виконання вищезазначеної ухвали від ОСОБА_1 надійшла доповнена позовна заява, відповідно до якої він просив суд:
-захистити його матеріальні права, як спадкоємця ОСОБА_5, спадкоємця по закону ОСОБА_3, згідно ст. 418 ЦК УРСР 1922 року, до порушення яких призвело введення відповідачем суду в оману щодо нібито існування рішення, яким нібито встановлені права ОСОБА_6, права якого не були встановлені рішенням від 13 листопада 1944 року, що встановлено рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 грудня 2012 року.
Отже, враховуючи те, що 20 вересня 2018 року та 02 жовтня 2018 року подавалися доповнення до позовної заяви, в яких позивач викладав свої позовні вимоги, залишивши без розгляду лише одну вимогу, яка була заявлена ним при первісному зверненні до суду, то позовна заява ОСОБА_1, з урахуванням доповнень містить наступні вимоги:
- виконати Постанову президії Харківського обласного суду 29 вересня 2000 р., якою на перегляд було направлено справу про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_3 № 2-310/1997 (№ 2-863/11), перегляду якої по сторонам, предмету та підставам не відповідає рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 грудня 2001 р., розгляд яким тільки позову ОСОБА_4 згідно загальновідомої процесуальної та конституційної рівності сторін не може перешкоджати розгляду моїх вимог як правонаступника ОСОБА_5, права якого з 1988 р. суд порушував на користь ОСОБА_4 без дослідження встановленого рішенням від 13 листопада 1944 р. та без дослідження, що у 1988 р. його позов зі згодою з вимогами до нього ОСОБА_4 було сфальшовано;
-зобов'язати відповідача належними та допустимими доказами спростувати звинувачення позивача, що ОСОБА_2 отримав права на 1/3 домоволодіння шахрайством та зловживання довірою ОСОБА_5, який довірив ОСОБА_2 ведення справи, що зазначено у рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 липня 1997 року в частині посилань на пояснення представника позивача та відповідача, оскільки за відсутністю таких доказів його права, отримані в результаті надання суду сфальшованого позову ОСОБА_5 та спотворення чинного рішення від 13 листопада 1944 року, отримані в порушення ст. 41 конституції України, згідно ч. 1 п. 3 ст. 346 ЦК України підлягають припиненню;
-захистити його матеріальні права, як спадкоємця ОСОБА_5, спадкоємця по закону ОСОБА_3, згідно ст. 418 ЦК УРСР 1922 року, до порушення яких призвело введення відповідачем суду в оману щодо нібито існування рішення, яким нібито встановлені права ОСОБА_6, права якого не були встановлені рішенням від 13 листопада 1944 року, що встановлено рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 грудня 2012 року.
Тобто в позовній заяві ОСОБА_1 поєднано три вимоги немайнового характеру.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 704,80 грн.
При цьому при зверненні до суду з позовною заявою ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 704, 80 грн., тобто лише за одну вимогу немайнового характеру, тоді як позивачем висуваються три вимоги.
Окрім того, пунктом 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту положень статей 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений статтею 16 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило, спосіб захисту порушеного права визначено законом.
В своїй позовній заяві ОСОБА_1 заявляє три вимоги немайнового характеру, жодна з яких не належним способом захисту його прав, як то передбачено ст. 16 ЦК України.
Окрім того, з матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 не вбачається яке саме його право було порушено, та яким саме способом, який встановлений чинним законодавством, він просить суд поновити його порушене право.
Отже, позивачу необхідно 1) викласти зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 2) сплатити судовий збір за ще дві вимоги немайнового характеру (якщо позивач вважає, що саме вони є належним способом захисту його прав) у розмірі 704, 80 грн. за кожну, на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, а саме: одержувач коштів - УК у Новобаварському районі м. Харкова; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999612; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 31215206020008; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: Судовий збір, за заявою «П.І.Б.», Жовтневий районний суд м. Харкова, та надати суду докази його сплати.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. 59, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Труханович