Справа № 638/14683/17
Провадження № 2-а/638/105/18
27.09.2018 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Подус Г.С.
при секретарі - Коваленко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради про скасування рішення, -
встановив:
До Дзержинського районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 з позовом до Харківської міської ради, третя особа Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради про скасування рішення.
Свої позовні вимоги, ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 03.02.2017 року нею було набуто у власність земельну ділянку, площею 0,0652 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, цільове призначення: 01.06 для ведення колективного садівництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки: ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 27.06.2017 року позивач звернулася до Управління містобудування та архітектури Харківської міської рали із листом з пакетом документів для видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки АДРЕСА_1.12.07.2017 року позивачеві було надано відповідь за №С-1-419/0/92-17.01.01-06, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі зазначеного будівельного паспорту забудови земельної ділянки, у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка розташована у зоні змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови (Ж-4), переважним видом використання якої є розміщення багатоквартирних житлових будинків (комплексів) 6-16 поверхів, закладів соціально-культурного, торгівельного та побутового повсякденного обслуговування, закладів освіти, спорту та об'єктів охорони здоров'я, озеленення території та інших об'єктів, розміщення яких дозволено діючими державними нормами. Відповідно до Рішення 9 сесії 7 скликання ХМР від 26.10.2016 року за №396/16, були проведені зміни щодо цільового призначення земельної ділянки АДРЕСА_1. Тому позивач вважає, що зазначене рішення обмежило її право користування земельною ділянкою.
В судове засідання представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 з'явився, надав суду свої пояснення та просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача, в судове засідання з'явився, проти задоволення заявлених вимог заперечував, крім того надав до суду відзив на позовну заяву.
Третя особа, представник Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради Столбовий М.І., надав до суду пояснення на позовну заяву.
Суд, дослідив матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дійшов наступних висновків.
Встановлено, що 03.02.2017 року ОСОБА_1 набула = у власність земельну ділянку, площею 0,0652 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, цільове призначення: 01.06 для ведення колективного садівництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки: ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Договором купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за №521 від 03.02.2017 року. (а.с.9)
27.06.2017 року позивач звернулася до Управління містобудування та архітектури Харківської міської рали із листом з пакетом документів для видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки АДРЕСА_1.
12.07.2017 року позивачеві було надано відповідь за №С-1-419/0/92-17.01.01-06, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі зазначеного будівельного паспорту забудови земельної ділянки, у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка розташована у зоні змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови (Ж-4), переважним видом використання якої є розміщення багатоквартирних житлових будинків (комплексів) 6-16 поверхів, закладів соціально-культурного, торгівельного та побутового повсякденного обслуговування, закладів освіти, спорту та об'єктів охорони здоров'я, озеленення території та інших об'єктів, розміщення яких дозволено діючими державними нормами. (а.с.11)
Рішенням 9 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 26.10.2016 року за №396/16, були проведені зміни щодо цільового призначення земельної ділянки АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 вважає, що вищевказаним рішенням порушуються її право користування земельною ділянкою, яка їй належить на праві власності, однак з даним твердженням суд не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-будівельні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.
Протоколом №3 від 11.10.2016 року, на виконання вищезазначених вимог закону, Проект внесення змін ухвалено архітектурно-містобудівною радою при управлінні містобудування та архітектури.
Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови Кабінету Міністрів України №555 від 25.05.2011 «Про затвердження порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» з 14.07.2016 року по 17.08.2016 року була проведена процедура розгляду та врахування пропозицій громадськості до Проекту внесення змін в план зонування території (зонінг) м. Харкова, шляхом публікації оголошення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості до проекту містобудівної документації - внесення змін в план зонування території (зонінг) м. Харкова в газеті «Харьковские известия» від 19.07.2016 року та про закінчення від 08.09.2016 року, а також на офіційному сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету www.city.kharkov.ua 15.07.2016 та 09.09.2016 року. За результатами проведення процедури, відповідно до зауважень та пропозицій громадськості, ТОВ «ФІРМА САТОР», були прийняті та враховані певні пропозиції громадськості.
Пропозицій чи заперечень ні ОСОБА_1 чи інших власників земельних ділянок по АДРЕСА_1, щодо внесення змін до містобудівної документації на етапі розробки зазначеного проекту рішення до Харківської міської ради не надходило.
Крім того, зміни внесені зміни до плану зонування території м. Харкова у 2016 році цільове призначення земельної ділянки не змінювали, так як на підставі ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» він був складений з урахуванням даних з Державного земельного кадастру.
Враховуючи, що земельна ділянка перебуває у приватній власності, то і зміна її цільового призначення можлива за умови дотримання законодавчої процедури для такого інституту, а саме в порядку ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.
План зонування за своєю правовою природою не є документом, який може змінювати цільове призначення земельної ділянки, а належить до містобудівної документації відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Більш того, на момент набуття ОСОБА_1 прав на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1) по АДРЕСА_1, за договором купівлі продажу від 03.02.2017 року, план зонування вже був затверджений.
Тому суду незрозуміло, яким чином відповідач обмежив її права, адже коли нею укладався договір купівлі-продажу земельної ділянки, а саме 03.02.2017 року Рішення 9 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 26.10.2016 року за №396/16, яким були проведені зміни щодо цільового призначення земельної ділянки АДРЕСА_1, вже було прийнято. Тобто позивач мала можливість ознайомитися та врахувати вимоги містобудівної документації, яка була прийнята саме з метою врегулювання порядку та обмежень у забудові території міста, що відповідає ч. 3 ст. 375 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.
У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13, а згідно з статтею ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись 241-246, 250 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради про скасування рішення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 03.10.2018 року.
Суддя