Іменем України
02 жовтня 2018 року
Київ
справа №817/1178/17
адміністративне провадження №К/9901/1002/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенко В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2017 року (суддя - Недашківська К.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді - Мацький Є.М., Шевчук С.М.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: зобов'язати відповідача видати наказ по стройовій частині, яким виключити позивача, звільненого наказом Міністерства оборони України від 25.07.2017р. №501 (по особовому складу) з військової служби у запас за підпунктом «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту), із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з дня, наступного за днем закінчення відпустки.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що наказом Міністра оборони України від 25 липня 2017 року №501 (по особовому складу) позивача було звільнено з військової служби у запас за пунктом «а» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» у зв'язку із закінченням строку контракту. Витяг з зазначеного наказу отриманий військовою частиною 28 липня 2017 року (вх.№3312), тобто під час його перебування у щорічній основній відпустці за 2017 рік. На даний час позивач, який є учасником АТО та інвалідом ІІІ групи, перебуває на обстеженні у Республіці Греція та потребує хірургічного втручання у спеціалізованій лікарні, оскільки позитивний результат після проведення подібних операцій в Україні не гарантується. Проте, на рапорт його довірителя від 07.08.2017р. командування військової частини НОМЕР_1 листом від 08.08.2017р. за вих. №501/5224 відмовило у прийнятті наказу про виключення зі списків особового складу частини без будь-якого обґрунтування. Позивач вважає дії командування частини протиправними з огляду на обставини, що виникли, та його конституційне право на охорону здоров'я.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю, зобов'язано командира Військової частини НОМЕР_1 видати наказ по стройовій частині, яким виключити полковника ОСОБА_1 , звільненого наказом Міністра оборони України від 25 липня 2017 року №501 (по особовому складу) з військової служби у запас за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту), із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з 12 серпня 2017 року, відповідно до пункту 2.9 Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 26 травня 2014 року №333.
4. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_2 , яка діяла як представник позивача на підставі завіреної 10 липня 2017 року секретарем Посольства України у Грецькій Республіці довіреності, 07.08.2017р. подала рапорт з клопотанням про виключення зі списків особового складу військової частини з дня, наступного за днем закінчення відпустки, тобто з 12 серпня 2017 року, а відтак фактично погодилася на звільнення позивача без проведення усіх необхідних розрахунків. Позивач внаслідок поважної причини - хвороби та перебування у лікувальному закладі за межами України позбавлений можливості своєчасно прибути у військову частину після закінчення строку відпустки, тобто 12 серпня 2017 року, а відтак підстав для обліку його як тимчасово відсутнього та відмови у прийнятті наказу про виключення зі списків особового складу частини у відповідача не було. Намагання командування військової частини забезпечити виконання формальної вимоги щодо необхідності повернення військовослужбовця у частину після закінчення відпустки, є непропорційним у порівняння з порушення Конституційного права на охорону здоров'я позивача, який є громадянином України та який отримав порання саме під час захисту суверенітету держави Україна.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
6. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.
7. Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що не приймає до уваги посилання апелянта на те, що пункт 2.9 Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки позивач вибув у відпустку ще до надходження наказу Міністра оборони України про звільнення позивача з військової служби та зазначає, що намагання командування військової частини забезпечити виконання формальної вимоги щодо необхідності повернення військовослужбовця у частину після закінчення відпустки, є непропорційним у порівняння з порушення Конституційного права на охорону здоров'я позивача, який є громадянином України та який отримав порання саме під час захисту суверенітету держави Україна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
8. Військова частина НОМЕР_1 (далі - скаржник) у листопаді 2017 року звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року.
9. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що п.2.9 Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014р. №333, не може бути застосований до спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, тому що позивач вибув у відпустку ще до надходження наказу міністра оборони України про звільнення позивача з військової служби.
11. Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. З лютого 2015 року ОСОБА_1 перебуває на посаді начальника управління розвідки штабу Військової частини НОМЕР_1 у військовому званні полковник.
13. У червні та серпні 2015 року, після поранення в зоні проведення АТО, позивач був госпіталізований до державної лікарні Республіки Греція, де йому проведено 2 операційних втручання.
14. Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ №0408543 від 05.01.2016р. позивачу встановлено III групу інвалідності.
15. У зв'язку із погіршенням стану здоров'я, пов'язаного з пораненням, для проведення обстежень та огляду в державній лікарні Асаліліо міста Вула Республіки Греція, ОСОБА_1 вибув у щорічну основну відпустку за 2017 рік з 15 червня по 15 липня 2017 року з правом виїзду за кордон до Республіки Греція.
16. У зв'язку із численними обстеженнями та підготовкою до ще однієї операції, позивач вимушений був взяти другу частину щорічної основної відпустки з 17 липня по 1 серпня 2017 року, а з 2 по 11 серпня - відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин.
17. Згідно Наказу Міністра оборони України від 25 липня 2017 року №501 (по особовому складу) полковника ОСОБА_1 , начальника управління розвідки штабу управління оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України, звільнено з військової служби у запас за підпунктом «а» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту).
18. Витяг з зазначеного наказу був отриманий військовою частиною 28 липня 2017 року (вх.№3312).
19. При вибутті у відпустку, позивач здав посаду начальника управління розвідки штабу Військової частини НОМЕР_1 полковнику ОСОБА_3 , що підтверджується обхідним листом позивача та рапортом полковника ОСОБА_3 .
20. 07 серпня 2017 року через свого представника позивач звернувся з рапортом до командування Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив реалізувати наказ Міністра оборони України та на підставі пункту 2.9 Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, прийняти наказ про його виключення зі списків військової частини.
21. Згідно з додатковими поясненнями позивача станом на 07.08.2017р., після огляду та обстеження лікарями державної лікарні Асаліліо міста Вула Республіки Греція, виникла нагальна необхідність у проведенні операційного втручання, яке заплановане на 14.08.2017р. саме в зазначеній лікарні, а відтак повернутись на даний час до м. Рівне у позивача можливості немає.
22. Листом від 08.08.2017р. за вих. № 501/5224 відповідач відмовив у винесенні наказу, мотивувавши свою відмову відсутністю правових підстав.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
23. Частини 2 статті 24 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу»: закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
24. Пункт «а» частини 6 статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу»: контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби: у зв'язку із закінченням строку контракту.
25. Абзаци перший та другий пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008): після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.
26. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
27. Пункт 2.9 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014р. №333, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 2014 року за №611/25388 (далі - Інструкція №333): виключення зі списків особового складу військової частини проводиться наказом по стройовій частині в такі строки: осіб, звільнених з військової служби, призначених для проходження військової служби до інших військових частин (у тому числі направлених на навчання за кордоном строком понад один рік і на посади національного контингенту), зарахованих на навчання до військових навчальних закладів, обраних народними депутатами України, відряджених до органів, установ і організацій із залишенням на військовій службі, а також направлених для проходження військової служби до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - інші військові формування), - з дня вибуття; офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, яким при звільненні з військової служби надано відпустку, - з дня, наступного за днем закінчення відпустки; випускників вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів (далі - військові навчальні заклади), яким після закінчення надано відпустку, - з дня, наступного за днем закінчення відпустки; військовослужбовців, направлених до військових навчальних закладів для проходження випробувань і складання вступних іспитів, - з дня зарахування їх на навчання. У цьому разі виключення здійснюється тільки після отримання витягу з наказу про зарахування їх на навчання. Витяги надсилаються в частини не пізніше семи днів з дня видання наказу; працівників, звільнених з роботи відповідно до законодавства України про працю, - у день звільнення; військовослужбовців, засуджених за вчинений злочин до позбавлення волі або до тримання в дисциплінарному батальйоні, яких на час вступу вироку в законну силу тримають під вартою, - з дня вибуття до місця відбування покарання; військовослужбовців, позбавлених військового звання за вироком суду, після набрання вироком суду законної сили, - з дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання; військовослужбовців, позбавлених військового звання в порядку дисциплінарного стягнення, - з дня підписання відповідного наказу, а якщо законодавством установлено строки здавання посади, - з дати затвердження акта про здавання і прийняття посади. Початком здавання посади є день, що настає за днем підписання наказу про позбавлення військового звання; фізичної особи, визнаної судом безвісти відсутньою, - з дня, зазначеного в рішенні суду; військовослужбовців, які померли від хвороб, загинули унаслідок трагічного випадку, - з дня смерті (загибелі) після отримання документів, що засвідчують смерть (загибель); осіб, які самовільно залишили військові частини або місце служби, та тих, що не з'явилися в строк без поважних причин на службу при призначенні, переміщенні, з відрядження, відпустки, навчання або закладів охорони здоров'я тривалістю понад три доби, - тільки після з'ясування причин залишення ними (неповернення) військової частини та порушення кримінальної справи, але не раніше ніж через три місяці після закінчення встановленого строку відрядження, відпустки, лікування, навчання або самовільного залишення військової частини. Протягом цього часу вони вважаються тимчасово відсутніми і обліковуються у штабі військової частини у книзі обліку тимчасово відсутнього і тимчасово прибулого до військової частини особового складу в окремому розділі.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
29. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
31. Зі змісту п.242. Положення №1153/2008 випливає, що військовослужбовець підлягаю виключенню зі списків особового складу військової частини за наявності наступних умов: 1) надходження письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець; 2) здавання військовослужбовцем посади; 3) проведення з військовослужбовцем усіх необхідних розрахунків, крім випадку наявності його згоди на виключення зі списків особового складу військової частини.
32. Судом першої інстанції було встановлено, що: 1) витяг з наказу про звільнення ОСОБА_1 з військової служби був отриманий скаржником 28 липня 2017 року, 2) при вибутті у відпустку позивач здав посаду, 3) позивач через свого працівника подав рапорт від 07.08.2017р. щодо його виключення з особового складу з 12.08.2017р. (з дня, наступного за днем закінчення відпустки), тобто, фактично, виконана вимога щодо наявності згоди військовослужбовця на виключення зі списків особового складу.
33. Отже, у відповідності до п.242. Положення №1153/2008 скаржник був зобов'язаний виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.
34. Скаржником не наведено жодних фактичних обставин, які б перешкоджали виключенню ОСОБА_1 з особового складу військової частини (не здача посади у встановленому порядку тощо).
35. Строки виключення зі списків особового складу військової частини визначені п.2.9 розділу ІІ Інструкції №333, яким передбачено, що виключення зі списків особового складу військової частини офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, яким при звільненні з військової служби надано відпустку, - проводиться з дня, наступного за днем закінчення відпустки.
36. З огляду на те, що ОСОБА_1 надавалися відпустки як до прийняття наказу від 25 липня 2017 року №501 про його звільнення з військової служби, так і після прийняття наказу про його звільнення (відпустка за сімейними обставинами з 02 по 11 серпня 2017 року), Суд вважає правильним застосування судами попередніх інстанцій наведених приписів Положення №1153/2008 та Інструкції №333 щодо наявності у Військової частини НОМЕР_1 обов'язку виключити ОСОБА_1 зі списку особового складу військової частини з дня, наступного за днем закінчення відпустки, а саме з 12.08.2017 року.
37. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.
38. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
39. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
40. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
41. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
42. В задоволенні касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1 - відмовити.
43. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року - залишити без змін.
44. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа