Іменем України
02 жовтня 2018 року
Київ
справа №820/569/16
адміністративне провадження №К/9901/14520/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2016 (головуючий суддя - Самойлова В.В.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 (головуючий суддя - Жигилій С.П., судді: Дюкарєва С.В., Перцова Т.С.)
у справі №820/569/16
за позовом ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування висновку,
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить скасувати висновок від 09.10.2015 №614-3/9/20-31-17-01-27 Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» відносно ОСОБА_2
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016, позов задоволено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працював в органах внутрішніх справ України з 24.07.2001 по 06.11.2015. Починаючи з квітня 2003 року працював на посаді міліціонера відділення №2 оперативної роти №1 батальйону громадської безпеки особливого призначення ГУ МВС України в Харківській області.
07.11.2015 позивача прийнято на службу в Національну поліцію України, звідки останній звільнився за власним бажанням 12.01.2016.
05.05.2015 була написана заява про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» від 16.09.2014 №1682-VII (далі - Закон №1682-VII), до якої додана декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.
На адресу колишнього місця роботи позивача у грудні 2015 року надійшов висновок відповідача від 09.10.2015 №614-3/9/20-31-17-01-27 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону №1682-VII стосовно позивача.
У вказаному висновку зазначено, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що в поданій позивачем декларації про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості про наявність майна (майнових прав), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону №1682-VII, які не відповідають наявній податковій інформації про майно позивача, а саме: в декларації за 2014 рік не вказана інформація про належний ОСОБА_2 автомобіль DAEWOO LANOS, 2004 року випуску.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2014 році позивач придбав автомобіль DAEWOO LANOS, 2004 року випуску, який пізніше надав у користування іншій особі за довіреністю, при цьому помилково вирішив, що передав цій особі і право власності на зазначений автомобіль, внаслідок чого не вніс інформацію про зазначений автомобіль до декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.
Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідачем не дотримано процедуру проведення перевірки відомостей зазначених позивачем у декларації за 2014 рік, оскільки не було одержано від ОСОБА_2 письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку.
Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та третьої статті 1 Закону №1682-VII очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
Згідно пункту 2 частини п'ятої статті 5 Закону №1682-VII перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону про очищення влади, зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 11 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», у деклараціях, за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», визначено Порядком №1100, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.11.2014 (далі - Порядок №1100).
За змістом підпункту 3 пункту 3 цього Порядку №1100 проведення перевірки фактично полягає в:
- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;
- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
- порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Відпорвідно до підпункту 5 пункту 3 цього Порядку №1100 загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1100 отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.
За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.
Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.
Пунктом 9 Порядку №1100 передбачено, що у перевірці підлягають: достовірність відомостей щодо наявності транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про транспортні засоби такої особи; відповідність вартості транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.
Пунктом 12 Порядку №1100 передбачено, що у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.
Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.
Відповідно до частини десятої статті 5 Закону №1682-VII у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.
Таким чином, органи Державної фіскальної служби здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону №1682-VII за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Орган, що проводить перевірку відповідності вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел, повинен взяти до уваги всю наявну інформацію в особи, стосовно якої проводиться перевірка, оцінити її на предмет правомірності отримання таких доходів та здійснити проведення порівняльного аналізу на предмет відповідності вартості майна (майнових прав) особи, стосовно якої проводиться перевірка, її доходам.
Висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) або невідповідність вартості майна (майнових прав) отриманим доходам, з урахуванням пояснень особи, стосовно якої здійснюється перевірка, повинен бути обґрунтованим та зробленим на підставі документів, які достовірно підтверджують таку невідповідність.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в поданій позивачем декларації про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік не вказано інформацію про належний позивачу автомобіль DAEWOO LANOS, 2004 року випуску.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не дотримано процедуру проведення перевірки відомостей, зазначених позивачем у декларації за 2014 рік, оскільки не було одержано від ОСОБА_2 письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не дотримано процедуру проведення перевірки відомостей зазначених позивачем у декларації за 2014 рік, а саме відповідачем не було одержано від ОСОБА_2 письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку.
З огляду на викладене та за встановлених обставин справи, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності законних підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та ґрунтуються на довільному тлумаченні норм матеріального права.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин даної справи та з урахуванням викладеного, Суд не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
Керуючись статтями 242, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М.Бевзенко
судді Н.А.Данилевич
В.М.Шарапа