Справа № 355/226/18
Провадження № 2/355/733/18
28 вересня 2018 року Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Коваленка К.В.
з участю секретаря Ющенко Л.А.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду с. Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користування власністю, -
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, який мотивує тим, що він є власником земельної ділянки, на якій перебуває металевий контейнер попереднього користувача. Оскільки це перешкоджає йому в користуванні своєю земельною ділянкою, просить суд усунути перешкоди у користування ним, ОСОБА_3, земельною ділянкою, площею 0,0022 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 кадастровий № НОМЕР_1 шляхом зобов'язання відповідача демонтувати розташований на земельній ділянці металевий контейнер.
В судове засідання позивач не з'явися, його представник ОСОБА_1 заявлений позов підтримав та пояснив суду, що відповідно до наданих суду документів відповідачу ОСОБА_4 було надано в користування зовсім іншу ділянку, а саме ділянку НОМЕР_2, проте металевий контейнер(гараж) відповідачки розташований на земельній ділянці НОМЕР_3 яка була передана у власність позивачу. Дана обставина перешкоджає позивачу у здійсненні прав власника, просить задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, представник відповідача ОСОБА_2 проти заявленого позову заперечила та пояснила, що при виділенні земельної ділянки представник відповідного органу місцевого самоврядування вказав відповідачу місце будівництва гаража, тому вважає вимоги позивача безпідставними.
Заслухавши пояснення представників, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає позов заявлений мотивованим та таким, що підлягає до задоволення.
В судовому засіданні було встановлено, що 05 травня 2017 року Баришівською селищною радою Київської області було прийнято Рішення № 401- 19-07 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" та передано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 0,0022 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 кадастровий № 3220255101:01:017:0041.
29 травня 2017 року приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, було зареєстровано право власності ОСОБА_3 на вищевказану земельну ділянку.
Відповідачу ОСОБА_4 рішенням Баришівської селищної ради Київської області № 105 від 30.09.1999 року було виділено земельну ділянку для будівництва гаража. Оцінюючи дане рішення, суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 вказаного рішення зазначено «Згідно ст.67 ЗКУ виділити гр. ОСОБА_4, жительці АДРЕСА_1, земельну ділянку розміром 24 кв. м. в АДРЕСА_1 / двір будинку/ і дозволити побудувати гараж, погодивши з районним відділом містобудування, архітектури та комунального господарства». Таким чином в зазначеному рішенні не вказане точне місце розташування земельної ділянки, та мається вказівка, про погодження місця розташування гаражу з районним відділом містобудування, архітектури та комунального господарства.
Відповідно до ч.1 ст.67 ЗК України в редакції 1990 року громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач. В рішенні Баришівської селищної ради Київської області № 105 від 30.09.1999 року не зазначено на яких правових підставах передається відповідачу земельна ділянку( у власність чи користування). Оскільки в рішенні відсутні відомості про передачу земельної ділянки у власність, суд приходить до переконання, що вказана земельна ділянка була виділена відповідачу в користування.
Відповідно до діючого на той час законодавства виділення земельних ділянок в користування проходило в декілька етапів, а саме: ст. 19 ЗК України в редакції 1990 року, що діяв на час виділення ділянки відповідачу, передбачала, що надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.
Представник відповідача ОСОБА_2, в судовому засіданні пояснила суду, що місце установки гаражу відповідачу було вказано представником землевпорядної організації, проте жодних документів про передачу земельної ділянки в користування, виділення її в натурі на місцевості чи виготовлення проектної документації відповідач та його представник суду не надали. Представник відповідача надала суду копію опорного плану від 03.11.1999 року з якого вбачається, що відповідачу була виділена одна з трьох земельних ділянок розташованих навпроти АДРЕСА_1
Відповідно до розпорядження Баришівської селищної ради Київської області №08-01-09 від 03.02.2016 року АДРЕСА_1 було перейменовано у АДРЕСА_1
З планів наданих сторонам вбачається, що навпроти б.16 по вул. Богдана Хмельницького(бувша Комсомольська) в смт. Баришівка розташовано 4 гаражі- 3 в ряд та ще 1 окремо.
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 19.09.2018 року складеного постійною комісією по врегулюванню земельних спорів вбачається, що відповідачу ОСОБА_4 рішенням Баришівської селищної ради Київської області № 105 від 30.09.1999 року було виділено земельну ділянку НОМЕР_2( дана обставина відповідає опорному плану від 03.11.1999 року) позивачу ОСОБА_3 рішенням Баришівської селищної ради Київської області № 401- 19-07 від 05 травня 2017 року було виділено земельна ділянка по АДРЕСА_1 в смт. Баришівка. Комісією встановлено що металевий контейнер(гараж) відповідача ОСОБА_4 розташований на земельній ділянці НОМЕР_3 яка передана у власність позивачу.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Положення статті 321 Цивільного кодексу України передбачають, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок законності набуття права власності встановлений статтею 328 Цивільного кодексу України, в якій вказано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Порядок захисту права власності встановлений статтею 392 Цивільного кодексу України в якій вказано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що позивач у встановленому законом порядку, отримав право власності на земельну ділянку. Оскільки на вказаній земельній ділянці перебуває майно відповідача, що порушує законні права позивача, та позивач не має можливості іншим способом захистити своє право, тому позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір в сумі 704 грн.80 коп. підлягає стягненню з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 316-317, 319,321,386 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 12, 81, 141,229, 263-265ЦПК України,ст.41 Конституції України,-
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користування власністю задовольнити в повному обсязі.
Усунути перешкоди у користування ОСОБА_3, земельною ділянкою, площею 0,0022 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 кадастровий № НОМЕР_1 шляхом зобов'язання відповідача демонтувати розташований на земельній ділянці металевий контейнер.
Стягнути з ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження жительки АДРЕСА_2 судові витрати в сумі 704 грн. 80 коп. код 37862784 МФО 821018 Банк ГУДКУ в Київській області р/р 31215206700016 для Баришівського районного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Баришівського
районного суду К. В. Коваленко