Справа №: 343/1309/18
Провадження №: 2/0343/568/18
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 жовтня 2018 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Андрусіва І. М.,
за учасатю секретаря судового засідання - Височанської О.З.,
адвоката- Вовка В.В.,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в порядку спрощеного провадження в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення аліментів, -
Позивачка, звернувшись до суду з даним позовом, просить постановити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття з урахуванням індексації відповідно до закону. Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць. Стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що від шлюбу, укладеного з відповідачем 12.06.2003 року, у них 25.10.2003 року народилась ОСОБА_3, яка проживє з нею та знаходиться на її утриманні.
Близько восьми років вона проживає з відповідачем окремо, що стало причиною їхнього фактичного розлучення. Шлюб на даний час не розірвано.
Протягом тривалого часу відповідач коштів на утримання дитини не надає, не займається її вихованням, матеріально не допомагає та ухиляється від своїх обов"язків. Про те чи офіційно працевлаштований відповідач та має постійне джерело доходу їй не відомо, тому просить стягувати алімети у твердій грошовій сумі.
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 16.07.2018 року відкрито провадження по даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження за участю сторін.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, в судове засідання на повторний виклик не з"явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, а відтак на підставі ч.3 ст.280 ЦПК України суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду даної справи.
Позивачка в судове засідання не з"явилась, подала заяву, в якій розгляд справи просить проводити у її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.
У судовому засіданні адвокат позов підтримав повністю, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив його задовольнити, вказавши, що відповідач працює певний період часу у Франції, тому має змогу сплачувати аліменти, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з"явився, про причини своєї неявки суду не вказав, хоч про час та місце розгляду справи йому було повідомлено у встановленому законом порядку.
Заслухавши пояснення авоката, дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов"язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім"я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст. 51 Конституції України).
Згідно ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої 27.02.1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27.09.1991 року суд, повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 згаданої вище Конвенціїї ООН, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов"язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.5).
Під час спільного проживання у них 25.10.2003 року народилась дочка ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-НМ №190421 від 25.10.2003 року (а.с.6).
Згідно ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, розом з яким проживає дитина.
З матеріалів справи встановлено, що позивачка ніде не працює з 24.07.2014 року, про що свідчить довідка Шевченківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області за №1400 від 14.08.2018 року.
Дитина знаходиться на утриманні матері, проживає разом з нею, що підтверджується довідкою про реєстрацію та проживання, виданою Шевченківською сільською радою Долинського району Івано-Франківської області за №1251 від 17.07.2018 року.
Батько участі у матеріальному забезпеченні дочки не бере та ухиляється від покладеного на нього обов"язку систематично матеріально її утримувати.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу Укераїни при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров"я та матеріальне становище дитини; стан здоров»я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Оскільки позивачці та адвокату не відомо про дохід відповідача та про те чи він офіційно працевлаштований, з матералів справи про це вснановити не можливо, суд погоджується із доводами позивачки про те, що аліменти мають бути стягнуті на дитину у твердій грошовій сумі.
Згідно з ст. 184 Сімейного Кодексу України Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» визначено на 2018 рік прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Отже, прожитковим мінімумом визначається мінімальний розмір матеріального забезпечення дитини.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно.
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище позивача та платника аліментів, також суд приймає до уваги потреби дитини і те, що обов'язок утримувати її є обов'язком обох батьків, тому приходить до висновку, що сума в розмірі 2000 грн. 00 коп. на дитину буде обґрунтованою та законною. Суд вважає, що можливість для ОСОБА_2 сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки в твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн. щомісячно не доведена, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Частиною 1 ст. 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду було надано договір, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_4 з переліком послуг, копію ордера на надання правової допомоги, акт розрахунку оплати за надіні послуги з правової допомоги від 17.08.2018 року на суму 1000 грн.
У відповідності до ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову- на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі, який пропорційний до задоволених позовних вимог в сумі 800,00 грн.
Окрім цього, позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 704,80 грн. судового збору.
На підставі ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, ст.ст. 141, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 141, п.6 ст.259, 265, 282, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 16.07.2018 року і до досягнення нею повноліття, з урахуванням індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 800,00 грн., витаченихна професійну правову допомогу адвокатом.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 704,80 грн.судового збору .
В задоволенні решти позову- відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителька вул. І.Франка, 14 с. Шевченкове Долинського району Iвано-Франківська обл., ІПН:НОМЕР_1.
Відповідач:ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4 Iвано-Франківська обл., ІПН:НОМЕР_2.
Суддя Долинського районного суду Андрусів І.М.