Справа № 459/2720/18
Провадження № 2/459/1035/2018
(заочне)
28 вересня 2018 року м. Червоноград
Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого судді Рудакова Д.І.,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,
Справа № 459/2720/18
Позивач: ОСОБА_2
Відповідач: ОСОБА_3
Вимоги позивача: збільшення розміру аліментів
31.08.2018 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі ? частини зі всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову послалась на те, що у вересні 1995 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від подружнього життя мають двох синів: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. 20.07.2004 року рішенням Червоноградського міського суду Львівської області у справі № 2-3886 з відповідача стягувалися аліменти в розмірі 1/6 частини зі всіх видів його заробітку на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючи з 24.05.2004 року до досягнення дитиною повноліття. 26.08.2004 року шлюб з відповідачем розірвано. Вказує, що з лютого 2015 року працює у ПП «Світлий берег» менеджером з продажу та є інвалідом III групи за загальним захворюваням. Стверджує, що на повному її уриманні перебуває старший син ОСОБА_7, який навчається на V курсі Київської муніциальної академії естрадного та циркового мистецтв, стипендії не отримує, на період навчання працювати змоги немає, орендує квартиру, яка становить 3 000,00 грн. в місяць. Вважає, що матеріальний стан відповідача, стан його здоров'я дозволяють йому систематично виділяти необхідні кошти на утримання дитини, так як працює на тимчасових заробітках за кордоном, інших дітей немає, аліменти нікому не сплачує.
Згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження та з ініціативи суду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності, заперечення, відзиву не подав.
Відповідно до реч. 2 ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Як передбачено ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;відповідач не подав відзив;позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Судом установлено, що від подружнього життя у сторін є двоє синів: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 20.07.2004 року ОСОБА_3 зобов'язано до сплати на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/6 частини зі всіх видів його заробітку на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючи з 24.05.2004 року до досягнення дитиною повноліття.
26.08.2004 року шлюб між сторонами розірвано (копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-СГ № 140304).
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180 Сімейного кодексу України).
Згідно зі ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ) до усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Законодавство України встановлює пріоритет інтересів дітей при вирішенні сімейних спорів (ч. 8 ст. 7 СК України), а також зобов'язує дотримуватись засад рівності їх прав щодо батьків (ст. 142 СК України) та справедливості у врегулюванні сімейних відносин (ч. 9 ст. 7 СК України).
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Згідно зі ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття . Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття . Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Ураховуючи вищенаведене, беручи до уваги обставини, що мають істотне значення, якими в даному випадку суд вважає інтереси та потреби дитини, зумовлені її розвитком, виходячи з принципів розумності та справедливості (ч. 9 ст. 7 СК України), враховуючи розмір прожиткового мінімуму для сина сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, а отже, про задоволення такого в наступний спосіб: змінити розмір аліментів, визначених рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 20.07.2004 року та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць до його повноліття, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
Такий розмір аліментів, на думку суду, має забезпечувати гармонійний розвиток дітей зі сторони їх батька, враховуючи потреби дітей, буде сприяти гармонійному розвитку, зможе забезпечити право на рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Суд збільшує розмір аліментів починаючи з дати набрання рішення законної сили, оскільки на день звернення в суд з позовом, як і на день винесення даного рішення аліменти з відповідача стягуються відповідно до Червоноградського міського суду Львівської області від 20.07.2004 року.
Зібрані по справі докази оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для часткового задоволення позовних вимог у спосіб, зазначений вище.
Питання про розподіл судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 263-265, 268, 273, ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Змінити розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_3, визначений рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 20.07.2004 року.
Стягувати з ОСОБА_3 на користьОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць до його повноліття, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Виконавчий лист, виданий згідно з рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 20.07.2004 року, справа № 2-3886/2004 р. - відкликати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державної судової адміністрації України 704,80 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28.09.2018 року.
Позивач - ОСОБА_2 (ідентиф.номер НОМЕР_1, м. Червоноград, вул.. Шептицького, 1/52, Львівська область)
Відповідач - ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_2, вул. Південна, 14, с. Мирків, Горохівський р-н., Волинська область)
Суддя: Д. І. Рудаков