Справа № 456/2060/16-ц
Провадження № 6/456/72/2018
іменем України
27 вересня 2018 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого судді Шрамка Р. Т. , з участю секретаря судових засідань Панилик О.В., розглянувши заяву Старшого державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про встановлення або зміну способу виконання рішення суду, -
встановив:
Державний виконавець Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівської області Федоришин Н.С., звернувся до суду із заявою про встановлення або заміни способу виконання рішення суду. В обґрунтування заяви, покликається на те, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження АСВП №55535137 по примусовому виконанню виконавчого листа №456/2060/16-ц від 15.01.2018 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 73581,37грн. та моральної шкоди в сумі 350000 грн. та судові витрати 4468,70грн (в загальному 428050,07грн.). Виконавцем вчинено всі дії щодо розшуку майна боржника. Згідно повідомлення ПФУ боржник ОСОБА_3 отримує пенсію, інших доходів немає. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що боржнику ОСОБА_3 належать земельна ділянка та житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право власності від 2002 року. Оскільки боржником рішення не виконано, державний виконавець звертає стягнення на кошти та інше майно боржника. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, боржником не погашено, тому звертається стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло. Можливе звернення стягнення на єдине житло боржника, однак виявлено, що за даною адресою прописана неповнолітня дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно документів в 2008 році накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_3 для забезпечення позову, однак ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. була зареєстрована в господарство ОСОБА_3 за вищевказаною адресою 30.06.2011 року, що підтверджено довідкою виданою виконкомом Воля-Задеревацької сільської ради. На даний час ОСОБА_5 проживає із своєю мамою ОСОБА_6 в с. Воля-Задеревацька, але за іншою адресою в з'язку із смертю її батька. Згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. При зверненні Стрийським МР ВДВС до органу опіки та піклування Стрийської районної державної адміністрації про надання дозволу на реалізацію будинку, що на праві власності належить ОСОБА_3, Стрийська РДА не надала дозволу на продаж будинку мотивуючи це тим, що згідно ст. 12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» та з метою захисту прав та інтересів дітей комісія з питань захисту прав дитини вважає за доцільне зберегти право користування житлом за неповнолітньою ОСОБА_5 До Стрийського міськрайонного ВДВС звернулась ОСОБА_4 із листом про звернення до Стрийського міськрайонного суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, а саме стягнення не нерухоме майно ОСОБА_3, оскільки згідно повідомлення Воля-Задеревацької сільської ради від 10.04.2018 ОСОБА_5, проживає разом із своєю мамою ОСОБА_6, яка здійснює за нею догляд, дитина знаходиться на утриманні матері, також повідомлено, що ОСОБА_6, проживає разом з дочкою за адресою АДРЕСА_2 без реєстрації, а тому просила встановити або змінити спосіб і порядок виконання рішення Стрийського міськрайонного суду № 456/2060/17 від 15.01.2018р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 73 581,37грн. та моральну шкоду в сумі 350 000грн. та судові витрати 4468,70грн (в загальному 428050,07грн.), а саме стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1
В судовому засіданні старший державний виконавець заяву підтримав та просив її задоволити.
Боржник ОСОБА_3, в судовому засіданні в задоволенні заяви заперечила та пояснила, що оскільки іншого житла в неї немає. Після народження внучки, її було зареєстровано за місцем проживання її батька, який був її сином і помер, оскільки це житло єдине, що залишилось після його смерті. Під час відбування покарання, її невістка була змушена перейти жити до своєї мами, оскільки їй було складно жити самій з дитиною, оскільки чоловік помер. На даний час, внучка зареєстрована разом з нею, постійно відвідує її, деколи залишається в неї, а тому просить в задоволенні заяви відмовити.
Стягувач ОСОБА_4, в судовому засіданні заяву підтримала, оскільки майно ОСОБА_3, є арештованим і за рахунок його продажу кошти повинні бути відшкодовані. Крім того, на даний час їй було запропоновано лікування за кордоном, однак коштів на це немає.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, з наступних.
Згідно ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Згідно ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Судом встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.08.2017р., позовні вимоги ОСОБА_4, до ОСОБА_3,, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено та стягнуто з ОСОБА_3, в користь ОСОБА_4, матеріальну шкоду в сумі 73581,37 грн., моральну шкоду в сумі 350000 грн., та судові витримати в сумі 4468,70 грн.
16 січня 2018 року старшим державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівської області Федоришин Н.С., було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №456/2060/16-ц виданого 15.01.2018р., про що винесено постанову.
Згідно відповіді №1032807056 від 16.01.2018р., Пенсійного фонду України, ОСОБА_3, перебуває на обліку в Стрийському об'єднаному управлінні ПФУ та отримує пенсію в розмірі 1452 грн.
Згідно довідки Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 04.04.2017р., №02-20/3260, вбачається, що на користь ОСОБА_4, згідно виконавчого листа №1-54 від 12.07.2012р., стягнуто 16500 грн.
Згідно відповіді Державної фіскальної служби України №1032892429 від 16.01.2018р., ОСОБА_3, не перебуває на обліку в органах ДПС.
Згідно відомостей про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_3,, на праві власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговуваня житлового будинку, господарських будівель і споруд. На вказане нерухове майно накладено обтяження у виді арешту.
Згідно довідки виданої виконкомом Воля-Задеревацької сільської ради Стрийського району Львівської області від 12.02.2018р., №37/02-14, в господарстві по АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно акту державного виконавця Федоришин Н.С., від 19.09.2018р., встановлено, що внучка ОСОБА_3, - ОСОБА_5, проживає разом із своєю мамою ОСОБА_6, без реєстрації по АДРЕСА_2 власником якого є ОСОБА_7
Згідно акту державного виконавця Федоришин Н.С., від 29.09.2018р., встановлено, що внучка ОСОБА_3, - ОСОБА_5, яка зареєстрована по АДРЕСА_1, за даною адресою не проживає, живе без реєстрації разом з ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_2 і тільки приходить в гості.
Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Воля-Задеревацької сільської ради Стрийського району Львівської області від 18.04.2018р., №02-14/122, встановлено, що зі слів ОСОБА_6, вона на даний час проживає в АДРЕСА_2 без реєстрації, разом з дочкою ОСОБА_5
Згідно відповіді Стрийської районної державної адміністрації на запит старшого державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Федоришин Н.С., вбачається, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» та з метою захисту прав та інтересів дітей, комісія з питань захисту прав дитини Стрийської райдержадміністрації, вважала за доцільне зберегти право користування житлом по АДРЕСА_1 за неповнолітньою ОСОБА_5, 04.06.2011р.народження, а відтак орган опіки та піклування не надав дозвіл на реалізацію майна.
Згідно зі ст. 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини»в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
Згідно ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання. Дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їх майна. У разі визнання батьків або одного з них рішенням суду безвісно відсутніми дитина має право на утримання за рахунок їх коштів і майна. Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.
Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви старшого державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Федоришин Н.С., яка полягала у стягненні на нерухоме майно боржника ОСОБА_3, оскільки заявником не було доведено факту ухилення боржника від зобов'язань визначеного судовим рішенням, а твердження стягувача про можливість лікування за кордоном і що таке запрошення є, суду не надано. Крім того, зважаючи на те, що задовольняючи заяву, суд своїм рішенням міг би привести до звуження обсягу існуючих майнових прав дітей та/або порушення охоронюваних законом їх інтересів.
Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 09 жовтня 1979 року в справі Ейрі (п. 24), рішення від 13 травня 1980 року в справі Артіко проти Італії (п. 35), рішення від 30 травня 2013 року в справі НаталіяМихайленко проти України (п. 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви.
Керуючись ст.435 ЦПК України суд, -
В задоволенні заяви Старшого державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про встановлення або зміну способу виконання рішення Стрийського міськрайонного суду від 22.08.2017р. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_3, яке знаходиться по АДРЕСА_1 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, через суд першої інстанції, протягом 15 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Р. Т. Шрамко