Справа № 453/599/18
№ провадження 1-кп/453/99/18
11.09.2018 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ;
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
з участю прокурора ОСОБА_4 ;
обвинуваченого ОСОБА_5 ;
захисника-адвоката ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, працюючого робітником у ЗОШ І-ІІІ ступеня с. Труханів, раніше не судимого, у 2018 році притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-
ОСОБА_5 , 07 травня 2018 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, знаходячись біля свого житлового будинку в АДРЕСА_1 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень своїй тещі ОСОБА_7 , під час словесного конфлікту, який виник на грунті раптово виниклих неприязних відносин, схопив останню своїми двома руками за її руки та умисно штовхнув в бік від себе, внаслідок чого вона впала лівою стороною тіла до кам'яної клумби. Після цього він, знаходячись біля ОСОБА_7 , яка лежала біля кам'яної клумби, умисно наніс їй удар ногою в область лівого кульшового суглобу. Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синців і саден на голові та тілі, які, згідно висновку експерта №47 від 11 травня 2018 року, відносяться то легкого тілесного ушкодження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 своєї вини не визнав та пояснив, що дійсно 07 травня 2018 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, знаходячись біля свого житлового будинку в АДРЕСА_1 , у нього виник словесний конфлікт із тещою ОСОБА_7 , під час якого він штовхнув останню своїми двома руками в бік від себе, внаслідок чого вона впала до кам'яної клумби, оскільки вона била його палкою і він захищався. Коли теща впала то він її ногою не копав і умислу на спричинення їй тілесних ушкоджень не мав. Кається у тому, що штовхнув тещу.
Незважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_5 своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, його вина повністю та обєктивно стверджується наступними дослідженими по справі доказами.
Показами потерпілої ОСОБА_7 , даними нею в судовому засіданні про те, що вона є інвалідом 2-ї групи. Обвинувачений ОСОБА_5 є її зятем. На протязі останніх років між ними час від часу виникають сварки, під час яких він неодноразово погрожував фізичною розправою, обзивав її нецензурними словами. На початку 2018 року її зять притягався до адміністративної відповідальності за насильницькі дії по відношенню до неї. Окрім того вказала, що 07 травня 2018 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, вона перебувала біля свого житлового будинку в АДРЕСА_1 . Біля будинку був її зять ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння. В цей час між ним та його дружиною ОСОБА_8 , яка є її дочкою, безпричинно виникла сварка, в ході якої ОСОБА_5 почав її бити рукою в лице. З метою захисту своєї дочки вона милицею почала відганяти ОСОБА_5 і між ними виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 схопив її своїми двома руками за її руки та умисно штовхнув в бік від себе, внаслідок чого вона впала лівою стороною тіла до кам'яної клумби. Після цього ОСОБА_5 підійшов до неї та умисно наніс удар ногою в область лівого кульшового суглобу. Коли він її вдарив у ногу то вона лежала на землі.
Показами свідка ОСОБА_8 , даними в судовому засіданні про те, що 07 травня 2018 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, вона знаходилась біля житлового будинку в АДРЕСА_1 . На подвір'ї перебував її чоловік ОСОБА_5 , який був у стані алкогольного сп'яніння, та її матір ОСОБА_7 .. Між ними виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 вдарив її рукою в лице та копнув, від чого вона впала. Коли вона піднімалась то бачила як її чоловік ОСОБА_5 штовхнув ОСОБА_7 , від чого вона впала на кам'яну клумбу. Після цього ОСОБА_5 підійшов до лежачої на землі ОСОБА_7 та умисно наніс їй ногою один удар по нозі, знаючи що її мама є інвалідом 2-ї групи і що вона перенесла операцію на ногу. Вказала також, що обвинувачений ОСОБА_5 постійно вчиняє сварки із ОСОБА_7 .
Показами свідка ОСОБА_9 даними нею в судовому засіданні про те, що 07 травня 2018 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, вона знаходилась в середині житлового будинку в АДРЕСА_1 . На подвір'ї перебував її батько ОСОБА_5 , який був у стані алкогольного сп'яніння, та її бабця ОСОБА_7 . В цей момент вона почула крики на подвір'ї. Коли вона вийшла на подвір'я то побачила, що її мама піднімається із землі а бабця ОСОБА_7 лежить на клумбі. Як їй стало відомо її тато побив маму ОСОБА_8 та бабцю ОСОБА_7 . Вона не бачила чи ОСОБА_5 бив бабцю ОСОБА_7 та маму ОСОБА_10 .
Висновком експерта ОСОБА_11 №47 від 11 травня 2018 року, згідно якого у ОСОБА_7 , 1956 року народження, виявлено: синці і садна на голові і тілі, які утворилися від дії тупих предметів та тупих предметів із обмеженою контактуючою поверхнею, можливо 07 травня 2018 року. Синці і садна, усі разом та кожне окремо є легким тілесним ушкодженням.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 15 травня 2018 року, проведеного з участю потерпілої ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 , та фототаблицею до нього, згідно якого потерпіла ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_8 розказуючи показали, що 07 травня 2018 року ОСОБА_7 сиділа на лавці, що знаходиться на її присадибній ділянці у с. Труханів, Сколівського району Львівської області. До неї підійшов зять ОСОБА_5 та безпричинно почав обзивати її нецензурними словами. В ході конфлікту він почав кидатися на неї, однак в той момент вибігла ОСОБА_8 , яка не дозволила ОСОБА_5 приблизитись до ОСОБА_7 . Тоді ОСОБА_5 наніс удар ОСОБА_8 після чого підійшов до ОСОБА_7 , взяв її за обидві руки та штовхнув з такою силою, що остання відлетіла на відстань приблизно двох метрів та вдарилась лівою частиною тіла об кам'яну клумбу, після чого ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7 , яка в той момент лежала на землі біля клумби та копнув останню в ліву ногу, що підтверджує ОСОБА_8 .
Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у п. 40 рішення у справі № 34006/06 від 25 лютого 2016 року «Зякун проти України», п. 54 рішення у справі № 75520/01 від 06 грудня 2007 року «Козинець проти України» зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Оцінюючи вищеописані досліджені в судовому засіданні докази, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд визнає їх належними і допустимими доказами, оскільки такі докази знаходяться в об'єктивному взаємозв'язку, нічим не спростовані, передбачені як джерела доказування КПК України та зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством, а відтак суд вважає повністю доведеним факт вчинення злочину та винуватість обвинуваченого у вчиненні злочинних дій.
Суд вважає, що дії ОСОБА_5 у умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження - вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 125 КК України, оскільки він умисно наніс потерпілій легкі тілесні ушкодження.
При визначенні міри покарання ОСОБА_5 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, а також той факт, що він не визнав свою вину. Суд також бере до уваги висновок органу пробації.
Обтяжуючих вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, передбачених ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Пом'якшуючих вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, передбачених ст. 66 КК України, суд не вбачає.
Суд не бере до уваги пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 з приводу того, що умислу на спричинення тещі ОСОБА_7 тілесних ушкоджень немає, оскільки такі відомості спростовуються висновком експерта, поясненнями потерпілої ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8 та протоколом проведення слідчого експерименту.
Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
З урахуванням наведених обставин, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ч.1 ст. 125 КК України у вигляді громадських робіт.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити покарання у вигляді 100 (сто) годин громадських робіт.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через Сколівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції
Суддя Сколівського
районного суду Львівської області ОСОБА_12