Справа № 450/1798/17 Провадження № 2-а/450/20/18
"04" травня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Данилів Є.О.
при секретарі Ориняк Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Львів, інспектора взводу ОДДЗ бат. № 2 УПП у м. Львові ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
30.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Львів, інспектора взводу ОДДЗ бат. № 2 УПП у м. Львові ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР №549177 від 05.03.2017р. про притягнення мене ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 05.03.2017р. на 19км. +500м. автодороги Львів-Шегині М-11 відповідач 2 виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР №549177 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 425 грн., за порушення ч.2 ст.122 КУпАП. Згідно вказаної постанови зазначено, що 05.03.2017р. о 16 год 15 хв. на автодорозі Львів-Шегині М-11 19 км. +500м. ОСОБА_1 керуючи автомобілем Тойота р.н. НОМЕР_1 здійснив обгін ближче 100м. до пішохідного переходу поза населеним пунктом, чим порушив п. 14.6.в ПДР України. Про вказану постанову позивачу нічого не було відомо, про існування такої дізнався після отримання її копії в ДВС. Із вказаною постановою позивач незгідний повністю, оскільки така винесена всупереч вимогам Закону, без належних на те доказів у справі, а тому являється незаконною та підлягає скасуванню. Так в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач нібито здійснив обгін ближче 100м. до пішохідного переходу. Однак вказане твердження не відповідає дійсним обставинам справи. Так дійсно у вказаний день та час позивач був зупинений патрульним поліції. Однак коли поцікавився причиною зупинки то інспектор почав нервувати і повідомив, що позивач здійснив заборонний маневр при цьому який саме не повідомив, позивач заперечив даний факт, оскільки жодного порушення не вчиняв. При цьому інспектор не складаючи в присутності позивача жодного документу його відпустив. Окрім цього при винесенні постанови про вчинення адміністративного порушення працівник ДАІ не здобув достатніх доказів, що правопорушення мало місце взагалі, не залучив двох понятих котрі б могли підтвердити факт порушення та його відмову від підпису процесуального документу, тобто притягнув позивача до відповідальності незаконно, не маючи на те жодних підстав. Також в постанові не вказано чи здійснено обгін транспортного засобу із виїздом на смугу зустрічного руху чи без даного виїзду, не зазначено обгін якого транспортного засобу вчинено, не встановлено водія даного автомобіля та не отримано в нього пояснення, не зазначено яким чином встановлено відстань від автомобіля до пішохідного переходу, що в свою чергу ставить під сумнів законність дій інспектора ДАІ та підтверджує відсутність порушення взагалі. На підставі наведеного просить позовні вимоги задоволити.
Ухвалою від 03.07.2017 року відкрито провадження по справі.
04.05.2018 року позивачем подано заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, свого представника в судове засідання не направили, відзиву на адміністративний позов, заперечень та доказів на заперечення позовних вимог суду не надали а тому суд розглянув справу у відсутності відповідачів на підставі доказів, що знаходяться у справі, відповідно до вимог ч.3 ст.205 КАС України.
Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників процесу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову виходячи із наступного.
Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захистшляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як вбачається, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії АР 549177 від 05.03.2017 року, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення та притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Зі змісту ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідальність за цією статтею настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При вирішенні спору, суд враховує, що згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Натомість відповідачі в судове засідання не з'явилися, жодних доказів на підтвердження правомірності винесеної постанови суду не надали. Дані обставини не були спростовані відповідачем письмовим відзивом, тобто суду не було представлено доказів в підтвердження обставин, викладених в постанові по справі про адміністративне правопорушення.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, відповідачем на підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП не надано, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 79, 91, 246, 250, 286 КАС України, ст. ст. 251, 254-257, 280, 288, 293 КУпАП, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії АР № 549177 від 05.03.2017р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване неавтоматичному режимі, винесену інспектором взводу ОДЗЗ бат. № 3 УПП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського адміністративногоапеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання його копії.
СуддяОСОБА_3