Справа № 449/422/18
(заочне)
"24" вересня 2018 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
судді Гуняк О.Я.,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів ,
ОСОБА_2 звернулася із позовом до ОСОБА_3 про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування позову покликаються на те, що з відповідачем ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 03.05.2001року, від шлюбу в них народилося двоє дітей: ОСОБА_4, 30.12.2002р.народження та ОСОБА_5, 06.07.2005р.народження. Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 20.01.2015року шлюб між ними розірвано. Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 13.08.2015р. зобов'язно ОСОБА_3 сплачувати на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 600 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 20.03.2015року до досягнення дітьми повноліття. Звертає увагу суду на те, що з березня 2015року відповідач аліменти не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість по аліментах в сумі 43 200грн. Вважає, що загальна сума неустойки (пені) за несплату аліментів за період 0.03.2015р. по 20.02.2018р. становить 13 152 грн. В обґрунтування позову покликається на вимоги ст.ст. 180,196 СК України, постанову Верховного суду України від 16 березня 2016року в справі №6-2589цс15 та просить такий задовольнити.
В судове засідання позивач не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток. Однак, від позивача надійшла заяви, згідно якої позов підтримує в повному обсязі та просить розглядати дану цивільну справу за її відсутності (а.с.23) .
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток, про причини неявки суд не повідомив (а.с.16,19,23)
А тому, зі згоди позивача, на підставі ст. 280 ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши обставини справи, оцінивши в сукупності досліджені докази, вирішую спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 20.01.2015р. розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.8).
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 13.08.2015року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, 30.12.2002р.н. на ОСОБА_5, 06.07.2005р.н. в розмірі 600 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 20.03.2015року до досягнення дітьми повноліття (а.с.9).
Згідно свідоцтв про народження, серії 1-СГ №019433 від 19.07.2005р. та серії 1-СГ №271487 від 14.01.2003р. батьками ОСОБА_5, 06.07.2005р.н. та ОСОБА_4,30.12.2002р.н. є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.10,11).
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180 СК України)
Згідно ч. ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами України окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська материнства та стягнення аліментів», що надавала роз'яснення аналогічних до спірних правовідносин, - передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості. При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати. Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена ст.196 СК санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.
Згідно розрахунок заборгованості зі сплати аліментів здійснений державним виконавцем Личаківського ВДВС м. Львова (а.с.13) заборгованість у відповідача почала виникати з березня 2015 року до лютого 2018 року та становить 43200 грн.
Що стосується здійснених розрахунків пені зі сплати аліментів, то такий здійснений позивачем, відповідно до правових позицій Верховного Суду України, якими роз'яснено порядок застосування ст. 196 СК України (в редакції до 8.07.2017 року), а саме у постановах, які прийняті в порядку п.1 ч.1 ст. 355 ЦПК України та є обов'язковими до застосування, зокрема, у справах: № 6-94цс15 від 1 липня 2015 року; № 6-300цс16 від 16 березня 2016 року; № 6-535цс16 від 1 червня 2016 року; № 6-1477цс15 від 3 лютого 2016 року; № 6-2022цс15 від 25 листопада 2015 року; № 6-2589цс15 від 16 березня 2016 року та інших.
Крім цього, слід вказати на те, що розрахунок зі сплати аліментів у період з 8.07.2017 року з врахуванням нової редакції статті 196 СК України мав би вказати на значно більший розмір пені зі сплати аліментів, оскільки відповідно до нової редакції статті пеня розраховується від дня прострочення до дня їх повного погашення або до дня ухвалення рішення судом, а не обмежується місяцем, у якому аліменти не були сплачені, як розраховувалась пеня до цього.
Однак, зважаючи на позицію позивача та здійснення нею розрахунку лише за період прострочення кожного з платежу у межах одного місяця суд при розгляді справи не вправі здійснювати таке нарахування, оскільки вказане слід вважати виходом за межі позовних вимог.
Зважаючи на вказане слід констатувати, що з вини відповідача виникла заборгованість по сплаті аліментів, яка не спростована, жодних доказів поважності причин виникнення заборгованості не наведено та доказів цього не представлено.
Зважаючи на наведене з нього підлягає стягненню пеня, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку, у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, розмір якої визначений належним чином позивачем.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за несплату аліментів в розмірі 13 152 (тринадцять тисяч сто п'ятдесят дві) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Позивач:
ОСОБА_2, Львівська область, Перемишлянський район,
м. Бібрка, вул. Б. Лепкого,2/6, ІПН:НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_3, Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Шевченка,56
Суддя ОСОБА_6