441/1118/18 2/441/617/2018
28.09.2018 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Українець П.Ф.
з участю секретаря Петрик-Ключник М.Є.
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду у м. Городок Львівської обл. справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу-
сторони в шлюбі з 11.06.2016р., мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_1 11.07.2018р. звернувся з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вимоги мотивував в основному тим, що спільне життя з відповідачкою не склалось через відсутність взаєморозуміння, тому вони припинили подружні стосунки, близько восьми місяців спільно не проживають, збереження сім'ї неможливе, просив розірвати шлюб.
В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, 28.09.2018р. подав заяву в якій, покликаючись про припинення подружніх стосунків з відповідачкою, настоює на розірванні шлюбу, від стягнення судових витрат з відповідачки відмовився, просив також про розгляд справи у його відсутність (а.с.22).
Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явилась, 28.09.2018р. подала заяву у якій позов визнала, зазначила, що одинадцять місяців з відповідачем не проживають, примирення між ними неможливе, просила розірвати шлюб, справу розглядати у її відсутності (а.с.23).
Оскільки сторони в підготовче засідання не з'явились, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, фіксація судового процесу технічними засобами згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Враховуючи, що відповідачка 28.09.2018р. подала заяву у якій позов визнала, суд з огляду на положення ч. 3 ст. 200 ЦПК України, ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Із змісту позову та заяв сторін від 28.09.2018р., із свідоцтва про шлюб та копії свідоцтва про народження (а.с. 2-3, 5, 7) убачається, що сторони в шлюбі з 11.06.2016р., мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, одинадцять місяців спільно не проживають.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 р., чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3 і 4 ст. 56 вказаного Кодексу передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007р. зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюб суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже, регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Позивач ОСОБА_1, як убачається із змісту позову та його заяви від 28.09.2018р. (а.с.2-3, 23), не бажає поновлювати сімейні стосунки з відповідачкою, настоює на розірванні шлюбу.
Відповідачка ОСОБА_2, як убачається із її заяви від 28.09.2018р. (а.с.23), заперечує можливість примирення з позивачем та відновлення сімейних стосунків, теж просить про розірвання шлюбу.
Ураховуючи наведене та інші фактичні взаємини подружжя ОСОБА_2, що збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, а також той факт, що примушування сторін до збереження шлюбних відносин порушуватиме їх права на особисту свободу, суд задоволює позов.
Наявність у сторін малолітньої дитини суд оцінює, як обставину, що заслуговує уваги, але з огляду на вищенаведене, не перешкоджає прийняттю рішення про розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 112 СК України, суд -
позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3., що зареєстрований 11.06.2016р. Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Львівській обл., актовий запис № 1146 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів, з дня проголошення, через Городоцький районний суд Львівської обл. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Українець П.Ф.