Справа № 461/4141/18
Провадження № 1-кс/461/8331/18
Іменем України
03.10.2018 м.Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши в режимі відеоконференції клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, -
Підозрюваний ОСОБА_4 звернувся до Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відсутні, відпала потреба у застосування такого суворого запобіжного заходу. Він має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, у нього на утриманні малолітня дитина та батько похилого віку.
ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти клопотання. Просив в задоволенні клопотання відмовити.
Заслухавши думку підозрюваного та його захисника, думку прокурора, дослідивши наявні матеріали справи приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Підозрюваний ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді саме з таким клопотанням, яке передбачено ст. 201 КПК України.
29.06.2018 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12018140290000382 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 . Клопотання було задоволене. Застосувано до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 27.08.2018 року включно.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_7 від 21.08.2018 р. строк тримання під вартою підозрюваному продовжений до 19.10.2018 р. включно.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру 29.06.2018 р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що є особливо тяжким злочином.
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 стверджується дослідженими під час обрання запобіжного заходу доказами. При цьому слідчий суддя зазначав в ухвалі про обрання запобіжного заходу, що докази є належними та допустимими, достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , оскільки існують факти, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
Прокурором доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).
ОСОБА_4 має на утриманні малолітню дитину та батька похилого віку. Але він не працює, не має постійного джерела доходу, що свідчить про відсутність достатньо міцних соціальних зв'язків. Раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Останній раз вироком Залізничного районного суду м. Львова за ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 222, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 309 КК України до 11 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 08.12.2017 р. За день до повідомлення про підозру намагався здійснити втечу шляхом перетину державного кордону України. У разі визнання винуватим ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до пятнадцяти років і це може стимулювати підозрюваного до втечі.
Все вищезазначене в сукупності підтверджує ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, а також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу, свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування і схилити їх до зміни даних ними показань, що підтверджується насильницьким характером злочину, в якому ОСОБА_4 підозрюється.
Також прокурор довів ризик того, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речові докази, які можуть підтверджувати його незаконну діяльність. Даний ризик обґрунтовується тим, що на даний час не встановлено місця знаходження знаряддя вчинення кримінального правопорушення, яке має доказове значення для кримінального провадження.
Суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тому, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Доводи підозрюваного та його захисника по суті ґрунтуються на незгоді із мотивами ухвали слідчого судді при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Окрім факту утримання підозрюваним малолітньої дитини - відсутні такі нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу та продовженні строку його дії. Сам по собі факт утримання малолітньої дитини - не свідчить про наявність достатньо міцних соціальних зв'язків. Тому законних підстав для задоволення клопотання підозрюваного - слідчий суддя не вбачає і в задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 201 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1