Якимівський районний суд Запорізької області
іменем України
Справа № 330/1293/18
2/330/483/2018
"02" жовтня 2018 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Куценко О.О.
при секретарі - Павленко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод користування житловим будинком,
Позивач звернувся в суд з позовом в якому вказав, що він є власником будинку АДРЕСА_1. В зазначеному будинку позивач мешкає сам. В квітні 1997 року відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою будинку позивача, деякий час проживав в будинку, але на протязі останніх дванадцяти років відповідач ОСОБА_2 за адресою своєї реєстрації не проживає, фактично втратив родинні зв'язки із своїм батьком, стосунків із ним не підтримує. Продовжуючи бути зареєстрованим за адресою будинку, відповідач перешкоджає позивачу користуватись своєю власністю оскільки позивачу нараховують комунальні платежі відповідно до зареєстрованих осіб, позивач не може оформити житлову субсидію тощо. Будь-які договірні відносини щодо користування житловим приміщенням між позивачем та відповідачем відсутні, відповідач не є членом сім'ї позивача в сенсі вимог ст.64 Житлового Кодексу України та Сімейного Кодексу України. В добровільному порядку відповідач зніматись з реєстраційного обліку за адресою будинку, який належить позивачу, не бажає у зв'язку з чим позивач звертається до суду за захистом своїх прав.
В зв'язку з чим, просить суд, визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача ОСОБА_2 не чинити перешкод позивачу у здійсненні ним свого права користування належного йому будинком АДРЕСА_1, який належить позивачу.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про місце, час проведення судового засідання, про причини не явки суд не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги позивачки, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 12 вересня 1988 року, ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1. В квітні 1997 року, відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований в будинку, що належить позивачу. Однак на протязі останніх дванадцяти років відповідач за адресою реєстрації не проживає.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України). У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном у вигляді житлового приміщення, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод.
Згідно з ч. 1,2 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно д ост. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Виходячи з того, що Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71,72,116,156 ЖК України;ст. 405 ЦК України).
Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі N 6-57цс11.
В частині заявленої позивачем вимоги, щодо зобов'язання відповідача не чинити перешкоди у здійсненні ним свого права користування будинком, вона не може бути задоволена, оскільки позивачем не надано доказів, що на цей час відповідач будь-яким чином чинить перешкоди позивачу у здійсненні ним свого права користування.
За таких обставин суд вважає, що позові вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. 319, 391, ч. 2 ст. 405 ЦК України
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод користування житловим будинком - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте по письмовій заяві відповідача, яка може бути подана до Якимівського районного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня проголошення цього рішення.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: