Справа № 336/2852/18
Р І Ш Е Н Н Я Пр. № 2/336/1904/2018
19 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі головуючого судді Щасливої О.В.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та коштів на утримання дружини, -
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на неповнолітню дитину.
В заяві вказує, що з відповідачем знаходиться у зареєстрованому шлюбі з 23.09.2016 року. Від спільного життя мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на утриманні позивачки.
Відповідач не бажає в добровільному порядку надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини із всіх доходів батька щомісяця, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до її повноліття.
Сторони до суду не з'явилися, однак надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Позивачка на задоволенні позову наполягала. Відповідач позов визнав повністю, суду заперечень не надав.
З'ясувавши обставини справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я й матеріальне становище дитини, а також платника аліментів, наявність у нього непрацездатних батьків, інших дітей.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З огляду на правовідносини сторін з урахуванням наведеної норми процесуального закону суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує нічиїх прав, свобод та інтересів, тому знаходить всі підстави для прийняття визнання позову.
Суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору в сумі 704,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180,182, 183 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 77-82, 141, 206, 259, 263-265, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІПН - НОМЕР_1), уродженця м. Запоріжжя, місце роботи - не відоме, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІН НОМЕР_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини із всіх доходів батька щомісяця, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 травня 2018 р., до його повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2судовий збір в сумі 704,80 грн. в доход держави.
Допустити негайне виконання рішення, але не більш ніж за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Щаслива