02.10.2018
ЄУН № 337/2834/18
Провадження № 1-м/337/3/2018
02 жовтня 2018 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хортицького районного суду м. Запоріжжя клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України у відношенні громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Промишленного районного суду м. Курськ від 28 червня 2017 року за ч.3 ст. 30, п.«г» ч.4 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації до 6 років позбавлення волі, -
встановив:
До Хортицького районного суду м. Запоріжжя від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про приведення у відповідність із законодавством України вироку Промишленного районного суду м. Курськ від 28 червня 2017 року у відношенні громадянина України ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що 25 травня 2018 року наказом Міністерства юстиції України № 1642/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 606 КПК України, ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 16.03.2018 року за №06-34168/18.
Зі змісту вказаного клопотання вбачається, що ОСОБА_4 засуджено вироком Промишленного районного суду м. Курськ до покарання у вигляді 6 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 30, п.«г» ч.4 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, а саме: замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням електронних та інформаційно-телекомунікаційних мереж, за попередньою змовою групою осіб, у великому розмірі, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.
ОСОБА_4 відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія №9 УФСВП Росії по Курській області», кінець строку відбування покарання 20.03.2023 року.
Останнє відоме місце проживання ОСОБА_4 в Україні: АДРЕСА_1 .
До клопотання додано на розгляд документи згідно переліку, передбаченого ч.2 ст. 610 КПК України.
В судове засідання представник заявника не з'явився, в клопотанні просив розгляд справи провести за відсутності представника Міністерства юстиції України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, привести вирок суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, а також розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.
Згідно ч.1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні, або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.
За ч.1ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Суд, виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч.3 ст. 603 КПК України, якою на суд покладено обов'язок встановити, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідними положеннями КПК України, зазначає, що в Україні діє Закон України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб 1983 рік» від 22.09.1995 р. №337/95-ВР.
Зазначена Європейська конвенція, згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 № 1906-IV, є частиною національного законодавства і застосовується у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Враховуючи, що дотримані умови передачі, визначені ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 р., ОСОБА_4 є громадянином України, вирок суду Російської Федерації, яким його засуджено, набрав чинності та є остаточним рішенням, строк покарання який має відбувати засуджений більше шести місяців, засуджений згоден на передачу в Україну для подальшого відбування покарання, кримінальне правопорушення на підставі якого було винесено вирок, є кримінальним злочином згідно із законодавством України та був би кримінальним злочином у разі вчинення на її території; а також те, що і держава винесення вироку Російська Федерація, і держава виконання вироку Україна, згодні на передачу засудженої особи, суд дійшов висновку про приведення вироку у відповідність із законодавством України.
Так, ОСОБА_4 засуджено вироком Промишленного районного суду м. Курськ від 28 червня 2017 року, визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 30 та пунктом «г» частини 4 статті 228.1 Кримінального кодексу РФ та призначено йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі, з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму. Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_4 період його перебування під вартою з 21 березня 2017 року по 28 червня 2017 року.
Вирок суду відповідно до ст. 390 Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації від 18.12.2001р. № 174-ФЗ (зі змінами) набрав законної сили. ОСОБА_4 згідно довідки про частину відбутого та не відбутого покарання, відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія №9 УФСВП Росії по Курській області», та станом на 20 грудня 2017 року відбув 8 місяців 29 днів позбавлення волі, не відбута частина покарання 5 років 3 місяців позбавлення волі, кінець строку відбування покарання 20 березня 2023 року.
Останнє відоме місце проживання ОСОБА_4 в Україні - АДРЕСА_1 . За паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданим 16 жовтня 2008 року Хортицьким РВ УМВС України в Запорізькій області, відповідно до ст. 3 Закону України «Про громадянство України» він є громадянином України.
Пунктом «b» частини 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 року визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.
Пунктом «d» статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.
Згідно з ч.3 ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави. Згідно п.п.1, 2 ч.4 ст. 610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним Законом України. Якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті КК України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.
Пункт «г» ч.4 ст.228.1 КК Російської Федерації відповідає ч.2 ст.307 КК України (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб) за якою передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.
Частині 3 ст. 30 КК Російської Федерації відповідає ч.3 ст.15 КК України, яка визначає, що замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила всіх дій, які вважала необхідним для доведення злочину до кінця.
При призначені покарання ОСОБА_4 Промишленний районний суд м. Курськ врахував обставини, які пом'якшують покарання, а саме повне визнання ним вини, щире каяття, відсутність судимостей, задовільні характеристики, його стан здоров'я.
Приводячи вирок у відповідність із законодавством України судом встановлено, що вчинене ОСОБА_4 на території РФ діяння визнається злочином і на території України у зв'язку з чим йому має бути визначено строк покарання у вигляді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна, оскільки такий додатковий вид покарання вироком російського суду не було призначено.
За вироком Промишленного районного суду м. Курськ від 28 червня 2017 року визначено відбування покарання у виправній колонії суворого режиму. Слід зазначити, що визначення судом виду кримінально-виконавчої установи, в якій належить відбувати покарання засудженому, діючим законодавством України не передбачено.
Крім того, вироком Промишленного районного суду м. Курськ від 28 червня 2017 року зараховано в строк відбування ОСОБА_4 призначеного покарання період його перебування під вартою з 21 березня 2017 року по 28 червня 2017 року. Вирок російського суду набрав законної сили 24 липня 2017 року.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, в редакції чинній на час попереднього ув'язнення ОСОБА_4 , попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
При вирішенні питання про зарахування строку попереднього ув'язнення суд враховує положення ч.2 ст.4, ст. 5 КК України та зазначає, що період перебування ОСОБА_4 під вартою з 21 березня 2017 року по 28 червня 2017 року є попереднім ув'язненням та має бути зарахований у строк відбування покарання виходячи відповідно до ч.5 ст.72 КК України (до внесення змін Законом № 2046-VIII) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, оскільки дане положення поліпшує становище особи. Строк відбуття покарання слід рахувати з дня затримання з 21 березня 2017 року.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, ч.4 ст. 68, ч.5 ст. 72, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 307 КК України, Законом України «Про попереднє ув'язнення», ст.ст. 609-610 КПК України, ст. ст. 3, 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, суд, -
Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Промишленного районного суду міста Курськ від 28 червня 2017 року у відповідність із законодавством України у відношенні громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Привести вирок Промишленного районного суду міста Курськ від 28 червня 2017 року, яким ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 30 та п.«г» частиною 4 статті 228.1 Кримінального кодексу РФ та призначено йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі, у відповідність із законодавством України.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, засудженим у відповідності із законодавством України за ч.3 ст.15, ч.2 ст.307 КК України із застосуванням покарання у виді 6(шести) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання 21 березня 2017 року.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 21 березня 2017 року по 28 червня 2017 року включно, який провести з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд міста Запоріжжя протягом семи днів з дня її проголошення, а особами, які не брали участь у справі, в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя: