328/1925/18
03.10.2018
2/328/861/18
іменем України
03 жовтня 2018 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Андрущенка О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Гончарук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Токмак цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування свого позову зазначив, що він є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 04.06.1996 року, яке зареєстровано в Токмацькому бюро технічної інвентаризації.
Разом з позивачем в будинку зареєстрований його син ОСОБА_2 - відповідач по справі. ОСОБА_2 зареєстрований в будинку позивача, але фактично, з 2015 року там не проживає.
Добровільно знятися з реєстраційного обліку відповідач не бажає, у зв'язку з чим позивач змушений нести додаткові витрати на оплату комунальних послуг та не може розпоряджатися належним йому майном у повному обсязі, через що змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Позивач в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягав, просив визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав. Суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 223 ЦПК України та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 04.06.1996 року, яке зареєстровано в Токмацькому бюро технічної інвентаризації, реєстровий номер № 7545.
Відповідно до довідки про склад сім'ї № 80 від 23 липня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 разом з позивачем зареєстрований його син ОСОБА_2, але фактично там з 2015 року не проживає.
Факт реєстрації відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, також підтверджується даними відділу реєстрації виконавчого комітету Токмацької міської ради від 02 серпня 2018 року № 10-06/2845.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
ОСОБА_2 являється повнолітньою особою, договір найму житла між позивачем та відповідачем не укладався.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що призводить до втрати членів сім'ї права користування помешканням.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житлом за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрація місця проживання особи здійснюється органом реєстрації на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»), в зв'язку з відсутністю клопотання позивачки щодо стягнення з відповідачки сплаченого судового збору, судом дане питання не вирішується.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 223, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком за адресою: АДРЕСА_1.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного сулу Запорізької області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя