Справа № 323/2436/18
Провадження № 2/323/725/18
01.10.2018 року м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючої судді -Гуцал О.П.,
при секретарі -Лукіній А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -
14.08.2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, зазначивши, що з 15.05.2000 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем. Наказом від 29.03.2018 року позивача було звільнено за п.1 ст.36 КЗпПУ за згодою сторін. В день звільнення підприємство відповідача не провело остаточний розрахунок із позивачем. З урахуванням порушень діючого законодавства України з боку ПАТ «Запоріжжяобленерго», позивач просить стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 38706,79 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 16284,40 грн.
Ухвалою суду від 15.08.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
04.09.2018 року надійшов відзив на позовну заяву, згідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог. Вказує, що сума заборгованості, вказана позивачем є сумою без урахування податків та зборів. Також зазначили, що кількість робочих днів за період з 30.03.2018 року по 07.08.2018 року складає не 88 робочих днів, а 87 робочих днів. Крім цього зазначено, що витрати на правничу допомогу не підтверджені належними документами та є неспівмірними із складністю справи.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що у довідці, яку він надав до позовної заяви суму заборгованості по заробітній платі зазначено з урахуванням податків та зборів, тому доводи відповідача в цій частині є безпідставними.
Ухвалою суду від 12.09.2018 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у відповідача довідку про середньоденну заробітну плату позивача.
Від позивача та його представника надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують.
В сьогоднішнє судове засідання не з'явився представник відповідача, який належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки 17.09.2018 року. Будь-яких заяв від відповідача не надходило, причини неявки суду не відомі.
Згідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, який належним чином повідомлений про судове засідання, однак не повідомив причин своєї неявки.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжжяобленерго» з 15.05.2000 року, остання посада на підприємстві - водій автотранспортних засобів.
30.03.2018 року ОСОБА_3 звільнено за згодою сторін за п.1 ст. 36 КЗпП України, про що було видано наказ № 1265-к від 29.03.2018 року та внесено запис до трудової книжки під № 15.
Виходячи із повідомлення, виданого ПАТ «Запоріжжяобленерго» позивачеві при звільненні, з вересня 2017 року відповідач не в повному обсязі виплачував позивачу заробітну плату.
На день звільнення позивача, борг ПАТ «Запоріжжяобленерго» по заробітній платі складав 38706,79 грн., що підтверджується довідкою № 305 від 30.03.2018 року.
Із вказаної довідки вбачається, що розміри сум вказані до виплати з урахуванням відрахувань всіх податків та зборів. Це підтверджує також зазначення в довідці суми нарахованої заробітної плати за березень 2018 року в розмірі 10003,10 грн, з цієї суми відраховано грошову компенсацію за всі не використані дні щорічної відпустки в розмірі 757,41 грн. та утримання податків та зборів в розмірі 1991,23 грн., тобто за вирахуванням вказаних сум сума до виплати склала 7254,46 грн. (10003,10-757,41-1991,23=7254,46), що і вказано в обох довідках.
У довідці, наданій відповідачем до відзиву на позовну заяву, зазначено, що станом на 29.08.2018 року заборгованість перед позивачем складає 38706,79 грн., і вказана сума також вказана до виплати, тобто з урахуванням відрахувань всіх податків та зборів.
Тому суд відхиляє доводи відповідача про те, що вказана сума заборгованості вказана без урахування податків та зборів.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче визначеної законом. Право на своєчасне отримання винагороди за працю захищається законом.
Суд визнає бездіяльність відповідача, а саме не виплату заробітної плати, незаконною, такою що порушує конституційне право ОСОБА_3 на своєчасне отримання винагороди за працю.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, який не перевищує 14 календарних днів. Згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що підлягають до сплати, проводиться в день звільнення.
Судом встановлено, що на час звільнення позивача відповідач не провів з ним розрахунок.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП України).
Пленум Верховного Суду України в п. 20 Постанови № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року роз'яснив, що суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Згідно до довідки ПАТ «Запоріжжяобленерго», середньоденна заробітна плата позивача складала 389,95 грн.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.
Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року та від 01 березня 2017 року.
В період часу з 31.03.2018 року по 07.08.2018 року (день звернення позивача до суду) кількість робочих днів становить 88 днів.
Середньоденна заробітна плата позивача складала 389,95 грн. Тому за період часу з 31.03.2018 року по 07.08.2018 року сума середнього заробітку за весь період затримки розрахунку складає 34315,60 грн. (389,95 грн.*88 днів=34315,60 грн.) без урахування всіх податків та зборів.
Згідно до ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки позивач не звертався до суду із заявою про збільшення позовних вимог, то суд на підставі ст.13 ЦПК України вирішує справу в межах позовних вимог, та не має права виходити за межі заявленої суми середнього заробітку.
У зв'язку із зазначеним, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як законні та обґрунтовані.
Керуючись ст.ст. 43, 124 Конституції України, ст.ст. 47, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (ЄДРПОУ 00130926) на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в сумі 38706,79 грн. та середній заробіток період затримки розрахунку з 31.03.2018 року по 07.08.2018 року в сумі 16284,40 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.П. Гуцал