1Справа № 335/3491/18 2/335/1300/2018
27 вересня 2018 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Соболєвої І.П.,
за участю секретаря судового засідання Хома Д.М.,
розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження зі викликом (повідомленням) учасників справи в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б, цивільну справу за позовом комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості,
Комунальне підприємство «Водоканал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення боргу по оплаті за воду і послуги каналізації, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1, та користуються послугами КП «Водоканал», а тому зобов'язані щомісяця проводити оплату за спожиту воду і послуги каналізації. Однак, відповідачі всупереч вимогам ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України (далі - ЖК України), не в повному обсязі здійснювали оплату за послуги, внаслідок чого за період з 01.10.2014 по 30.09.2017 в них виникла заборгованість у розмірі 9 305,48 гривень. Просив стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості у зазначеному вище розмірі, а також судовий збір.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.05.2018 відкрито провадження та вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін про дату, час та місце слухання справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в яких зазначено, що представник не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачі у судове засідання повторно не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином рекомендованими листами із повідомленнями. Причини неявки у судове засідання відповідачі не повідомили, відзиву не надала. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності суду не надавали.
За таких обставин, судом у судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів на підставі статей 280, 281 ЦПК України.
Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, встановив наступне.
Судом встановлено, що позивачем надавались відповідачам послуги з водопостачання і каналізації у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості, за період з 01.10.2014 по 30.09.2017 заборгованість відповідачів за надані послуги водопостачання та каналізації складає 9 305,48 гривень.
Позивач звертався до суду в порядку наказного провадження про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 вищезазначеної суми заборгованості, проте ухвалою судді від 10.01.2018 було відмовлено у видачі судового наказу.
Правовідносини з приводу водопостачання та водовідведення регулюються нормами Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про питну воду та питне водопостачання» .
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку встановленому законом.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Обов'язок споживача житлово-комунальних послуг ґрунтується не тільки на договорі, але й на законі, відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення із оплати житловою - комунальних послуг.
Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. За ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання, підстави виникнення яких передбачені у ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору, вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.
За вимогами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умовне допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 162 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами, та вноситься у встановлені строки.
За рішенням Запорізької міської ради № 546 від 28 жовтня 1999 р. збирання абонентської плати з населення за водокористування та водовідведення проводиться окремо від інших комунально-побутових послуг, а функції зі збору платежів з населення передано КП «Водоканал».
Особа стає споживачем житлово-комунальних послуг за умови, якщо фактично користується (чи є намір користуватися) цими послугами. Обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникають у споживачів з моменту користування цими послугами.
Відповідачі мали змогу відмовитися від отримання певних послуг по даній квартирі (відключення водопостачання холодної та гарячої води, водовідведення, теплопостачання, постачання газу, тощо), відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», так як не взмозі за них сплачувати належним чином, але не скористалися цією можливістю.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачі свої зобов'язання з оплати послуг за спожиту воду і послуги каналізації виконували неналежним чином, внаслідок чого в них виникла заборгованість перед позивачем, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 45 014,15 гривень.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів солідарно на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 1 600 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд
Позов комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, на користь комунального підприємства «Водоканал» заборгованість за спожиту воду і послуги каналізації за період з 01.10.2014 по 30.09.2017 в розмірі 9 305,48 гривень, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762,00 гривень, а всього 11 067 (одинадцять тисяч шістдесят сім) гривень 48 копійок.
Копію заочного рішення направити сторонам, які не з'явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Суддя І.П. Соболєва