Справа № 222/889/18
Провадження № 2/222/324/2018
20 вересня 2018 року Володарський районний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,
за участю секретаря Темір В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Нікольське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Нікольського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом вказуючи, що 04.09.2017 року померла його мати ОСОБА_3 Після її смерті відкрилася спадщина у виді домоволодіння розташованого за адресою: Донецька область Володарський (Нікольський) район, с. Малоянисоль, вул. Леніна (Центральна), буд. № 212. Він є спадкоємцем після смерті матері за заповітом, оскільки 22.02.2007 року було складено заповіт № 68 на його ім'я. В установленому законом порядку він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, та згодом з заявою про видачу на його ім'я свідоцтва про право на спадщину на домоволодіння, але нотаріус йому повідомив, що видати спадщину не є можливим, оскільки відсутній оригінал свідоцтва про право власності на житло, а реєстрація права власності домоволодіння на ім'я померлої при її житті проведена не була про що також було видано відповідну постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Між тим спадковий будинок в 1960 році побудували його батьки про що було видане відповідне свідоцтво про забудову, яке на теперішній час втрачено. Таким чином просить суд визнати за ним право власності на домоволодіння розташоване за адресою: Донецька область Володарський (Нікольський) район, с. Малоянисоль, вул. Леніна (Центральна), буд. № 212 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 04.09.2017 року.
Ухвалою судді від 01.06.2018 року вищезазначену позовну заяву на підставі ст.185 ЦПК України було залишено без руху для зазначення в ній повного найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України особи відповідача або зазначення про відсутність цих відомостей у позивача, зазначення відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, зазначення підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та надано позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків.
12.06.2018 року позивачем ОСОБА_1 усунуто недоліки позовної заяви в частині зазначення відомостей щодо ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача та знаходження оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Ухвалою судді від 12.06.2018 року вищезазначену позовну заяву на підставі ст.185 ЦПК України було повторно залишено без руху для зазначення в позовній заяві повного найменування особи відповідача, або зазначення про відсутність цих відомостей у позивача, а також зазначення підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав з наданням позивачу повторно десятиденного строку для усунення недоліків.
19.06.2018 року позивачем подано до суду письмову заяву в якій він зазначив повне найменування юридичної особи відповідача та зазначив, що ним не подано інших позовних заяв до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав
Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 26.07.2018 року по цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.
Також відповідачу разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Нікольського району Донецької області - ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з'явився. Надав суду письмову заяву, в якій позов визнав та просив справу розглянути без представника сільської ради.
Позивач ОСОБА_1 не заперечував проти розгляду справи в підготовчому судовому засіданні без участі представника відповідача. Також пояснив, що ним подано всі докази, більш ніяких клопотань він заявляти не бажає, вважає, що справа може бути розглянута в підготовчому судовому засіданні на підставі наявних доказів. Наслідки не вчинення окремих процесуальних дій, зокрема не заявлення клопотань про витребування доказів йому зрозумілі. Наміру доводити ту обставину, що він є єдиним спадкоємцем після смерті матері і інші особи які крім нього прийняли спадщину відсутні, він не має, розуміє, що зазначені відомості можуть бути підтвердженні відповідним витягом зі спадкового реєстру, але надавати його не бажає. Крім цього не бажає заявляти клопотання про витребування з Нікольського БТІ інвентаризаційної справи, щодо спірного нерухомого майна.
Крім цього суду пояснив, що позов по вищезазначеним підставам підтримує у повному обсязі та наполягає на його задоволенні. Його батько та мати, перебуваючи у шлюбі, ще у 1960 році самостійно побудували будинок. Щодо дозвільних документів на будівництво нерухомого майна та відведення для цієї мети земельної ділянки йому нічого невідомо. Його мати померла 04.09.2017 року, а батько помер раніше. Чи спадкувала мати долю нерухомості батька йому також нічого невідомо. Вважає себе спадкоємцем нерухомого майна, що залишилося після смерті матері та просить визнати за ним право власності, оскільки нотаріус йому в цьому відмовив.
Відповідно положень ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників процесу достатніми, враховуючи, що відповідачем позов визнається, суд розглянув справу в підготовчому судовому засіданні без участі представника відповідача.
Вислухавши пояснення позивача, розглянувши письмову заяву представника відповідача, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії VI-УР № 1260591 видане повторно 17.09.1968 р. складеного російською мовою «Киричок Иван Иванович» народився 17.07.1952 р. та його батьками зазначені: батько «Киричок Иван Сергеевич», мати ОСОБА_5».
Відповідно паспортних даних ПІБ позивача зазначено державною мовою, як ОСОБА_1.
Відповідно копії свідоцтва про смерть серії І-НО № 984865 виданого 04.09.2017 року, 02 вересня 2017 року у віці 86 років померла ОСОБА_6 про що складено відповідний актовий запис № 40.
Згідно копії заповіту від 22.02.2007 року ОСОБА_6 усе своє майно, що належить їй на день смерті де б воно не знаходилося заповіла ОСОБА_1.
Відповідно копії довідки ОСОБА_2 сільської ради Нікольського району Донецької області № 372 від 26.04.2018 року ОСОБА_3 на день смерті 04.09.2017 року була зареєстрована та мешкала за адресою: Донецька область Нікольський район, с. Малоянисоль, вул. Центральна, буд. № 212, одна.
Як вбачається з копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.03.2018 року приватний нотаріус Нікольського районного нотаріального округу ОСОБА_7 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок № 212 по вул.. Центральній в с. Малоянисоль Нікольського району Донецької області, оскільки у померлої відсутнє право власності на вищевказаний будинок, і спадкоємець не надав жодного документа підтверджуючого право власності померлої на будинок.
Відповідно до копії технічного паспорту виготовленого ФОП - України «Бюро технічної інвентаризації» станом на 16.03.2018 року домоволодіння за адресою по вул. Центральна, 212 в с. Малоянисоль Нікольського району Донецької області складається з житлового будинку, веранди, гаражу, погребу сараю, огорожі збудованих у 1960 році.
Ринкова вартість житлового будинку з належними до нього надвірними побудовами станом на 21.03.2018 року складає 47600 грн., що підтверджується копією Звіту про оцінку майна.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а статтею 16 цього Кодексу визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно правового змісту ст.ст. 1216 - 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіт.
Як встановлено судом, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла 04.09.2017 року.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.
Доказів того, що спадкодавцю ОСОБА_6 на час смерті належало право власності на домоволодіння за адресою по вул. Центральна, 212 в с. Малоянисоль Нікольського району Донецької області, що складається з житлового будинку, веранди, гаражу, погребу сараю, огорожі збудованих у 1960 році позивачем не надано, як і не надано жодних доказів того, що зазначене домоволодіння було збудоване саме спадкодавцем.
Додані стороною позивача до позовної заяви письмові докази, що досліджені під час розгляду справи жодним чином не підтверджують факт будівництва спадкодавцем нерухомого майна та набуття на нього права власності.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що стороною позивача не доведено, що спадкодавцю ОСОБА_6 на час її смерті належало право власності на домоволодіння за адресою по вул. Центральна, 212 в с. Малоянисоль Нікольського району Донецької області, яке в порядку спадкування за заповітом просить визнати за собою сторона позивача, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, а тому позов задоволенню не підлягає.
Крім цього, відмовляючи в задоволенні позову суд також виходить з того, що стороною позивача не доведено в чому саме полягає порушення (оспорювання, невизнання) його прав ОСОБА_2 сільською радою Нікольського району Донецької області.
Судові витрати у виді судового збору сплачені позивачем при зверненні до суду на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що останньому в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі відшкодуванню стороною відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-83, 95, 141, 197, 198, 200, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, пп.15.5, п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 331, 1216-1218, 1220-1223 ЦК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Нікольського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом - відмовити.
Судові витрати у виді судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок відшкодуванню на користь позивача ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 сільською радою Нікольського району Донецької області не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області.
Повне рішення складене 25.09.2018 року.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Є.О. Подліпенець