про залишення позову без розгляду
03 жовтня 2018 року Справа № 810/5042/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини - НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, поновлення на військовій службі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,
26 вересня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини - НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, поновлення на військовій службі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Дослідивши позовну заяву з доданими до неї документами та заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з доданим документами, суддя зазначає наступне.
Як убачається з програми "Діловодство адміністративного суду" 27 серпня 2018 р. ОСОБА_1 зверталася до Київського окружного адміністративного суду з аналогічним адміністративним позовом. Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Журавля В.О. від 28 серпня 2018 р. цю позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Журавля В.О. від 17 вересня 2018 р. позовну заяву було повернуто ОСОБА_1 , оскільки судом визнано, що ОСОБА_1 після подання додаткових документів не усунуто недоліки позовної заяви, зокрема щодо зазначення поважних причин для поновлення строку звернення до суду, який визначений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Щодо дати події, з якою позивач пов'язує порушення своїх прав, судом встановлено наступне.
2 липня 2018 р. наказом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 було звільнено з військової служби в запас за підпунктом "д" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" через службову невідповідність та виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Як вбачається з цього наказу із ОСОБА_1 у день звільнення повинен бути здійснений розрахунок. На тексті наказу є напис "забрала 13.07.2018 р.".
Отже, датою події, з якою позивач пов'язує порушення своїх прав, є 2 липня 2018 року, тобто дата видання наказу про звільнення ОСОБА_1 .
В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 зазначає таке:
1) факт невідповідності підстав для її звільнення фактичним обставинам справи було встановлено лише постановою Апеляційного суду Київської області від 12 липня 2018 р., якою скасовано постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2018 р. щодо ОСОБА_1 , а матеріали за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного щодо неї за ч.4 ст.172-11 КУпАП, направлено до військової частини НОМЕР_1 МО України для додаткової перевірки, тому вважає, що це є підставою для поновлення строку для звернення до адміністративного суду;
2) 13 липня 2018 р. ОСОБА_1 отримала наказ про звільнення і з приводу поновлення на посаді зверталася до командира військової частини НОМЕР_1 із відповідною заявою, проте цю заяву відмовилися прийняти у військовій частині і вона 2 серпня 2018 р. відправила вказану заяву поштою;
3) ОСОБА_1 звернулася із заявою щодо можливих неправомірних дій військових посадових осіб військової частини НОМЕР_1 до Білоцерківського зонального відділу Військової служби правопорядку і тільки 21 серпня 2018 року отримала відповідь, що вона має право з цього питання звернутися до суду.
Отже, судом встановлено, що датою події, з якою позивач пов'язує порушення своїх прав, є 2 липня 2018 року, наказ про звільнення ОСОБА_1 отримала 13 липня 2018 року. До Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, поновлення на військовій службі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу звернулась 27 серпня 2018 р., тобто з пропуском визначеного ч.5 ст.122 КАС України місячного строку.
При цьому суддя зазначає, що під час дослідження позовної заяви від 27 серпня 2018 р. в адміністративній справі № 810/4400/18 та позовної заяви від 26 вересня 2018 р. в адміністративній справі № 810/5042/18 суддею встановлено, що позивачем зазначено ті ж самі три обставини, які на її думку можуть бути підставами для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, і не повідомлено жодної нової обставини для визнання поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Надаючи оцінку цим обставинам та підставам, суд зазначає про таке.
Спірний наказ видано 2 липня 2018 р. і згідно з цим наказом із ОСОБА_1 у день звільнення повинен бути здійснений розрахунок. На тексті наказу є напис "забрала 13.07.2018 р.". Наведене свідчить, що станом на дату видання цього наказу 2 липня 2018 р., або станом на 13 липня 2018 р. ОСОБА_1 достовірно знала про своє звільнення. При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 не заперечує той факт, що 13 липня 2018 р. вона отримала наказ про звільнення.
Той факт, що ОСОБА_1 оскаржувала притягнення її до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення в Апеляційному суді Київської області, не унеможливлював звернення її до суду з даним позовом для оскарження наказу про звільнення. Суддя зазначає, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення а також звільнення з військової служби як вид дисциплінарної відповідальності - є різними видами відповідальності, які передбачають різні процедури їх оскарження, що не пов'язані між собою.
Тому твердження ОСОБА_1 про те, що виключно судовим рішенням Апеляційного суду Київської області від 12 липня 2018 року було встановлено факти, які можуть свідчити про протиправність наказу про її звільнення суд не бере до уваги, оскільки це судове рішення не може бути визнано єдиною підставою та передумовою для звернення до суду з позовом про визнання її звільнення протиправним і поновлення в посаді. ОСОБА_1 самостійно обирала способи захисту порушених прав, але при цьому вона мала можливість одночасно оскаржувати в суді і факт притягнення її до адміністративної відповідальності, і факт звільнення з посади та з військової служби.
Крім того, суддею взято до уваги й те, що вказане судове рішення апеляційного суду винесено 12 липня 2018 року, а ОСОБА_1 вперше звернулася до суду не одразу після цього рішення, а 27 серпня 2018 року, тобто з пропуском встановленого законом місячного строку звернення до суду.
Отже, наведені обставини не є поважними причинами пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Що стосується звернення ОСОБА_1 до Білоцерківського зонального відділу Військової служби правопорядку, то суд зазначає, що це звернення позивач не надавала ні в адміністративній справі №810/4400/18, ні в адміністративній справі №810/5042/18.
Разом з тим, суд зазначає про таке. В якості документа, що обґрунтовує причину пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на лист Білоцерківського зонального відділу Військової служби правопорядку від 21 серпня 2018 року, в якому їй роз'яснено право звернутися до суду.
Проте, суд не може взяти цей лист до уваги, як обґрунтування причини пропуску строку звернення до суду, оскільки його виготовлено 21 серпня 2018 року, тобто більше ніж через один місяць після видання 2 липня 2018 р. оскаржуваного наказу.
У зверненні ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 від 2 серпня 2018 р. ОСОБА_1 фактично надала командирові копію вказаного вище судового рішення апеляційного суду від 12 липня 2018 р. і зазначила, що за таких обставин видання наказу про її звільнення є передчасним, просила поновити її в посаді.
При цьому суд бере до уваги, що ці звернення ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 та до Білоцерківського зонального відділу Військової служби правопорядку не є досудовим порядком врегулювання спору в розумінні ч.4 ст.122 КАС України, тому не впливають на обчислення строку звернення до суду.
Суд також зауважує, що Білоцерківський зональний відділ Військової служби правопорядку не є тим органом, до якого позивач могла звернутися зі скаргою на наказ командира військової частини НОМЕР_1 про своє звільнення у порядку досудового вирішення спору відповідно до ч.4 ст.122 КАС України.
Отже, і ці наведені обставини не є поважними причинами пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому “повинна” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
З огляду на здійснений із ОСОБА_1 розрахунок при звільненні, про видання спірного наказу вона повинна була узнати 2 липня 2018 р., фактично доведено судом і не заперечується заявником, що копію спірного наказу отримано заявником 13 липня 2018 року. Це означає, що про звільнення ОСОБА_1 дізналася чи повинна була дізнатися в період з 2 по 13 липня 2018 р. До суду вперше ОСОБА_1 звернулася 27 серпня 2018 р., а з цим позовом - 26 вересня 2018 року, тобто з пропуском визначеного ч.5 ст.122 КАС України місячного строку.
При вирішенні цього адміністративного позову суд бере до уваги, що позов аналогічного змісту вже надходив до суду в адміністративній справі №810/4400/18. При цьому судом позовну заяву спочатку було залишено без руху, а в подальшому позовну заяву було повернуто ОСОБА_1 через невиконання вимог ухвали. Оскільки позивачем не повідомлено жодної нової обставини для визнання поважності причин пропуску строк звернення до суду, то з урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для залишення цієї позовної заяви без руху.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 123 КАС України якщо підстави, вказані позивачем у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з вимогами п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.ч. 3, 4 ст. 123 цього Кодексу.
За таких обставин, обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані в позовній заяві та в заяві ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду та доданому до неї документі, не вбачаються судом поважними причинами пропуску строку.
Отже, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 подано цей позов з пропуском строку звернення до суду, тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини - НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, поновлення на військовій службі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.
2. Відповідно до вимог ч.4 ст. 240 КАС України роз'яснити заявнику, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві..
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Журавель В.О.