Справа № 815/2635/18
27 вересня 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Цховребової М.Г.
при секретарі судового засідання - Поварчук В.В.
за участю:
представників сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про призначення експертизи в адміністративній справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про зобов'язання тимчасово припинити обіг харчових продуктів та зустрічною позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до ОСОБА_3, в якому позивач просить зобов'язати відповідача тимчасово припинити обіг харчових продуктів на потужностях за адресою: 65012, АДРЕСА_1, до повного усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти відповідно до пунктів 1-26 Акту, складного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами, від 18 травня 2018 року № 27/54.
11 липня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла зустрічна позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо:
- проведення позапланового заходу державного контролю (нагляду) - перевірки потужностей позивача за адресою: АДРЕСА_1;
- складання акту проведення позапланового заходу державного контролю № 27/54 від 18 травня 2018 року стосовно додержання оператором ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами;
- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення відповідача від 18 травня 2018 року № 6 про тимчасове припинення обігу харчових продуктів на потужності позивача за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою суду від 15 серпня 2018 року: прийнято до спільного розгляду зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення з первісним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до ОСОБА_3 про зобов'язання тимчасово припинити обіг харчових продуктів; об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
В підготовчому засіданні з'ясовано, що 11 липня 2018 року, одночасно з зустрічним позовом, представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до суду подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому останній, керуючись ст. 102 КАС України, просить:
1. Призначити судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Одеському НДІСЕ;
2. На вирішення почеркознавчої експертизи поставити наступне питання: чи належить ОСОБА_3 підпис від її імені, виконаний у заяві ОСОБА_3 на ім'я начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 10.05.2018 року?
3. Витребувати у Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області оригінал заяви ОСОБА_3 на ім'я начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 10.05.2018 року щодо проведення перевірки за власним бажанням,
- з тих підстав, по суті, що: згідно із первісним позовом та доданими до нього документами 18.05.2018 року Головне управління Држпродспоживслужби в Одеській області провело позапланову перевірку ФОП ОСОБА_3 стосовно додержання гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами за адресою: АДРЕСА_1; підставою для проведення позапланової перевірки Головне управління Држпродспоживслужби в Одеській області зазначило заяву ОСОБА_3 від 10.05.2018 року про проведення за власним бажанням цієї перевірки, однак ОСОБА_3 вказану заяву не писала та не підписувала, і не просила Головне управління Држпродспоживслужби в Одеській області проводити за її власним бажанням перевірку, а відповідно із цим у вказаній заяві підпис від її імені виконано не нею, а іншою особою.
Клопотання подано представником позивача без будь-яких додатків.
В підготовчому засіданні представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 підтримав подане клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
В підготовчому засіданні представник Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області заперечував проти задоволення поданого клопотання, просив суд відмовити у його задоволенні, по суті, вважаючи його необґрунтованим, недоведеним та безпідставним.
Заслухавши позицію представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, думку представника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, дослідивши матеріали справи в межах розгляду поданого клопотання, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
З наведених вимог вбачається, що наявність сукупності умов, передбачених ч. 1 ст. 102 КАС України, - є обов'язковою для призначення експертизи у справі.
Згідно ч. 1 ст. 103 КАС України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 105 КАС України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Також, згідно п. 1.3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 року № 1950/5) (далі - Рекомендації № 53/5), для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням даної експертизи.
Відповідно до п. 1.4 Рекомендацій № 53/5 перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (указати її прізвище, ім'я, по батькові), та посвідчити це своїм підписом.
У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).
Згідно п. 1.5 Рекомендацій № 53/5 вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.
Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру.
Відповідно до п. 1.6 Рекомендацій № 53/5 відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.
У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка.
Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу.
Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.
Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано друкованими літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним тощо), експериментальні зразки на другому етапі також повинні бути виконані друкованими літерами і цифрами або відповідним шрифтом.
Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме.
Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином.
Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.
Згідно п. 1.7 Рекомендацій № 53/5 експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).
Відповідно до п. 1.8 Рекомендацій № 53/5 як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.
Згідно 1.10 Рекомендацій № 53/5 при вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному.
При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.
Якщо з певних причин виконати будь-які вимоги, що стосуються відбирання та надання зразків, не було можливості, про це слід указати в документі про призначення експертизи (залучення експерта).
З вищенаведених норм КАС України та Рекомендацій № 53/5 вбачається, що: якщо експертиза призначена судом, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає саме суд; матеріали, необхідні для проведення експертизи, приєднуються до матеріалів справи з дотриманням встановленого порядку щодо їх відбору, пред'явлення особі, яка підлягає ідентифікації, посвідчення тощо.
Проте, представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_3: до клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи жодних матеріалів, необхідних для проведення відповідної експертизи не додано та не зазначено про причини їх ненадання - у разі неможливості їх самостійного надання, та/або не зазначено про наявність їх в матеріалах справи тощо; в підготовче засідання фізична особа-підприємець ОСОБА_3, як особа, яка підлягає ідентифікації, не заявилась.
Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є необґрунтованим, недоведеним та безпідставним, відповідно, таким, що не підлягає задоволенню.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відмова в задоволенні клопотання про призначення експертизи не позбавляє права повторного звернення до суду з відповідним клопотанням в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 102, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 11 липня 2018 року про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 815/2635/18 - відмовити.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
В повному обсязі ухвалу складено 2 жовтня 2018 року.
Суддя М.Г. Цховребова