Справа № 127/13648/18
Провадження № 1-кп/127/565/18
03.10.2018 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12018020010001491 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, не одруженого зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, суд -
ОСОБА_4 13 квітня 2018 року близько 01 год. 00 хв., точної години слідством не встановлено, проходячи повз будинок №58, що знаходиться за адресою: місто Вінниця, вулиця 600-річчя, помітив припаркований у дворі зазначеного вище будинку автомобіль марки ВАЗ 21013, білого кольору, 1986 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , ринкова вартість якого згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №247 від 11 травня 2018 року станом на 13 квітня 2018 року становить 15 590 грн. 00 коп., власником якого є ОСОБА_5 . Після чого ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність та караність своїх злочинних дій та упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою ключа до велосипедного тросу, який був при ньому, відчинив водійські дверцята та проник до салону вищевказаного автомобіля та реалізовуючи свій злочинний умисел до кінця, за допомогою того ж ключа до велосипедного тросу, завів вищевказаний транспортний засіб та залишив місце вчинення злочину, розпорядившись автомобілем на власний розсуд, чим завдав власнику автомобіля - ОСОБА_5 згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №247 від 11 травня 2018 року матеріального збитку на загальну суму 8058 грн. 97 коп.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Також зазначив, що 13.04.2018 року близько 01 год. 00 хв. проходив повз буд. №58, по вул. 600-річчя помітив припаркований в дворі автомобіль марки ВАЗ 21013, білого кольору. Потім обвинувачений вирішив покататись на даному автомобілі. Упевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, відкрив двері автомобіля за допомогою ключа до велосипедного тросу, сів до салону вищевказаного автомобіля та за допомогою того ж ключа до велосипедного тросу завів автомобіль й залишив місце вчинення злочину, розпорядившись автомобілем на власний розсуд. Обвинувачений просив суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має, щодо міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу.
З'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, суд роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Аналізуючи та оцінюючи обставини справи, показання обвинуваченого ОСОБА_4 та всі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом.
При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Крім того, судом враховано ту обставину, що ОСОБА_4 згідно характеристики ТОВ «ЖЕО» № 449 від 17.04.2018 року, позитивно характеризується за місцем проживання, скарг від сусідів та мешканців будинку не надходило.
Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» № 1074 від 18.04.2018 року ОСОБА_4 на диспансерному наркологічному обліку не перебуває.
Відповідно до довідки КЗ «ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка» № 20/1918 від 23.04.2018 року за даними архіву лікарні та картотеки диспансерного відділення станом на 17.04.2018 року ОСОБА_4 на обліку не значиться.
Відповідно до положень статті 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття.
Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся.
Відтак суд вважає, що для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів, буде необхідним і достатнім покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції відповідної статті.
Частиною 1 статті 75 КК України передбачено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Частиною 3 цієї ж статті визначено, що суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Відповідно до ст. 75 КК України, врахувавши тяжкість злочину, особу винуватого та інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього певні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 вартість проведення судово-одорологічної експертизи № 153 від 18.05.2018 року, судової автотехнічної експертизи № 247 від 11.05.2018 року та судової дактилоскопічної експертизи № 224 від 08.05.2018 року оскільки їх проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого злочину.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Суд вирішує питання про долю речових доказів відповідно до вимог статті 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65-67, 75, 76, 286 КК України, ст. ст. 124, ч. 3 ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
У відповідності до п. п. 1, 2, ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 4419 (чотири тисячі чотириста дев'ятнадцять) гривень 04 копійки у відшкодування вартості проведення судово-одорологічної експертизи № 153 від 18.05.2018 року, судової автотехнічної експертизи № 247 від 11.05.2018 року та судової дактилоскопічної експертизи № 224 від 08.05.2018 року.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.04.2018 року на замковий ключ до велосипедного тросу, який перебував у володінні ОСОБА_4 - скасувати.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
- автомобіль марки ВАЗ 21013, 1986 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 - залишити останньому;
- замковий ключ до велосипедного тросу, який перебував у володінні ОСОБА_4 , приєднаний до матеріалів кримінального провадження - знищити;
- запаховий слід з керма автомобіля, вилучений під час огляду місця події, який поміщено в спец пакет експертної служби №3781756 - знищити;
- п'ять слідів папілярних узорів, вилучених з автомобіля під час огляду місця події та дактокарту на ім'я ОСОБА_5 , які поміщено до спец пакету експертної служби №2258376 - залишити при матеріалах справи;
- зразок запаху ОСОБА_4 , який поміщено в спец пакет експертної служби №3781757 - знищити;
- зразки папілярних узорів рук ОСОБА_4 , які поміщено в спец пакеті експертної служби №2258376 - залишити при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: