10.2.4
03 жовтня 2018 року СєвєродонецькСправа № 1240/2459/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г. під час розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває вказана адміністративна справа.
Відповідачем 27.09.2018 за вх. № 23860/2018 до суду подано доповнення до відзиву на позовну заяву у якому останній просив суд розглянути справу за правилами загального позовного провадження та витребувати від Державної прикордонної служби інформацію про перебування ОСОБА_2 на території, підконтрольній Україні, на момент підписання позову - 13.08.2018; витребувати від управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області інформацію щодо чинності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.07.2017 № 5750 виданої на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, та факти останньої перевірки місця реєстрації позивача документально затверджені. (арк.спр. 62).
В обґрунтування клопотання зазначено, що Для перевірки фактичного місця реєстрації за довідкою внутрішньо переміщеної особи, з особистою заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську позивач ОСОБА_2 звернулась 18.06.2018, згідно Листа Головного управління пенсійного фонду №16452/02-22 від 11.05.2018, надійшли списки тривало відсутніх переміщених осіб (понад 60 днів), пенсійні виплати поновляються з моменту звернення. Також управління звертає увагу суду на той факт, що на засоби зв'язку, які були вказані в позовній заяві, позивач не відповідає. Управління заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адже наведені обставини дають право сумніватися в існуванні особи позивача, а також у тому, що саме зазначена в позовній заяві особа, звернулася до суду.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд зазначає таке.
Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено обов'язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частинами першою, третьою та четвертою статті 79 КАС України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Частиною першою статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини другої статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
З вищевикладеного слідує, що відповідач як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний самостійно надати до суду разом із відзивом на позов всі докази, якими підтверджено правомірність прийнятого ним рішення, вчинення дій, допущення бездіяльності.
У виключних випадках, обґрунтувавши неможливість самостійного надання доказів, зазначивши, як заходів вжито суб'єктом владних повноважень для отримання таких доказів, разом із відзивом на позов відповідач може подати заяву про витребування доказів судом.
Всупереч вищевикладених вимог КАС України відповідачем у заяві не зазначено: які саме обставини підтверджує доказ, про витребування якого просить відповідач; відомості, чи існував такий доказ під час прийняття відповідачем рішення, вчинення дій чи допущенні бездіяльності, які є предметом оскарження у даній справі; чи був такий доказ покладений в основу оскаржуваного рішення; яких заходів вжив відповідач для отримання такого доказу самостійно з метою виконання свого обов'язку щодо надання такого доказу суду, і, крім того, заяву подано з пропуском встановленого строку. При цьому, відповідач жодним чином не обґрунтовує неможливість подання цього клопотання у строк з причин, що не залежали від нього.
Таким чином, клопотання представника відповідача від 27.09.2018 в частині витребування доказів від Державної прикордонної служби та УПСЗН Лисичанської міської слід залишити без задоволення.
Щодо клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд зазначає таке.
Відповідно до частин 3,4 статті 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Отже, частиною четвертою статті 12 КАС України визначено вичерпний перелік справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження.
Разом з тим, пунктом третім частини шостої статті 12 КАС України визначено, що справами незначної складності є, зокрема справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Таким чином суд дійшов висновку, що справи належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а підстави для задоволення клопотання відповідача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження відсутні.
Керуючись статтями 9, 12, 49, 77, 79, 80, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Клопотання управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про витребування доказів та розгляд справи за правилами загального позовного провадження, що надійшло до суду 27.09.2018, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя А.Г. Секірська