06.09.2018
Справа № 2/331/375/18
331/8653/17
Іменем України
06 вересня 2018 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді: Антоненко М.В.
при секретарі: Андрієнко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
В обґрунтування вимог зазначено, що на підставі свідоцтва № 1384 про право власності на житло виданого виконкомом Жовтневого райсовета м. Запоріжжя від 01.08.1994 р. позивач ОСОБА_1 та 3-і особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_1.
07 вересня 2017 року з вини ОСОБА_2 квартиру було залито. ОСОБА_2 погодився, що шкода заподіяна ним і запевнив позивача, що пов'язані з цим збитки будуть ним відшкодовані найближчим часом.
Однак своє зобов'язання ОСОБА_2 у добровільному порядку не виконує.
Згідно з актом обстеження № 252 від 18.08.2017 року, складеного комісією КП « Наше місто» Олександрівської служби обслуговування житлового фонду було встановленого, що причиною залиття квартири була відсутність прилягання ванни до стін в квартирі № 4 і при користуванні ванною вода попадає на підлогу і відбувається залиття нижче розташованої квартири №1.
Внаслідок залиття, квартира потребує термінового поточного ремонту, оскільки мешкати в ній стало скрутно, зважаючи за неможливість користування ванною із-за сирості та появи на стелі і стінах пліснявих грибкових утворень.
На прийняття участі в натуральному огляді з участю оцінювача на 05.10.2017року 9.00 годину позивачем було письмово запрошено ОСОБА_2, але він запрошення проігнорував.
Згідно звіту Запорізької Товарної Біржі «Гілея» від 07.08.2017 року розмір ринкового майнового збитку на дату оцінки складає 15390 грн з урахуванням ПДВ /20%/-2565 грн.
Згідно зі ст.10 ЖК України - громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку в кому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуватися правил користування жилими приміщеннями.
На підставі ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результати порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
ОСОБА_2 не бажає у добровільному порядку відшкодувати завдані їм збитки у зв'язку з чим він змушений звертатися до суду.
Посилаючись на вищенаведені обставини, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути на його користь 16 700 грн, відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 15390 грн, оплату за послуги з незалежної оцінки майнового збитку в розміри 700 грн та судові витрати у розмірі 640 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник позов підтримали, наполягали на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечувала. Надала суду письмовий відзив, відповідно до якого зазначено, що позивача затоплено, відповідч дізнався лише 10 серпня 2017 року у зв'язку з тим що позивач звернувся до нього з вимогою відшкодувати збитки в сумі 2 240 грн. 00 коп.. Дана обставина і розмір збитків, первинно заявлених позивачем, підтверджується власноручно написаним ним розрахунком.
Він погодився відшкодувати збитки в даній сумі однак, на той час такої суми не мав, та збирався виплатити позивачу дану суму у наступному місяці.
Однак, вже 04 вересня 2017 року позивачем заявлено претензію про відшкодування 6 350 грн. 00 коп.
Розмір збитків у позовній заяві складає 15 390 грн. 00 коп.
У зв'язку з тим, що розмір збитків постійно змінюється, будь які погодження, як стверджує у позовній заяві позивач, не можливі.
На підтвердження залиття квартири позивач посилається лише на акт обстеження № 252 від 18.08.2017 року, проте, ОСОБА_5 обстеження квартири позивача складався не вдень обстеження, а пізніше, тому він не може бути належним та допустимим доказом в даній справі.
ОСОБА_5 тим, згідно ОСОБА_5 обстеження в квартирі позивача простежуються вологі та сухі сліди залиття. Затоплення квартири №1 сталося 7 серпня 2017 року, а обстеження квартири проводилось лише 15 серпня 2017 року, тобто через вісім днів після залиття.
Згідно даних сайту www.accuweather.com. в період з 07 серпня по 15 серпня 2017 року температура повітря в середньому була 34°.
ОСОБА_6 повітря 07.08. 38721°, 08.08.35721°, 09.08. 33719°, 10.08. 34721°, 11.08. 34719°, 12.08. 35720°, 13.08. 36721°, 14.08 . 36723°, 15.08. 34724°.
Отже, враховуючи проміжок часу та температуру повітря, вологих слідів просто не могло бути. Тобто, очевидним є те, що позивач штучно зробив вологі плями, з метою фіксування затоплення його квартири.
Крім того, даний ОСОБА_5 обстеження квартири не відповідає Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 «Про затвердження «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» (далі -Правила), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 927/11207, згідно п. 2.3.6. якого, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт встановленої форми.
Згідно цієї форми вбачається, що до комісії входить такий склад:
1.начальник управління експлуатації житлового фонду;
2.головний інженер виконавець послуг - голова комісії;
3.майстер технічної дільниці;
4.майстер ремонтної дільниці;
5.слюсар-сантехнік.
Враховуючи вимоги Правил, виключно у даному складі комісія може встановити причини та наслідки залиття. Натомість акт було складено трьома майстрами технічної дільниці.
З огляду на вищевикладене, висновок комісії про причину залиття - не прилягання ванної до стіни, є не достовірним.
Цивільно-процесуальним кодексом України передбачено право сторони наводити доводи. Так, ванна у будь-якому разі не прилягає до стіни хоча б однією стороною. І внаслідок не прилягання залиття не відбувається.
Як вбачається з документів, доданих до позовної заяви, 05 жовтня 2017 року Запорізькою Товарною біржою «Гілея» було проведено оцінку пошкоджень.
ОСОБА_5 обстеження КП «Наше місто» та звітом Запорізької Товарної біржі «Гілея» вбачаються розбіжності в площах пошкоджень, а саме:
Пошкодження Акт КП «Наше Місто» Звіт Запорізької Товарної біржі «Гілея» кухня: стеля 0,2 м2; 0,5 м2 коридор: стеля стіни 1 м2; 2м25м2; 23м2 ванна: стеля стіни 6 м2 ванна: 4м2; 3,2 м2;
Інші пошкодження, які зазначені в звіті Запорізької Товарної біржі «Гілея» в акті КП «Наше місто» відсутні взагалі.
Тобто, якщо вони і мають місце, то з'явилися значно пізніше, ніж було залиття, та не мають до цього залиття відношення.
Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, до суду не з'явились, про причину неявки суд не повідомили.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши надані докази дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, це означає, що власник повинен не лише користуватися майном, вилучати з нього корисні властивості, але й нести відповідальність перед суспільством за належне використання цих прав.
Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.
Судом встановлено, що 07.09.2017 р. було залито квартиру квартири АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Згідно з актом обстеження № 252 від 18.08.2017 року, складеного комісією КП « Наше місто» Олександрівської служби обслуговування житлового фонду було встановленого, що причиною залиття квартири була відсутність прилягання ванни до стін в квартирі № 4 і при користуванні ванною вода попадає на підлогу і відбувається залиття нижче розташованої квартири №1, яка належить відповідачу ОСОБА_2
Причина залиття: відсутнє примикання ванни, вода потрапляє на підлогу и відбувається залиття нижче розташованої квартири.
Згідно із Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 «Про затвердження «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 927/11207 2.3.6. Заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку.
Твердження позивача про те, що акт № 252 від 18.08.2017 року обстеження квартири не відповідає пункту 2.3.6. Наказу не приймається до уваги судом, оскільки Наказом визначено одноденний термін розгляду заявки на несправність, а не одноденний термін складання акту обстеження.
Наказом від 17.05.2005 року № 76 визначено кількісний склад комісії з обстеження стану квартири (залиття) - начальник управління експлуатації житлового фонду, головний інженер виконавець послуг - голова комісії, майстер технічної дільниці, майстер ремонтної дільниці, слюсар-сантехнік.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обстеження № 252 від 18.08.2017 року складений комісією - старшим мастером уч. №2 АСОЖФ КП «Наш город» та двох мастерів уч.№2 АСОЖФ КП «Наш город» а ні Наказом № 252 від 18.08.2017 року, а ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачено процедури визнання нечинними або недійсним акту обстеження у випадку не відповідності складу комісії тому, який визначений у Наказі № 252 від 18.08.2017 року.
Тобто, вказаний доказ має бути оцінений в сукупності разом з іншими доказами, наданими сторонами. Та обставина, що відповідач заперечує проти акту не може бути підставою для звільнення його від відповідальності.
У відзиву на позов відповідач стверджує, що з врахуванням проміжку часу та температури повітря, вологих слідів в квартирі позивача не могло бути, з чого зроблено висновок про те, що позивач штучно зробив вологі плями, з метою фіксування затоплення його квартири.
Статтею 72 ЦПК України встановлено, що експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.
Експерт зобов'язаний дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
Згідно зі статтею 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Питання залишення вологих слідів в квартирі після залиття при певній температурі повітря, механізму їх створення тощо відноситься до спеціальних знань та потребує експертного висновку. Представником відповідача клопотання про проведення експертизи не заявлялось, тому твердження про неможливість створення вологих слідів у квартирі позивача, суд розцінює як голослівне.
Згідно частини 1 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом вивчено та оголошено акт № 252 від 18.08.2017 року обстеження квартири АДРЕСА_2 та звіт Запорізької Товарної Біржі «Гілея» від 07.08.2017 року про оцінку ринкової майнової шкоди, заподіяної в результаті залиття водою трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27. 03. 1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі майну громадянина або заподіяну майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди.
Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювана шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між ними та вина заподіювана шкоди.
За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Оцінюючи здобуті в судовому засіданні належні та допустимі докази, в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що 07.09.2017 р. з вини відповідача ОСОБА_2 відбулось залиття квартири АДРЕСА_2, в зв'язку з чим позивачу ОСОБА_1 заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 15390 грн.
При подачі позовної заяви до суду позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 640 грн. та поніс витрати, пов'язані з розглядом справи за оцінку майнової шкоди в розмірі 700 грн., а тому вказані судові витрати, також, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 206, 211, 261, 264, 265, 280-282 354, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 15390 грн. ( п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто) гривень.
Стягнути з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані з розглядом справи за оцінку майнової шкоди в розмірі 700 грн. (сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 грн. (шістсот сорок) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду Апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: М.В. Антоненко