02.10.2018 Провадження № 1-кп/331/382/2018
Єдиний унікальний номер 331/3593/18 В И Р О К
02 жовтня 2018 р. м.Запоріжжя
Жовтневий районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю прокурора ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
представника цивільного
відповідача ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне проваджен-ня, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080050004581 від 14.10.2017 р, з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
.Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта вища, працюючого торго-
вим агентом ТОВ «Гайдар плюс», не одруженого, який зареєстрований та про-
живає в АДРЕСА_1 , раніше не засудже-
ного,
-за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,
14 жовтня 2017 р., приблизно о 02 год. 00 хв., водій ОСОБА_11 , керуючи автомобілем
«ВАЗ 2107» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїжджій частині
пр.Соборного, з боку вул.Запорізька, в напрямку вул.Франка в м.Запоріжжя.
В цей же час, ОСОБА_12 , перебуваючи в районі будинку № 87-А по пр.Соборному в
м.Запоріжжя, діючи в якості пішохода, перетинав проїжджу частину пр.Соборного, рухаючись
справа наліво по ходу руху автомобіля по нерегульованому пішохідному переходу.
Водій ОСОБА_11 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому
перебував пішохід ОСОБА_12 , діючи в порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху Ук-
раїни, де сказано:
- п.18.1: Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного перехо-
ду, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися,
щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, своєчасно не
зменшив швидкість та не надав дорогу пішоходу ОСОБА_12 , внаслідок чого допустив на
нього наїзд.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_12 отримав тілесні ушкод-
ження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 957 від 11.04.2018 р. смерть ОСОБА_12
настала від сполученої тупої травми голови, грудної клітки, лівого стегна, яка супроводжувалася
2.
крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку з вогнищами забоїв тканини моз-
ку, забоєм грудної клітки, з переломами 5-9 ребер зліва, відкритим переломом лівої стегнової
кістки. Всі тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для жит-
тя, перебувають у причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_12 .
Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи № 9-283 від 17.05.2018 р. у
даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія ОСОБА_11 не відповідають вимогам п.18.1
Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо-
транспортної пригоди. Водій ОСОБА_11 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохо-
да ОСОБА_12 шляхом зупинки керованого ним транспортного засобу до місця наїзду.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою винуватість у скоєнні злочину
визнав у повному обсязі, пояснив, що 14 жовтня 2017 р. він на автомобілі ВАЗ-2107 рухався по
пр.Соборному з боку Малого ринка в напрямку ТЦ «Аврора», про наявність пішохідного перехо-
ду був обізнаний, є відповідна розмітка. Це було приблизно о другій годині ночі, освітлення на
пішохідному переході було недостатнім. Пішохід рухався справа на ліво, але він не помітив
його, крайньою лівою стороною автомобіля він зачепив пішохода та наїхав на нього, після чого
зупинився. Пішохід лежав біля бордюру, був без свідомості, у нього була пошкоджена голова,
зламана нога. Він викликав швидку допомогу. У скоєному розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_13 суду пояснила, що 14 жовтня 2017 р. вночі їй зателефонували з
5-ї лікарні та повідомили, що її чоловік перебуває в тяжкому стані. Вранці вона приїхала до лікар-
ні, також до лікарні прийшов обвинувачений, вони поспілкувалися, ОСОБА_11 вибачився, кров
для її чоловіка здавали друзі та знайомі ОСОБА_11 , чоловік перебував у реанімації понад чо-
тири місяці, переніс багато операцій, постійно знаходився в комі, йому була встановлена перша
група інвалідності, лікарі МСЕК приїздили до чоловіка у лікарню.
Відповідно до вимог ст.349 ч.3 КПК України суд, враховуючи думку учасників судового
процесу, ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не ос-порюються. Обсяг доказів, які підлягають дослідженню, обмежено судом допитом обвинуваче-
ного, потерпілої та дослідженням матеріалів, які стосуються цивільного позову, речових доказів,
судових витрат та характеризують обвинуваченого.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_11 за ст.286 ч.2 КК України за ознаками порушення пра-
вил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть
потерпілого.
Обставинами, що пом'якшують покарання, є: визнання вини та щиросердне каяття.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, відсутні.
При визначенні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального
правопорушення, об'єм обвинувачення, вчинення злочину з необережності, думку потерпілої
щодо призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі та без позбавлення права ке-
рувати транспортними засобами, обставини, що пом'якшують покарання, особу винного, який
раніше не був засудженим, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, перебу-
ває у цивільному шлюбі та має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_14 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , робота обвинуваченого пов'язана з використанням транспортного засобу та є єди-
ним джерелом доходу його сім'ї, та вважає можливим звільнити ОСОБА_11 від відбування
покарання з випробуванням відповідно до положень ст.ст.75, 76 КК України, без позбавлення
права керувати транспортними засобами.
Потерпілою ОСОБА_13 заявлений цивільний позов про стягнення з ПрАТ «СК «Оран-
та-Січ» 200000 (двісті тисяч) гривень в якості страхового відшкодування за спричинену шкоду,
заподіяну травмуванням та загибеллю її чоловіка ОСОБА_12 внаслідок дорожньо-транспортної
пригоди, та стягнення з ОСОБА_11 162600 гривень в якості відшкодування моральної шкоди,
заподіяної загибеллю її чоловіка ОСОБА_12 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_13 свої позовні вимоги в частині стягнення
страхового відшкодування с ПрАТ «СК «Оранта-Січ» підтримала в повному обсязі та просила
їх задовольнити, в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_11 просила позовні вимоги
залишити без розгляду.
3.
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_15 у судовому засіданні підтримав позовні
вимоги в частині стягнення з ПрАТ «СК «Оранта-Січ» страхового відшкодування в розмірі двісті
тисяч гривень, оскільки ця сума є лімітованою, хоча фактичні витрати перевищують цю суму. В
частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_11 позовні вимоги просив за-
лишити без розгляду.
Прокурор в частині стягнення матеріальної шкоди підтримала позовні вимоги, в частині
стягнення моральної шкоди покладається на розсуд суду.
Представник ПрАТ «СК «Оранта-Січ» заявлений цивільний позов визнав частково, зазна-
чивши, що відповідно до вимог ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль-
ності власників наземних транспортних засобів» відшкодуванню потерпілій підлягають такі суми: 53767,86 грн. - витрати на лікування, в разі, якщо витрати понесені безпосередньо потерпілою,
25413,17 грн. - витрати на поховання, 9600 грн. - моральна шкода, а всього підлягає відшкоду-
ванню 88781,03 грн.
Обвинувачений та захисник підтримали думку представника потерпілої.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову, суд виходить з наступного.
В обґрунтування позовних вимог потерпілою надані на підтвердження розміру матеріаль-
них витрат, зазначених у позові, документи: довідки про перебування ОСОБА_12 на лікуванні
та необхідні медикаменти, лікарські препарати, на поховання, квитанції про оплату цих витрат,
договір підряду та акт приймання виконаних робіт, довідка про заробітну плату ОСОБА_12 .
Згідно висновку експерта № 9-283 від 17.05.2018 р. в дорожньо-транспортній ситуації,
що розглядається водій автомобіля ВАЗ-2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_11 по-
винен був діяти у відповідності до вимог п.12.2 Правил дорожнього руху України, у випадку ру-
ху пішохода за межами пішохідного переходу повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3
Правил дорожнього руху, а у випадку руху пішохода по пішохідному переходу повинен був дія-
ти у відповідності до вимог п.18.1 Правил дорожнього руху. В дорожньо-транспортній ситуації,
що розглядається, у випадку руху пішохода за межами пішохідного переходу дії водія автомобі-
ля ВАЗ-2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_11 не відповідали вимогам п.12.3 Пра-
вил дорожнього руху, що знаходиться в причинному зв'язку з подією даної дорожньо-транспорт-
ної пригоди, а у випадку руху пішохода по пішохідному переходу дії водія автомобіля ВАЗ-2106
реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_11 не відповідали вимогам п.18.1 Правил дорожнього
руху, що знаходиться в причинному зв'язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. В
дорожньо-транспортній ситуації, що розглядається, водій автомобіля ВАЗ-2106 реєстраційний
номер НОМЕР_1 ОСОБА_11 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода
ОСОБА_16 шляхом зупинки керованого ним транспортного засобу до місця наїзду.
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 10.03.2018 р. Запорізьким
міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управ-
ління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1678, ОСОБА_12 помер
ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Цивільно-правова відповідальність застрахована відповідно до Полісу № АК/1251486
від 03.11.2016 р., транспортний засіб ВАЗ-2107 номерний знак НОМЕР_1 , страхувальник
ОСОБА_17 .
Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або
іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час
кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підоз-
рюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну від-
повідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч.1 ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному про-
вадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпеч-
ним діянням завдано майнової або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним
правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та в по-
рядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
Відповідно до вимог ст.ст.127, 128, 129 КПК України обов'язок відшкодування матеріаль-
4.
ної та моральної шкоди вироком покладається на підозрюваного, обвинуваченого або на фізичну
чи юридичну особу, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями
підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними
діями особистим немайновим правам фізичної відшкодовується в повному обсязі особою, яка її
завдала.
Згідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшко-
довується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також осо-бам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до частини 1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкоду-вання шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смер-ті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Відповідно до роз'яснень п.5 Пленума Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р.
«Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної
шкоди, заподіяної злочином і відшкодування безпідставно нажитого майна» не підлягають розгля-
ду в кримінальній справі позови з вимогами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які не випливають із пред'явленого обвинувачення.
Таким чином, в порядку кримінального судочинства можуть розглядатися тільки позови
про відшкодування шкоди, яка безпосередньо завдана злочином. Вимоги про відшкодування ма-
теріальної та моральної шкоди, які не випливають із повідомлення про підозру (пред'явленого
обвинувачення), розгляду у кримінальному провадженні не підлягають.
Згідно до встановлених обставин, ОСОБА_11 обвинувачується в порушенні правил без-
пеки дорожнього руху, яке спричинило смерть потерпілого. Обов'язок відшкодування завданої
потерпілій ОСОБА_13 шкоди страховиком випливає не із пред'явленого обвинувачення, а із
договірних обов'язків про відшкодування шкоди. Законом України «Про обов'язкове страхування
цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004
року передбачений порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди та умов такого відшкодування. Зокрема, однією із умов вирішення питання про відшкодування страховиком шко-
ди є надання потерпілою обвинувального вироку суду, що набрав законної сили щодо особи, цивільна відповідальність якого застрахована за договором страхування.
За таких обставин, суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 в частині стягнення з ПрАТ «СК «Оранта-Січ» страхового відшкодування необхідно залишити без розгляду та роз'яснити її право звернутись до страховика або до суду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до вимог ст.257 ЦПК України суд вважає за можливе задовольнити заяву по-терпілої ОСОБА_13 про залишення позову в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_11 моральної шкоди без розгляду.
Речові докази по справі відповідно до ст.100 КПК України:
- осип скла (а.с.80, 81) слід залишити в матеріалах кримінального провадження;
- одяг ОСОБА_12 : куртку чорного кольору, штани чорного кольору, кросівки чорного кольору, переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_13 (а.с.78, 79), слід залишити їй же;
- автомобіль «ВАЗ 2107» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_11 (а.с.74, 77), враховуючи відсутність майнових стягнень, слід передати власнику - ОСОБА_18 .
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 17.10.2017 р. на ав-
томобіль «ВАЗ-2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить
ОСОБА_18 , вилучений у ході огляду місця події 14.10.2017 р. (а.с.75-76), накладений арешт. Враховуючи, що зазначений автомобіль визнаний речовим доказом, його доля вирішена в порядку ст.100 КПК України, суд вважає необхідним скасувати накладений арешт.
По справі є судові витрати за проведення експертиз. Враховуючи, що суду не надано розра-
5.
хунку в частині витратних матеріалів, суд позбавлений можливості визначити розмір судових
витрат, що підлягають стягненню з обвинуваченого, оскільки оплата праці експерта здійснюєть-
ся за рахунок державного бюджету.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_11 не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_10 винним у скоєнні злочину, передбаченому ч.2
ст.286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, без поз-
бавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування покарання з випро-
буванням, якщо він протягом іспитового строку 2 роки не скоїть нового злочину та виконає
покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_11 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_11
не обирати.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 в частині стягнення з ПрАТ «СК «Оранта-Січ» 200000 (двісті тисяч) гривень в якості страхового відшкодування за спричинену шкоду, заподіяну травмуванням та загибеллю її чоловіка ОСОБА_12 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залишити без розгляду та роз'яснити її право звернутися до страховика або в порядку цивільного судочинства.
Заяву потерпілої ОСОБА_13 задовольнити, позовні вимоги в частині стягнення з
ОСОБА_19 162600 гривень в якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної загибеллю її
чоловіка ОСОБА_12 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залишити без розгляду.
Речові докази по справі:
- осип скла - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- одяг ОСОБА_12 : куртку чорного кольору, штани чорного кольору, кросівки чорного кольору, переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_13 - залишити їй же;
- автомобіль «ВАЗ 2107» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_11 , - передати власнику - ОСОБА_18 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Запо-
ріжжя від 17.10.2017 р. на автомобіль «ВАЗ-2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві
власності належить ОСОБА_18 , вилучений у ході огляду місця події 14.10.2017 р.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення об-
ставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Жовтневому районному суді м.Запоріжжя.
Суддя ОСОБА_20